Рішення від 18.12.2025 по справі 902/1091/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"18" грудня 2025 р. Cправа №902/1091/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, м. Коростень Коростенського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл", м. Вінниця

про стягнення 49920,00 грн здійсненої попередньої оплати, 5766,10 грн пені та 1410,33 грн інфляційних втрат за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернувся Відділ цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" 49920,00 грн здійсненої позивачем попередньої оплати за договором поставки №СК03/00578 від 05.12.2024, а також 5766,10 грн пені та 1410,33 грн інфляційних втрат з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товару (бензину автомобільного А-95) за укладеним правочином.

Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі №902/1091/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.09.2025.

Враховуючи першу неявку представника позивача в підготовче судове засідання з поважних причин, ухвалою суду від 30.09.2025 відкладено підготовче судове засідання до 10.11.2025.

В судовому засіданні, 10.11.2025, представник позивача пред'явив до огляду оригінали паливних скретч-карток на бензин автомобільний А-95, що отримані згідно з договором поставки №СК03/00578 від 05.12.2024, за якими відповідач не здійснив поставку товара.

Ухвалою суду від 10.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1091/25 до судового розгляду по суті на 18.12.2025.

На визначену судом дату, 18.12.2025, сторони не з'явились.

В заяві б/н від 17.12.2025 (вх. канц. суду №01-34/13573/25 від 17.12.2025) позивач просив розгляд справи №902/1091/25 провести без участі його представника.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 10.11.2025 на адреси його електронної пошти (а.с.80) та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

05.12.2024 між Відділом цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Постачальник) укладено договір поставки №СК03/00578 (а.с.13) (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказані товари.

Найменування товара: бензин А-95 (п. 1.2 Договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.97 (п.1.5 Договору).

Згідно з п.3.2 загальна сума Договору: 49920,00 грн, в тому числі ПДВ 8320,00 грн.

За умовами п.4.1 Договору оплата здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.

Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п.5.3 Договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення (п.7.2 Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Цей договір діє до 31.12.2024 (п.10.1, 10.2 Договору).

З огляду на наявну в справі видаткову накладну №0003/0001232 від 05.12.2024 (а.с.15), яка є додатком до Договору, вартість одного літра бензину А-95 становить 52,00 грн.

На виконання умов договору позивач отримав від відповідача скретч-картки на 960 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною №0003/0001232 від 05.12.2024 (а.с.15) та перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 49920,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №112 від 09.12.2024 (а.с.12).

До матеріалів справи позивачем долучено 71 невикористану скретч-картку на 960 літрів бензину А-95 (№303526414485, 303526414620-303526414639, 303112209960-303112209969, 303112210250-303112210289).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як встановлено судом: укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем сплачено 49920,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з абз.2 п.3 якої торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.

Згідно із п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України №281/171/578/155 від 20.05.2008, визначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З огляду на вказані приписи та зміст укладеного Договору суд відзначає, що товаром, який підлягав передачі відповідачем позивачу, є саме бензин А-95, тоді-як скретч-картки є довірчими документами, на підставі яких здійснюється видача відповідного товару.

Отже за умовами укладеного між сторонами Договору позивач зобов'язується здійснити попередню оплату товару (бензину А-95), а відповідач - здійснити його поставку.

Таким чином, визначаючись, чи мали місце обставини непоставки позивачу товара за Договором, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "... За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості...".

Враховуючи наявні на момент ухвалення рішення в справі оригінали 71 невикористаної скретч-картки на бензин А-95, отримані позивачем за Договором, суд дійшов висновку, що обставина непоставки 960 літрів бензину А-95 вартістю 49920,00 грн (960 літрів х 52,00 грн) є доведеною.

При вирішенні питання, чи набув позивач права вимоги повернення здійсненої ним попередньої оплати, також підлягає з'ясуванню обставина строку виконання обов'язку продавця щодо поставки товару з огляду на таке.

За правилами ч.2 ст.693 ЦК України: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Як свідчить зміст п.5.4 Договору термін дії довірчого документу (скретч-картки) визначений на такому довірчому документі (скретч-картці).

Попри наведене, суд відзначає, що наявні в матеріалах справи скретч-картки не містять жодної відмітки щодо строку (терміну) їх дії.

Водночас пунктом 10.2 Договору визначено, що означений діє "...до 31 грудня 2024 року."

Натаючи оцінку зазначеній умові, необхідно відзначити, що частиною 1 ст.631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Надаючи оцінку змісту укладеного між сторонами правочину (зокрема визначеного в ньому обсягу прав та обов'язків), суд доходить висновку, що умови Договору, якими встановлений строк його дії "...до 31 грудня 2024 року" стосуються обов'язку відповідача щодо поставки товару.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 в справі №918/631/19: у відповідача (постачальника, продавця) виникає зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст.693 та ч.1 ст.530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Отже, враховуючи сукупно встановлені в справі обставини (непоставку товара у встановлений строк - до 31.12.2024), суд доходить висновку, що позивач набув права звернення з вимогою про повернення здійсненої ним попередньої оплати з 01.01.2025, а тому позовна вимога про стягнення 49920,00 грн попередньої оплати за Договором є правомірною.

Судом також розглянута вимога позивача про стягнення 5766,10 грн - пені, нарахованої за період з 24.03.2025 по 06.08.2025.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п.7.2 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Частиною 4 ст.631 ЦК України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вище встановлено судом: умови Договору, якими визначений строк його дії "...до 31.12.2024 року" стосуються обов'язку відповідача щодо поставки товару.

Звертаючись з позовною вимогою про стягнення пені, позивач не зазначив фактичних підстав для такого нарахування (сума заявлена до стягнення в зв'язку непоставкою товара чи невчасним поверненням відповідачем отриманої попередньої оплати).

Оскільки зміст Договору не містить умов, які регулюють відносини сторін у випадку непоставки товара щодо повернення продавцем суми попередньої оплати, нарахування пені в зв'язку з невчасним поверненням відповідачем отриманої ним суми попередньої оплати є безпідставним.

Водночас, в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.10.2023 в справі №911/2697/22 зроблений висновок про те, що "...Після закінчення строку дії договору сторони все ще мають відповідальність за порушення договірних умов, що мали місце впродовж дії договору. Проте, нарахування пені за період після закінчення строку дії договору можливе тільки у разі, якщо зобов'язання не припинено (продовжує існувати, а кредитор вимагає виконання його обов'язку від боржника, який не виконав свої зобов'язання вчасно під час дії договору) й особа не звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України). Наприклад, боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення боржника втратило для кредитора інтерес (стаття 622 ЦК України)...".

Враховуючи, що має місце відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення боржника втратило для кредитора інтерес (зобов'язання щодо поставки товару припинено), - відсутні підстави до нарахування пені за період після закінчення строку дії договору; в зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення 1410,33 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 24.03.2025 по 06.08.2025, суд відзначає таке.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було відзначено судом: враховуючи сукупно встановлені в справі обставини (непоставку товара у встановлений строк - до 31.12.2024), суд доходить висновку, що позивач набув права звернення з вимогою про повернення здійсненої ним попередньої оплати з 01.01.2025.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що з 01.01.2025 позивач набув права на нарахування інфляційних втрат на неповернуту суму здійсненої ним попередньої оплати за Договором.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 1307,67 грн інфляційних втрат, а тому в задоволенні вимог щодо стягнення 102,66 грн слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат.

При звернені із цим позовом до суду в електронній формі позивач сплатив 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №75 від 30.07.2025 (а.с.6).

Водночас, відповідно до положень частини 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За вказаних обставин судовий збір за подання цього позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2422,40 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на заявлене позивачем клопотання, викладене у заяві б/н від 16.10.2025 (а.с.46-50), суд доходить висновку, що позивачу з Державного бюджету України підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Таким чином, за правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн судового збору, мінімальний розмір якого не може бути меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/1091/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" (вул.Привокзальна, буд.3Б, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код: 44618933) на користь Відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Грушевського, буд.60/2, м.Коростень, Житомирська обл., 11500; ідентифікаційний код: 38862534) 49920,00 грн - попередньої оплати, 1307,67 грн - інфляційних втрат та 2422,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Грушевського, буд.60/2, м.Коростень, Житомирська обл., 11500; ідентифікаційний код: 38862534) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №75 від 30.07.2025.

5. Відмовити у задоволення позову в справі №902/1091/25 в частині стягнення 5766,10 грн - пені та 102,66 грн - інфляційних втрат.

6. Повне рішення надіслати сторонам.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

8. Повне рішення складено .

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - Відділу цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (cnap@krstrda.zht.gov.ua);

4, 5 - ТОВ "Армерія ойл" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (armeriya@ukr.net)

Попередній документ
132970662
Наступний документ
132970664
Інформація про рішення:
№ рішення: 132970663
№ справи: 902/1091/25
Дата рішення: 18.12.2025
Дата публікації: 30.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.12.2025)
Дата надходження: 06.08.2025
Предмет позову: про стягнення 57096,43 грн
Розклад засідань:
30.09.2025 10:30 Господарський суд Вінницької області
10.11.2025 11:00 Господарський суд Вінницької області
18.12.2025 10:30 Господарський суд Вінницької області