29.12.2025 Справа № 908/3161/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви позовної заяви
За зустрічним позовом: Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів» (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 00186542)
до відповідача: Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код юридичної особи 00186520)
про зобов'язання вчинити дії
за позовом: Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код юридичної особи 00186520)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів» (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 00186542)
про стягнення 12 006 091, 95грн,
До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів» з позовною заявою (сформовано у системі “Електронний суд» 13.10.2025, зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 3471/08-07/25 від 14.10.2025) до Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів» про стягнення 9 760 464,00 (дев'ять мільйонів сімсот шістдесят тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні основного боргу за Договором поставки №2401889 від 30.09.2024, 1 433 287,73 грн (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті вісімдесят сім гривень 73 копійки) пені, 222 858,28 грн (двісті двадцять дві тисячі вісімдесят п'ятдесят вісім гривень 28 копійок) 3% річних, 589 481,94 грн (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривна 94 копійки) інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 справу №908/3161/25 передано на розгляд судді Лєскікій І.Є.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву судом залишено без руху.
Надано Акціонерному товариству “Нікопольський завод феросплавів» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Через систему “Електронний суд» 30.10.2025 від Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» надійшла заява про усунення недоліків із доданими до неї документами.
Заява подана до суду у встановлені судом строки, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3161/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.12.2025 о 10 год. 30 хв.
Відповідачем через систему “Електронний суд» 18.11.2025 подано відзив на позовну заяву з доданими до нього документами (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 23252/08-08/25 від 18.11.2025).
Ухвалою суду від 04.12.2025 суд відклав підготовче засідання на 24.12.2025 о/об 09год. 30 хв.
Відповідачем 22.12.2025 у системі «Електронний суд» (зареєстровано в канцелярії суду вх.№4254/08-07/25 від 23.12.2025) сформовано зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до відповідача: Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про зобов'язання надати належним чином оформлені рахунки на оплату електричної енергії замість рахунків № 252139 від 24.11.2024, № 252138 від 21.11.2024, № 252132 від 19.11.2024, № 252124 від 18.11.2024, № 252120 від 17.11.2024. за умовами двостороннього договору поставки № 2401889 від 30.09.2024р.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2025, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Лєскіній І.Є.
В підготовче засідання 24.12.2025 з'явились представники обох сторін.
В підготовчому засіданні 24.12.2025 представник АТ «Запорізький завод феросплавів» підтримав подану зустрічну позовну заяву та просив поновити строк для подачі зустрічної позовної заяви по справі № 908/3161/25 та прийняти зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до розгляду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову зазначив, що АТ «ЗФЗ», враховуючи багаторічний досвід співпраці з позивачем, сподівалось на врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди на взаємовигідних умовах. Крім того, у зв'язку з військовою агресією та беручи до уваги скорочення штату, збільшилось навантаження на працівників юридичного відділу. Відповідач зазначив, що не звертався до суду із зустрічним позовом у визначені ст. 180 ГПК України строки через бажання врегулювати спір мирним шляхом. Однак, ураховуючи позицію АТ «НЗФ», небажання з їхнього боку до пошуку можливостей мирного врегулювання спору, АТ «ЗФЗ» вимушено звернутися до суду з зустрічною позовною заявою, з метою захисту власних прав та інтересів.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та надані документи, суд зазначає таке.
Відповідно до статей 55,129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ГПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, право пред'явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для надання відзиву, який є строком, встановленим законом, оскільки за змістом пункту 3 частини 2 ст.46 та ч.1 ст.180 ГПК України не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.
За приписами частини шостої статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 03.11.2025 про відкриття провадження у справі №908/3161/25 була надіслана до електронного кабінету відповідача АТ «Запорізький завод феросплавів» та отримана ним 03.11.2025 о 19:25.
Відтак, з огляду на приписи частини першої статті 180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред'явити зустрічний позов, у строк до 17.11.2025 (включно).
Із зустрічним позовом відповідач звернувся до суду 22.12.2025.
Відповідно до статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).
За змістом наведеної статті 119 ГПК України, пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
При цьому суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не видається можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Наведені вище норми процесуального закону пов'язують можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні ст.86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Із аналізу норм ст.ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/19, від 19.05.2021 у справі №916/2657/20.
Так, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відповідач посилається на те, що останнім було ініційовано питання щодо можливості укладення мирової угоди між сторонами у справі №908/3161/25. Крім того, у зв'язку з військовою агресією та беручи до уваги скорочення штату збільшилось навантаження на працівників юридичного відділу. З огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо можливості укладення мирової угоди, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом з пропущенням процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій.
Проаналізувавши доводи, зазначені відповідачем як підстави для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову суд виснує, що наведені заявником доводи не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії з подання зустрічного позову у встановлений строк.
Твердження відповідача відносно того, що звернення до суду із зустрічним позовом зумовлено виключно процедурою розгляду позивачем та врешті недосягненням між сторонами згоди щодо укладення мирової угоди та скорочення штату юридичного відділу, не може братись судом до уваги, оскільки, зокрема, звернення з листом до позивача щодо укладення мирової угоди вже відбувалось поза межами процесуальних строків на подання до суду зустрічного позову (22.12.2025).
Відтак, ураховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» строку на подання до суду зустрічного позову, у суду відсутні правові та фактичні підстави для поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.
Суд також звертає увагу, що в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №910/3600/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження з питання застосування статті 180 ГПК України, зазначено, що положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини, пов'язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно із вимогами частини 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, зважаючи на викладене вище, з огляду на те, що зустрічний позов подано з порушенням вимог ст.ст.180, 118 ГПК України, зустрічний позов Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» підлягає поверненню заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України як такий, що поданий до суду із порушенням процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій.
Суд роз'яснює, що заявник не позбавлений права у встановленому законом порядку передати спір на вирішення суду в позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Оскільки зустрічна позовна заява АТ «Запорізький завод феросплавів» вх. №4254/08-07/25 від 23.12.2025 з додатками була надіслана до суду через систему «Електронний суд», зустрічна позовна заява з додатками (в паперовому вигляді) не направляється заявникові.
Керуючись статями 118, 119, 180, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» у поновленні строку на подання зустрічного позову у справі №908/3161/25.
2. Зустрічну позовну заяву із доданими до неї документами - повернути заявнику.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.12.2025.
Суддя І.Є. Лєскіна