номер провадження справи 3/158/25
23.12.2025 Справа №908/2656/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТРІУМДИРЕКТ» (м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, 69095; ідентифікаційний код юридичної особи 42168251)
про стягнення коштів у розмірі 95 352,01 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача - Савченко Ігор Геннадійович (в залі суду) - самопредставництво юридичної особи, виписка з ЄДР, посвідчення № 1600 від 20.05.2024;
від відповідача - не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
27.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТРІУМДИРЕКТ» (скорочене найменування - ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ») про стягнення суми доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 в розмірі 95 352,01 грн. Судові витрати у справі у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 справу №908/2656/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі №908/2656/25; присвоєно справі номер провадження 3/158/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позивачем обставин і правових підстав позову, вважає доводи, викладені в позовній заяві, необґрунтованими і такими, що суперечать обставинам справи, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача на дійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві.
Ухвалою суду від 06.10.2025 постановлено здійснювати розгляд справи №908/2656/25 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі №908/2656/25 призначено на 04.11.2025 о/об 11:00 год.
04.11.2025 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про доручення доказів, а саме:
- інформації Державної служби геодезії, картографії та кадастру від 29.10.2025;
- актуальний Витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно №449741011 від 29.10.2025.
У судовому засіданні 04.11.2025 суд долучив до матеріалів справи докази подані позивачем разом з клопотанням від 04.11.2025.
Ухвалою суду від 04.11.2025 відкладено підготовче засідання до 25.11.2025 об 11:00 год.
21.11.2025 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про доручення доказів, а саме:
- лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 13.11.2025.
У судовому засіданні 25.11.2025 суд долучив до матеріалів справи докази подані позивачем разом з клопотанням від 21.11.2025.
Ухвалою суду від 25.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/82/25 до судового розгляду по суті на 10.12.2025 об 11:00 год.
10.12.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.12.2025 відкладено розгляд справи до 23.12.2025 о 12:00 год.
У судовому засіданні 23.12.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не надіслав, про причини неявки не повідомив.
Згідно із наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа ухвала суду від 25.11.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у справі №908/2656/25 доставлена до електронного кабінету відповідача - 25.11.2025, ухвала суду від 10.12.2025 про відкладення розгляду справи №908/2656/25 доставлена до електронного кабінету відповідача - 11.12.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 23.12.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 23.12.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач (Запорізька міська рада) зазначив, що ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» набуло у власність об'єкти нерухомого майна на підставі актів прийому-передачі №475,476 від 06.06.2018: Операторська-кафе літ «А» - загальна площа 50,2 кв.м.; навіс літ «В», гараж літ. Г - загальна площа 17,2 кв.м; гараж літ. «Д» - загальна площа 17,2 кв.м; гараж літ. «Ж» - загальна площа 17,2 кв.м; паркан №1; підпірна стінка №2; газова ємність №3; газова колонка №4; паливні колонки №5,6; стели №7,8; ємності №9,10,11,12, які розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а.
Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, площею 0,1724га, кадастровий номер: 2310100000:01:009:0103 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 23.06.2025.
Відповідач за період 2018-2024 роки не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103. Також, відповідно до вищезазначеного листа 01.05.2025 відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) на 2025 рік та нараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 81 479,27 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103. Фактична сплата відсутня.
Запорізькою міською радою складено розрахунок щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1724 га з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0103 за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 на загальну суму 95 352,01 грн.
Враховуючи, що ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержані у вигляді несплаченої орендної плати, за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 у розмірі 95 352,01 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що вважає доводи, викладені в позовній заяві, необґрунтованими і такими, що суперечать обставинам справи, а тому у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.
Згідно з даними технічного паспорту на об'єкт нерухомості загальна площа земельної ділянки під забудовою, що необхідна для обслуговування будівель та споруд, на якій розташований об'єкт нерухомості, становить 221 м2, що складає 0,0221 га. Вказаний розмір значно менший за розмір, прийнятий за основу при розрахунку заборгованості, а саме 0,1724 га.
Уповноваженими особами позивача не проводилось обстеження фактичного використання земельної ділянки та не складався відповідний акт обстеження, що вказує на помилковість тверджень позивача про використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, площею 0,1724 га та, як наслідок, неправильного розрахунку.
Відсутність оформлення речових прав на земельну ділянку не може бути підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки право на користування земельною ділянкою набувається в момент набуття права власності на об'єкт нерухомості, який на цій ділянці розташований.
Позивачем при здійсненні розрахунку не встановлено розмір нарахованого відповідачем земельного податку за заявлений в позові період, а розмір безпідставно збережених коштів не зменшено на суму нарахованого податку.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад)
Позивач направив до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103 є сформованою.
Чинне законодавство не встановлює обов'язкової вимоги для власника земельної ділянки щодо складання акту обстеження як єдиного доказу фактичного користування землею. Визначальним є факт наявності на земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, який належить відповідачу. Саме розташування об'єкта нерухомості на земельній ділянці вже створює правовий зв'язок між цією ділянкою та її користувачем, незалежно від того, чи складався акт обстеження.
Позивач, як власник земельної ділянки, позбавлений можливості передати її іншим особам чи використовувати в повному обсязі за її цільовим призначенням, оскільки вся земельна ділянка фактично перебуває у користуванні відповідача. Той факт, що будівля займає меншу площу, не змінює обставини, що вся земельна ділянка заблокована для господарського використання, а відтак саме відповідач зобов'язаний повернути недоотримані доходи за весь її розмір.
Доводи відповідача про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України є необґрунтованими.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що позивач на власний розсуд трактує положення законодавства у цій частині, адже набувши права власності на об'єкти нерухомості загальною площею 101 м2, відповідач набув права користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване, у розмірах, необхідних для його обслуговування, а саме 0,0221 га.
Не є логічним використання земельної ділянки у розмірі 0,1724 (17 соток) для обслуговування нерухомості загальною площею 101 м2.
Відповідач вважає, що відсутність акту обстеження земельної ділянки уповноваженою особою Запорізької міської ради унеможливлює позивачу вірно розрахувати розмір збитків, яких зазнав позивач, не отримуючи коштів за користування відповідачем земельною ділянкою у фактичному розмірі 0,0221 га.
Позивач не надав доказів як саме він не може використати земельну ділянку, за обставин наявності у нього повноважень щодо проведення огляду та зміни конфігурації земельної ділянки з подальшим її володінням, користуванням та розпорядженням.
Відсутність оформлення речових прав на земельну ділянку не може бути підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки право на користування земельною ділянкою набувається в момент набуття права власності на об'єкт нерухомості, який на цій ділянці розташований.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 у розмірі 95 352,01 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
13.06.2018 ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» набуло у власність об'єкти нерухомого майна на підставі акту прийому-передачі та грошової оцінки майна №475,476 від 06.06.2018: Операторська-кафе літ «А» - загальна площа 50,2 кв.м; навіс літ «В», гараж літ. Г - загальна площа 17,2 кв.м; гараж літ. «Д» - загальна площа 17,2 кв.м; гараж літ. «Ж» - загальна площа 17,2 кв.м; паркан №1; підпірна стінка №2; газова ємність №3; газова колонка №4; паливні колонки №5,6; стели №7,8; ємності №9,10,11,12, які розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431151096 від 13.06.2025.
Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, площею 0,1724га, кадастровий номер: 2310100000:01:009:0103 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності, згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.10.2025.
Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, площею 0,1724га, кадастровий номер: 2310100000:01:009:0103 є зареєстрованою з 20.12.2023 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №18-08-0.37.1-4338/2-25 від 13.11.2025.
Відповідно до листа Державної податкової служби України ГУ ДПС у Запорізькій області вих.№4501/5/08-01-04-08-05 від 06.05.2025 відповідач за період 2018-2024 роки не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103. Також, відповідно до вищезазначеного листа 01.05.2025 відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) на 2025 рік та нараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 81 479,27 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103. Фактична сплата відсутня.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103 відноситься до категорії земель: «Земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій», розмір орендної плати якої становить 6% від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), та рішення №103 від 04.12.2024 «Про внесення змін до рішення №26 від 28.11.2018» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/186088-pro-vnesennia-zmin-do-risennia-vid-28112018-26-pro vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati-za-zemliu), яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/186088-pro-vnesennia-zmin-do-risennia-vid-28112018-26-pro vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati-za-zemliu) річний розмір орендної плати за земельні ділянки, яка належить до категорії «Земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій» становить 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до витягу №НВ-2300028432024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103, загальною площею 0,1724 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, становить 1212489,20 грн (один мільйон двісті дванадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять грн 20 коп.), у цінах 2024 року.
Запорізькою міською радою складено розрахунок щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1724 га, з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 на загальну суму 95 352,01 грн, в тому числі:
за 2023 рік з 20.12.2023 по 31.12.2023 - 2232,84 грн;
за 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 72749,35 грн;
за 2025 рік з 01.01.2025 по 31.03.2025 - 20 369,82 грн.
30.06.2025 Запорізька міська рада направила відповідачу вимогу про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, від 27.06.2025 №01/02-11/1200. Вимога відповідачем не виконана
Оскільки ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103 в період 20.12.2023 по 31.03.2025 без укладення договору оренди землі, на підставі ст. 1212 ЦК України позивач просить стягнути з ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за вказаний період.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 ЗК України).
Користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої (статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України (дал - ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого
У цій справі судом встановлено, а сторонами не заперечується, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, розташовані об'єкти нерухомості, власником яких є відповідач.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату - платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою ст. 21 Закону України «Про оренду землі».
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. Superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 15.02.2023 у справі №922/2249/20.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої ст. 1212 ЦК України.
Із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване майно, тому саме із дати набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник як обов'язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), так і обов'язок оплачувати користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Несплата Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб.
Не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком правомірно очікував.
Як вже зазначалося судом вище, Запорізька міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 0,1724га, кадастровий номер: 2310100000:01:009:0103, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, 3а, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.10.2025.
На вказаній земельній ділянці розташовується нерухоме майно, що належить ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ» на праві власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431151096 від 13.06.2025.
Земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:01:009:0103, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що належить ТОВ «АТРІУМДИРЕКТ», є сформованою та зареєстрованою з 20.12.2023, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №18-08-0.37.1-4338/2-25 від 13.11.2025.
Згідно зі статтею 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.1 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Таким чином, під час формування земельної ділянки, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, було визначено межі та площу земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача. При цьому площа земельної ділянки включає площу під самими об'єктами нерухомого майна та площу необхідну для його обслуговування.
Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, відповідач є користувачем всієї земельної ділянки, в межах визначених кадастровим номером, а не лише земельної ділянки, що безпосередньо знаходиться під об'єктом нерухомого майна.
Вказаним спростовуються твердження відповідача про необхідність здійснення розрахунку за площу 0,0221 га, на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості.
При цьому суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, а відповідачем такі докази не надавалися, щодо оскарження технічної документації, за якою була сформована земельна ділянка, та/або правомірності реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Доводи відповідача про те, що позивачем не було проведено обстеження спірної земельної ділянки та не складено відповідного акту, судом не приймаються, оскільки факт користування відповідачем земельною ділянкою встановлюється не актами обстеження, а безпосередньо з самого факту існування на ній об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу. Отже, відсутність складеного акту жодним чином не спростовує факту користування земельною ділянкою та не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати за таке користування.
Щодо розрахунку розміру неотриманих Запорізькою міською радою доходів суд зазначає, що відповідно до витягу №НВ-2300028432024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103, загальною площею 0,1724 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, становить 1212489,20 грн, у цінах 2024 року.
Відповідно до рішень Запорізької міської ради (перелік яких наведено в попередньому розділі) річний розмір орендної плати за земельні ділянки, яка належить до категорії «Земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій» становить 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідач за спірний період не сплачував земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0103, що підтверджується листом Державної податкової служби України ГУ ДПС у Запорізькій області вих.№4501/5/08-01-04-08-05 від 06.05.2025.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок розміру неотриманих доходівсуд встановив, що він відповідає вимогам закону, є арифметично правильними та відповідачем не спростований.
Посилання відповідача, що «…Позивачем при здійсненні розрахунку не встановлено розмір нарахованого відповідачем земельного податку за заявлений в позові період, а розмір безпідставно збережених коштів не зменшено на суму нарахованого податку…» судом не приймається, оскільки для врахування в розрахунку розміру неотриманих доходів, необхідно не лише нарахування, а й фактична сплата земельного податку.
Інші аргументи та посилання відповідача суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача доходу за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 на загальну суму 95 352,01 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться розрахунком неотриманих доходів (а.с. 2-3), Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 21-23), витягом №НВ-2300028432024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2024 (а.с. 24), листом Державної податкової служби України ГУ ДПС у Запорізькій області вих. №4501/5/08-01-04-08-05 від 06.05.2025 (а.с. 25), вимогою про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна від 27.06.2025 №01/02-11/1200 (а.с. 29), Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.10.2025 (а.с. 96), листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №18-08-0.37.1-4338/2-25 від 13.11.2025 (а.с. 106).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.
Оскільки Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах, головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради. Саме Виконавчий комітет Запорізької міської ради здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Відповідно до платіжної інструкції №1103 від 27.08.2025, копія якої додана позовної заяви, платником судового збору за подачу позову у даній справі виступав Виконавчий комітет Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892), тому судовий збір належить до стягнення з відповідача на користь позивача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТРІУМДИРЕКТ» (69095,м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, 69095; ідентифікаційний код юридичної особи 42168251) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 20.12.2023 по 31.03.2025 в розмірі 95 352,01 грн (дев'яносто п'ять тисяч триста п'ятдесят дві гривні 01 коп). Видати наказ.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТРІУМДИРЕКТ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 3а, 69095; ідентифікаційний код юридичної особи 42168251) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 29.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич