номер провадження справи 15/183/25
19.12.2025 Справа № 908/3418/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Луганського окружного адміністративного суду, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, буд. 18
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача : не з'явився;
установив
11.11.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Луганського окружного адміністративного суду до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» про стягнення грошових коштів в розмірі вартості не отриманого пального на суму 5300,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.11.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/3418/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3418/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/183/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справи призначено на 19.12.2025 об 11:00 год.
Ухвала суду від 18.11.2025 була доставлена до електронних кабінетів сторін у підсистемі “Електронний суд» 19.11.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
20.11.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав заяву (вих. № 01-05/47/2025, сформовану у підсистемі 20.11.2025) про розгляд справи буз участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
В засідання 19.12.2025 представники сторін не прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 19.12.2025 відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Позов заявлено з тих підстав, що між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю товару. На виконання умов договору позивачем перераховані кошти за товар (бензин). Між сторонами підписано видаткову накладну щодо поставки товару. Відповідачем порушено зобов'язання щодо забезпечення реалізації позивачем кетч-карток на бензин. Позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів, яку відповідач залишив без реагування, сплачені позивачем кошти відповідач не повернув. Стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів в сумі 5300,00 грн за товар є предметом розгляду у даній справі.
Відповідач заяви по суті справи та докази в їх обґрунтування не надіслав. Клопотання, заяви не надходили.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.
05.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (відповідач у справі, Постачальник за договорами) та Луганським окружним адміністративним судом (позивач у справі, Покупець за договорами) укладено договорів № 0439-СК-Д, розділом 1 якого передбачено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю бензин А-95 у кількості 100 літрів за ціною 53,00 грн з урахуванням ПДВ за літр на загальну суму 5300,00 грн (надалі - договір).
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов договору.
У п. 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 5300,00 грн (п'ять тисяч триста гривень).
У розділі 4 договору сторони обумовили порядок здійснення оплати, зокрема, оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника… (п. 4.1).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1 договору).
Місце поставки (передачі) товарів (п. 5.2 договору): передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3 договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1 договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1 договору).
За умовами п. 10.1 договору , договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору, та діє до 31.12.2023 року (п. 10.2).
На виконання умов договору відповідач передав позивачу скретч-картки на 100 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною № 0001/0001119 від 05.12.2023 та скетч - картками №№ 303525779020, 303525779021, 303525779022, 303525779023, 303525779024, 303525779025, 303525779026, 303525779027, 303525779028, 303525779029 бензин А-95, 10 л, всього 100 літрів.
Позивач, відповідно до рахунку-фактури відповідача № 0001/0001399 від 05.12.2023, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти, з урахуванням ПДВ, в сумі 5300,00 грн, про що свідчить виписка з рахунку за 07.12.2023.
Однак позивач не отримав бензину за придбаними у відповідача скетч-картами.
Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення коштів, сплачених за придбання скетч-карток на бензин А-95. За даними поштового відправлення № 0690932088947 вимогу вручено відповідачу за довіреністю 18.09.2025.
Відповіді на свою вимогу позивач не отримав, товар за придбаними у відповідача скретч-картками позивач також не отримав, сплачені грошові кошти в сумі 5300,00 грн відповідач позивачу не повернув.
Стягнення з відповідача вартості непоставленого за договорами товару на суму 5300,00 грн стало предметом розгляду у даній справі.
З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором № 0439-СК-Д від 05.12.2023, який за своєю правовою природою є договорами поставки.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивачем на виконання умов здійснено оплату за бензин А-95 в розмірі 5300,00 грн, про що свідчить виписка по рахунку позивача.
Згідно з умовами п. 1.2 договору відпуск товару (бензину) з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
За договором відповідач передав позивачу скретч-картки на поставку бензину А-95 у кількості 100 літрів на суму 5300,00 грн, згідно із видатковою накладною № 001/0001119 від 05.12.2023.
Сторони у договорі погодили, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1). Місце поставки (передачі) товарів (п. 5.2): передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці. Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3).
Відповідачем не забезпечено отримання за пред'явленими позивачем скретч-картками банзину А-95, попередньо оплаченого позивачем, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на суму 5300,00 грн.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Доказів поставки відповідачем позивачу за договором бензину А-95 у кількості 100 літрів на суму 5300,00 грн суду не надано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договорів, оскільки позивачем не отримано товару на суму 5300,00 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу грошові кошти в сумі 5300,00 грн за бензин А-95, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, наведених позивачем у позові.
З урахуванням наведених обставин, наданих доказів та вимог чинного законодавства України, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5300,00 грн обґрунтованими, тому позов задовольняє повністю.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11-А, каб. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Луганського окружного адміністративного суду (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 35079949) заборгованість у сумі 5300,00 грн (п'ять тисяч триста гривень 00 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11-А, каб. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Луганського окружного адміністративного суду (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 35079949) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 грудня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов