номер провадження справи 4/164/25
22.12.2025 Справа № 908/3203/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ», (69036, м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. 10)
про стягнення 517 640,90 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Становова Ю.В., на підставі довіреності № 3902 від 28.10.2025 (адвокат) (в режимі відеоконференції);
від відповідача - не з'явився;
17.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 17.10.2025, (вх. № 3518/08-07/25 від 17.10.2025) Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» про стягнення 517 640,90 грн. неустойки (штрафу), нарахованої за поставку товару неналежної якості за договором поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 справу № 908/3203/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3203/25, справі присвоєно номер провадження справи 4/164/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.11.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/3203/25, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 22.12.2025.
В судове засідання 22.12.2025 з'явилися представники позивача та відповідача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язкуvkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 22.12.2025 приєднався представник позивача.
В судовому засіданні 22.12.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем та долучених судом до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання 22.12.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі № 908/3203/25 представник відповідача (адвокат Хілько А.В.) присутній в підготовчому засіданні 26.11.2025 повідомлявся під особистий розпис.
Згідно приписів ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.
Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що в підготовчому засіданні відповідачем визначено правову позицію по суті спору, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 22.12.2025 за відсутністю представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 202, 525, 526, 530, 549, 626, 629 ЦК України. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 16.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» за договором поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024 поставило товар на адресу складу матеріальних ресурсів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48), що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2024 № 113, звідки продукція відвантажена Замовником на адресу структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», про що свідчать залізнична накладна № 34850586 та видаткова накладна від 03.01.2025 № ФАС25-24. В подальшому, структурним підрозділом «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» товар направлено до виробничого підрозділу «Локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Кінцевий вантажоодержувач). Листом від 02.04.2025 № ПЗЗ НХ-04/126 Кінцевим вантажоодержувачем повідомлено філію «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», що при проведенні вхідного контролю товару виявлені його недоліки, а саме: Товар - редуктор креслення Lo 121761/ІІ в кількості 2 одиниці не відповідає вимогам конструкторської документації на електровоз серії ЧС8, що зафіксовано Актом виявлених дефектів від 01.04.2025 № 1. Листом від 04.04.2025 № ЦЗВ-33/687 позивач звернувся до відповідача з проханням направити уповноваженого представника для можливого вирішення вищезазначеного питання та складання акту про фактичну якість і комплектність товару. Актом про фактичну якість і комплектність продукції від 09.04.2025, складеному за участю представника відповідача, сторони зафіксували, що Постачальнику необхідно замінити поставлені запасні частини, які не відповідають Специфікації до договору. Актом здачі-приймання продукції від 09.04.2025 Кінцевий вантажоодержувач передав товар ТОВ «ЛОКОТРАСТ» для усунення виявлених недоліків. Відповідачем виявлені недоліки товару усунені, що зафіксовано Актом прийому-передачі від 25.04.2025 та Актом вхідного контролю від 02.05.2025 № 9. Таким чином, факт поставки відповідачем за договором товару неналежної якості визнаний ТОВ «ЛОКОТРАСТ». З метою досудового врегулювання спору у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «ЛОКОТРАСТ» умов договору поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024 в частині поставки товару належної якості філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» нараховано Постачальнику неустойку (штраф) та направлено на адресу відповідача претензію від 03.09.2025 № ЦЗВ-20/3572. Відповіддю на претензію від 04.09.2025 відповідач повідомив про відмову в її задоволенні. Враховуючи незадоволення ТОВ «ЛОКОТРАСТ» вимоги АТ «Укрзалізниця» про сплату неустойки (штрафу) за неналежне виконання умов договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 517 640,90 грн. неустойки (штрафу). З урахуванням викладеного, позивач просив суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у Відзиві на позовну заяву (вх. № 22124/08-08/25 від 03.11.2025). В обґрунтування своєї позиції по суті спору відповідач не заперечує, що між ним та АТ «Укрзалізниця» укладений договір поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024, на виконання умов якого відповідачем поставлено на адресу відділу матеріальних ресурсів (м. Фастів) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 48) товар, зокрема: - 16.12.2024 редуктор креслення Lo 121761/ІІ в кількості 2 шт., що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2024 № 113. Вказаний товар прийнятий позивачем, зауважень щодо кількості та якості товару з боку позивача не було. Подальші перенаправлення товару зі складу Покупця до структурного підрозділу - «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», а в подальшому на адресу Кінцевого вантажоодержувача - ВП локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» здійснювались без участі відповідача. Таким чином, продукція 16.12.2024 прийнята у порядку, передбаченому договором, без зауважень, що свідчить, що Постачальником виконано умови договору, а у Покупця відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій. З Акту про фактичну якість і комплексність продукції від 09.04.2025 вбачається, що тара, упаковка, зовнішнє маркування тари, пломбування на момент огляду продукції: редуктору Lo121761/II відсутні, у зв'язку з чим неможливо визначити виробника продукції і чи саме перевірялась продукція відповідача. Також, у зв'язку з відсутності пакувального матеріалу продукція була піддана впливу зовнішніх атмосферних факторів, а тому встановити чи в належних умовах зберігалась дана продукція, чи вплинуло це на якість товару не можливо. Однак, відповідач стверджує, що товар в момент його передачі відповідачем позивачу відповідав всім якісним характеристикам, при його передачі відповідач передав позивачу всі необхідні документи, передбачені п. 2.2. Договору які в свою чергу підтверджують якість поставленого товару, доказів наявності у позивача будь-яких претензій стосовно якості поставленого товару або ненадання документів, матеріали справи не містять. Як на підставу покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу за неналежну якість поставленого товару позивач посилається на висновки, викладені в Акті про виявлені дефекти від 01.04.2025 №1 та в Акті від 09.04.2025 про фактичну якість та комплектність продукції (у разі невідповідності). Проте, відповідач звертає увагу суду, що в пунктах 5.1, 5.2 договору сторони передбачили обов'язкове застосування приписів Інструкцій № П6 та № П7 щодо порядку приймання товарів та фіксації претензій щодо якості або кількості поставлених товарів. З наявних доказів в матеріалах справи слідує, що позивач прийняв товар без жодних зауважень та заперечень щодо кількості, якості товару, як в момент при прийманні товару так і в розумний строк та строк, визначений умовами договору (пунктами 5.1.5.2, договору), при цьому, матеріали справи не містять жодних заперечень щодо неналежного виконання відповідачем його договірних зобов'язань за договором у строк встановлений договором і в строки, передбачені нормами наведених Інструкцій № П-6 та № П-7. Таким чином, позивач, посилаючись на порушення відповідачем пп. 9.3.2 п. 9.3 договору, як підставу для стягнення штрафу, сам не дотримався порядку прийняття товару по якості та кількості, встановленого Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості та договором від 25.10.2024 № ЦЗВ-01-05924-01, що позбавило його можливості зафіксувати факт порушення відповідачем умов договору щодо поставки якісного товару. Також відповідач просить суд врахувати його добросовісну поведінку, а саме те, що з огляду на триваючі партнерські відносини між позивачем та відповідачем, те, що відповідач притримується політики максимальної лояльності до позивача з огляду на важливість його діяльності в умовах військової агресії РФ, та в зв'язку з необхідністю як найшвидшого та як найефективнішого запобігання простою локомотивів та електровозів в період інтенсивних бойових дій в Україні, на прохання керівництва позивача прийнято обопільно погоджене рішення про необхідність заміни вказаного об'єму продукції), але з умовою, що позивач не буде нараховувати штрафні санкції. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд позовні вимоги залишити без задоволення та покласти на позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).
04.11.2025 до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло Клопотання про зменшення штрафних санкцій (вх. № 22298/08-08/25 від 04.11.2025), яким відповідач просить суд зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції на 100 %. Подане клопотання мотивоване тим, що відповідно до усталеної судової практики право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. У спірних правовідносинах вбачається що відповідач поставив продукцію відповідно до договору належної якості, що підтверджується накладними та іншими документами та тим, що позивач продовжував використовувати товар протягом часу, що свідчить про фактичне прийняття продукції та відсутність реальних претензій щодо якості на момент отримання. Натомість позивачем не доведено факту наявності збитків та негативних наслідків. У зв'язку з чим, вважаємо, що дії позивача свідчать про зловживання правом, спрямоване виключно на отримання необґрунтованої вигоди за рахунок застосування штрафу.
Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив (вх. № 22920/08-08/25 від 12.11.2025), в якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву заперечив, вважає такі доводи безпідставними та необґрунтованими. Так, в обґрунтування своєї позиції позивач додатково зазначає, що приймання Покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред'являти Постачальнику претензії у зв'язку з недоліками поставленого товару, які будуть виявлені в ході використання, що прямо передбачено п. 2.12 договору. Отже, у спірних правовідносинах позивач діяв виключно в межах умов договору та чинного законодавства України в сфері регулювання договірних відносин. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити.
Також 12.11.2025 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшли Заперечення на клопотання ТОВ «ЛОКОТРАСТ» про зменшення розміру неустойки (вх. № 22888/08-08/25 від 12.11.2025), в яких позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 100 % та вважає, що для цього відсутні законодавчо визначені підстави.
Відповідач процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався, відповідний процесуальний документ суду не подав.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
25.10.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» (Постачальник) за результатами проведення закупівлі № UA-2024-08-07-009991-а укладено Договір поставки № ЦЗВ-01-05924-01 (далі за текстом - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено найменування товару: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до електровозів серії ЧС).
Відповідно до пункту 1.3 Договору кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації до цього Договору.
Згідно з пунктом 1.6 Договору Постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2024.
На підставі пункту 2.1 Договору Постачальник повинен поставити Покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації до цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору обумовлено, що підтвердженням якості та відповідності товару з боку Постачальника є документи, визначені у специфікації до цього Договору, та які надаються Покупцю разом з товаром.
За умовами пункту 2.3 Договору Постачальник гарантує якість товару, що постачається, протягом гарантійного строку експлуатації та гарантійного строку зберігання, визначених у специфікації до цього Договору.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні товару та складанні Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору, та/або щодо якого Постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання сторонами.
Згідно з пунктом 2.5 Договору при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання виклик представника Постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковим.
Відповідно до пункту 2.6 Договору повідомлення про виклик представника Постачальника направляється в один із способів, передбачених п. 4.5 цього Договору.
Згідно з пунктом 2.7 Договору Постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.
Умовами пункту 2.8 Договору визначено, що строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта.
На підставі пункту 2.10 Договору вхідний контроль приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом покупця, згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2 та іншими умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 2.14 Договору, керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились збільшити до 2 (двох) років строк позовної давності для пред'явлення вимог покупця щодо недоліків поставленого товару.
Відповідно до пункту 4.1 Договору Постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СPТ (Перевезення сплачено до….), пункт призначення - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки Покупця), відповідно до «ІНКОТЕРМС» у ред. 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.
Згідно з пунктом 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.
Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Місце поставки - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки Покупця).
Право власності на товар переходить до Покупця з дати поставки товару.
На підставі пункту 4.3 Договору зі сторони Покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту Покупця щонайменше двома уповноваженими особами з числа таких:
- керівник (особа, що виконує його обов'язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- заступники керівника (особи, що виконують їх обов'язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- керівник проєкту та/або керівник відповідного структурного підрозділу філії «ЦЗВ» АТ«Укрзалізниця».
Покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, посади яких визначені у цьому пункті Договору.
Згідно з пунктом 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка Покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Згідно з пунктом 4.6 Договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.
На підставі пункту 4.7 Договору Акт прийому-передачі товару зі сторони Покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені п. 4.3 цього Договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього Договору, підписуються особами, відповідальними за приймання товару.
Згідно з пунктом 5.1 Договору приймання товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6.
Відповідно до пункту 5.2 Договору приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.
На підставі пункту 5.4 Договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість товару згідно з п. 2.2 цього Договору, та таких товаросупровідних документів:
- підписаний Постачальником рахунок-фактура;
- підписаний Постачальником акт прийому-передачі товару або підписана постачальником видаткова накладна (видаткова накладна складається сторонами у випадку поставки товару до відділу складського господарства виробничого підрозділу складського господарства філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- підписана Постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв'язку;
- підписані Постачальником пакувальні аркуші (при наявності);
- копія Технічних умов виробника та змін до них (якщо такий товар виготовляється відповідно до Технічних умов) або належним чином оформлений витяг з Технічних умов, з обов'язковими даними про товар, а саме:
1) норми показників;
2) правила приймання;
3) методи контролю;
4) умови зберігання;
5) вказівки щодо експлуатації тощо;
6) інформаційну довідку або інший документ, в якому визначено норми показників, правила відбору зразків (проб) та методи випробування товару для проведення лабораторного дослідження (випробування) на відповідність ТУ та/або ДСТУ.
Згідно з пунктом 6.1 Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації до цього Договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до пункту 6.2 Договору ціни в цьому Договорі та первинних документах вказуються в національній валюті України гривні.
Згідно з пунктом 6.3 Договору сума договору становить 10 622 909,15 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 2 124 581,83 грн., усього з ПДВ 12 747 490,98 грн.
Сума Договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього Договору.
Відповідно до пункту 7.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з пунктом 7.2 Договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться Покупцем на 45 (сорок п'ятий) календарний день з дати підписання Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунка-фактури на поставлену партію товару, обумовлену п. 4.2, при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору.
7.2.1. У разі якщо дата оплати припадає на вихідний, святковий, неробочий день, оплата здійснюється на наступний робочий день після вихідного, святкового, неробочого дня.
Згідно з пунктом 7.4 Договору датою здійснення оплати за цим Договором вважається дата виконання обслуговуючим банком Покупця його платіжної інструкції щодо перерахування відповідної суми на користь Постачальника, що підтверджується відповідною позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті «Дата виконання».
Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 Договору передбачений обв'язко Покупця своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.
Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 Договору Покупець має право повернути Постачальнику товар, якість, комплектність чи асортимент якого не відповідає умовам цього Договору.
В свою чергу пунктом 8.3 Договору на Постачальника покладені зобов'язання:
8.3.1. Забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим Договором.
8.3.2. Забезпечити поставку товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.
8.3.3. При виявленні Покупцем невідповідності кількості, якості, комплектності або асортименту товару при прийманні товару або виробничих дефектів в гарантійні строки експлуатації та зберігання направляти на виклик Покупця свого уповноваженого представника.
8.3.4. Забезпечити вивіз та провести заміну невідповідного асортименту, неякісного або некомплектного товару, усунути виявлені дефекти за власний рахунок.
8.3.5. Виконувати належним чином інші зобов'язання, визначені цим Договором.
Згідно з підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 Договору Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар.
На підставі пункту 9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України.
Зокрема, підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 Договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
Відповідно до пункту 13.3 Договору усі спори, розбіжності чи вимоги, з яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у судовому порядку за встановленою законодавством України підвідомчістю та підсудністю.
Згідно з пунктом 16.1 Договору строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024.
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар на умовах, визначених цим Договором. (п. 16.2 Договору)
Згідно з підпунктом 18.1.1 пункту 18.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є специфікація № 1.
Специфікацією № 1 до Договору № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024 сторони обумовили поставку товару в кількості 15 позиції на загальну суму 12 747 490,98 грн. з ПДВ.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання договору 16.12.2024 Постачальником поставлено на адресу складу матеріальних ресурсів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48) товар, що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2024 № 113.
В подальшому отримана від відповідача продукція відвантажена Замовником на адресу структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується залізничною накладною № 34850586 та видатковою накладною від 03.01.2025 № ФАС25-24.
Структурним підрозділом «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» товар направлено до виробничого підрозділу «Локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Кінцевий вантажоодержувач).
Листом від 02.04.2025 № ПЗЗ НХ-04/126 Кінцевим вантажоодержувачем повідомлено філію «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», що при проведенні вхідного контролю товару виявлені його недоліки, а саме: Товар - редуктор креслення Lo 121761/ІІ в кількості 2 од. не відповідає вимогам конструкторської документації на електровоз серії ЧС8, що зафіксовано Актом виявлених дефектів від 01.04.2025 № 1.
Листом від 04.04.2025 № ЦЗВ-33/687 позивач звернувся до відповідача з проханням направити уповноваженого представника для можливого вирішення вищезазначеного питання та складання акту про фактичну якість і комплектність товару.
Згідно з висновком, викладеному в Акті про фактичну якість і комплектність продукції від 09.04.2025, складеному за участю представника відповідача, Постачальнику необхідно замінити поставлені запасні частини, які не відповідають Специфікації до Договору.
Актом здачі-приймання продукції від 09.04.2025 Кінцевий вантажоодержувач передав товар ТОВ «ЛОКОТРАСТ» для усунення виявлених недоліків.
Як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази та не заперечується відповідачем, ТОВ «ЛОКОТРАСТ» усунені виявлені недоліки товару, що зафіксовано Актом прийому-передачі від 25.04.2025 та Актом вхідного контролю від 02.05.2025 № 9.
03.09.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» надіслав на адресу ТОВ «ЛОКОТРАСТ» претензію № ЦЗВ-20/3572 про сплату неустойки (штрафу) за поставку товару неналежної якості в сумі 517 641,02 грн. (а.с. 35-37). У вказаній претензії позивач просив у десятиденний строк з дня отримання цієї претензії сплатити неустойку (штраф) за поставку товару неналежної якості в сумі 517 641,02 грн., а також повідомив, що у випадку незадоволення цієї претензії, з метою захисту порушених прав та законних інтересів, буде змушений звернутись до суду.
У відповіді від 04.09.2025 на претензію відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» стверджує, що відповідач штраф за поставку товару неналежної якості за Договором у сумі 517 641,02 грн. не сплатив, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.
Стверджує, що зазначений розмір неустойки передбачений пп. 9.3.2 п. 9.3 Договору, тому підлягає стягненню.
ТОВ «ЛОКОТРАСТ» в обґрунтування своєї позиції по суті спору зазначає, що добросовісно та у строки, погоджені в Договорі, здійснив заміну неякісного товару. Вважає, що вина Товариства є мінімальною, а розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та не відповідає негайному добровільному усуненню винною стороною порушення та його наслідків, вважає, що позивач не довів жодних негативних наслідків, що робить штрафну санкцію непропорційною, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір штрафу до 100 %.
Позивач з доводами відповідача не погоджується, указує, що штрафні санкції можуть бути зменшені, якщо боржник має збитковий фінансовий результат, заборгованість із виплати заробітної плати. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про незадовільний фінансовий стан ТОВ «ЛОКОТРАСТ».
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 ЦК України унормаовано, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами даного спору регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
На підставі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
За приписами ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч., ч. 2, 3 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
На підставі ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Предметом спору є вимоги Покупця до Постачальника про стягнення штрафних санкцій за поставку товару неналежної якості по Договору поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Постачальник повинен поставити Покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток 1 до Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору Постачальник гарантує якість товару, що поставляється протягом: гарантійного строку зберігання: 3 роки з дня отримання продукції кінцевим споживачем.
Розділом 5 Договору сторони визначили порядок приймання-передачі товару.
За умовами п. 5.2 Договору приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7).
За правилами пункту 20 Інструкції П-7 при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.
В пункті 21 Інструкції П-7 зазначено, що керівники підприємств та організацій чи їх заступники на прохання підприємства - отримувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю.
Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності продукції, яка підлягає прийманню. Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятись не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства - отримувача керівники підприємств та їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, пов'язані з обліком, зберіганням, відпуском і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи. Термін повноважень представників громадськості підприємства-одержувача, виділених фабричним, заводським, місцевим комітетом профспілки для приймання продукції за якістю, може бути встановлений на строк повноважень даного комітету профспілки (пункт 22 Інструкції П-7).
За умовами п.2.8 Договору строк усунення або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного Акта.
З матеріалів справи вбачається, що Актом про фактичну якість і комплектність продукції від 09.04.2025, складеному за участю представника відповідача, сторонами зафіксовано, що Постачальнику необхідно замінити поставлені запасні частини, які не відповідають Специфікації № 1 до Договору.
Актом здачі-приймання продукції від 09.04.2025 ВП «Локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Кінцевий вантажоодержувач) передав товар ТОВ «ЛОКОТРАСТ» для усунення виявлених недоліків.
Постачальник замінив забраковану продукцію, про що складено Акт прийому-передачі від 25.04.2025 та Акт вхідного контролю від 02.05.2025 № 9.
Приписами ч. 1 ст. 216 ГК України (що був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Зокрема, умовами п., п. 2.4, 2.5, 8.3, 8.4 Договору передбачено, що при виявленні невідповідності якості та/або комплектності товару Покупець викликає представника Постачальника для складання акта про фактичну якість та комплектність продукції і одночасно вимагає їх усунення шляхом заміни неякісного чи некомплектного товару. Постачальник зобов'язаний направити на виклик Покупця свого уповноваженого представника, і забезпечити вивіз та провести заміну невідповідного асортименту, неякісного або некомплектного товару, усунути виявлені дефекти за власний рахунок протягом 20 робочих днів з дня підписання відповідного акта.
25.04.2025 Постачальник замінив забраковану продукцію, про що складено Акт прийому-передачі від 25.04.2025 та Акт вхідного контролю від 02.05.2025 № 9. Заперечення від відповідача щодо не згоди з якістю продукції, зауваження щодо складання документів позивачу від ТОВ «ЛОКОТРАСТ» не надходили.
Таким чином, відповідач погодився з вимогами позивача щодо заміни неякісної продукції та замінив продукцію. Отже, твердження відповідача про те, що добровільна заміна належного позивачу товару, щодо якого встановлено недоліки не засвідчує того, що цей товар дійсно було поставлено з певними недоліками, суд вважає безпідставними.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч., ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. (ч. 1 ст. 550 ЦК України)
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
У зв'язку з поставкою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» за Договором поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024 товару неналежної якості Акціонерне товариство «Українська залізниця» розрахувало та просить суд стягнути штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару в сумі 517 640,90 грн. (2 156 837,60 грн. /вартість неякісного товару згідно Специфікації № 1 до Договору/ * 20 % = 517 640,90 грн.)
Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що розрахунок виконаний правильно.
Щодо доводів відповідача про зменшення розміру неустойки суд указує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту вищезазначеної норми права вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їхній сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе таке зменшення.
У чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарський суд може зменшити розмір неустойки.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому під винятковістю необхідно розуміти такі обставини, що дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконувати свої зобов'язання, тому необхідно розуміти, що передбачені договором штрафні санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЛОКОТРАСТ» фактично обґрунтовує зменшення штрафу тим, що добровільно та оперативно здійснило заміну неякісного товару, відсутністю доведених збитків позивача та мінімальною виною відповідача.
Разом з тим, суд звертає увагу, що нарахований штраф є співмірним із допущеним ТОВ «ЛОКОТРАСТ» порушенням та його наслідками. Крім того, відповідач, підписавши та скріпивши Договір печаткою, погодився з його умовами, в тому числі з абзацом 1 підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору про накладення на постачальника штрафу за поставку товару неналежної якості в розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до положень пункту 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього Договору та виникли поза волею Сторін (аварія катастрофа, стихійне лихо епідемія, епізоотія, війна тощо).
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Згідно усталеної судової практики щодо застосування судом законодавства про форс-мажорні обставини неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Проте, сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну не можливість виконання в строк зобов'язань відповідача за укладеним спірним договором, останнім до суду не подано, і в матеріалах справи відсутній.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за просторочення заміни неякісного товару.
Суд зауважує, що договірні зобов'язання позивачем виконані належним чином, зокрема ним були дотримані всі строки та виконані всі пункти Договору.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні, оскільки відповідачем не доведено поважність причин його несвоєчасного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, розрахованого та заявленого до стягнення Акціонерним товариством «Українська залізниця» за Договором.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає стягненню штраф у сумі 517 640,90 грн.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву, судом визнані безпідставними та недоведеними.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Стосовно заявлених відповідачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку), то з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, а тому вказані судові витрати залишаються за відповідачем.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ» про стягнення 517 640,90 грн. неустойки (штрафу), нарахованої за поставку товару неналежної якості за договором поставки № ЦЗВ-01-05924-01 від 25.10.2024 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКОТРАСТ», (69036, м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 45492680) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) 517 640 (п'ятсот сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 90 коп. штрафу за поставку товару неналежної якості та 6 211 (шість тисяч двісті одинадцять) грн. 69 коп. судових витрат на сплату судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 29» грудня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.