вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
29.12.2025м. ДніпроСправа № 904/7307/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Департамента з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, буд.75, код ЄДРПОУ 44124263
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО-БУДСЕРВІС», 49000, м.Дніпро, пров.Штурманський, буд.7, кв.54, код ЄДРПОУ 40594397
про стягнення коштів у розмірі 201 860,00грн.
Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-БУДСЕРВІС" про стягнення збитків на загальну суму 201 860,00грн.
Судові витрати у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.
Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п. 8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (201 860,00грн.), позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Позивачем у якості доказу оплати судового збору за подання позовної заяви надана платіжна інструкція №1085 від 11.08.2025р. на суму 3 028,00грн.
З довідки Господарського суду Дніпропетровської області №369/25 від 24.12.2025р. убачається, що платіжний документ №1085 від 11.08.2025р. був використаний у справі 904/5927/25.
Відтак додана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція №1085 від 11.08.2025р. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Суд з'ясував, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025р. у справі № 904/5927/25 повернуто Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради позовну заяву віл 20.10.2025р. і додані до неї документи, у тому числі платіжну інструкцію №1085 від 11.08.2025р.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/5927/25 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжної інструкції №1085 від 11.08.2025р. як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/7307/25 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/5927/25.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви було предметом розгляду Верховним Судом.
Так, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що у разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми Закону).
Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
З огляду на викладене позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
З урахуванням положень статей 174, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Департамента з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради залишити без руху.
Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Панна