ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 грудня 2025 року Справа № 902/357/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Петухов М.Г.,
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Танчика Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.09.2025 (суддя Нешик О.С., повне рішення складено 11.09.2025)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Фізичної особи-підприємця Танчика Андрія Сергійовича
про стягнення 42 900,00 грн штрафу
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.09.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Танчика Андрія Сергійовича на користь ПАТ "Укрнафта" 21450,00 грн штрафу за невиконання зобов'язання по заміні товару та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору. У стягненні 21450,00 грн штрафу за порушення строку поставки товару відмовлено.
В обґрунтування ухваленого рішення, суд першої інстанції, врахувавши принцип вірогідності доказів, вказав, що доводи ПАТ "Укрнафта" щодо відсутності в нього товару та не здійснення його заміни відповідачем є більш переконливі, аніж твердження ФОП Танчика А.С. про наявність недоліків у наданих позивачем актах приймання товарів та недотримання ПАТ "Укрнафта" вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1996 №П-7.
Зазначив, що письмова згода відповідача на заміну товару надає більшої вірогідності стверджуваній позивачем обставині про невідповідність товару вимогам по якості, ніж доводи відповідача про те, що товар був якісний.
Разом з тим, встановивши, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо невиконання відповідачем п.7.1. та п.7.3 договору про закупівлю від 23.09.2024 про недотримання постачальником строків поставки товару та нездійснення заміни товару неналежної якості на товар належної якості, передбачають подвійну відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій за одне і те ж саме господарське правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 21 450 грн штрафних санкцій з ФОП Танчика А.С. за п.7.1 договору.
Натомість, враховуючи порушення відповідачем п.7.3 договору щодо невиконання визнаного ним у листуванні зобов'язання по заміні поставленого товару, суд задоволив позовні вимоги щодо стягнення з ФОП Танчика А.С. 21 450 грн штрафу.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення в частині задоволення позову щодо стягнення з нього 21 450,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вказує, що надані позивачем акти в підтвердження поставки товарів неналежної якості не є належними та допустимими, зокрема акт №13471 від 11.10.2024 сторонами не підписаний та був надісланий відповідачу поза межами встановленого у договорі строку. Також під час складання актів №13471 від 11.10.2024 та №12978 від 14.10.2024 були порушені вимоги Інструкції №П-7 щодо незалучення до перевірки якості поставлених товарів представника відповідача або експерта-товарознавця.
Висновок суду першої інстанції щодо визнання відповідачем товару не якісним, внаслідок надіслання листів від 29.10.2024, від 07.01.2025 та повторної поставки такого товару, ФОП Танчик А.С. вважає помилковим, оскільки така поставка була ініційована виключно з метою уникнення судового спору та збереження ділових відносин, що не свідчить про виникнення у відповідача обов'язку замінити товар, про порушення договірних зобов'язань та наявності підстав для накладення штрафу.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду, що доводи позивача є більш переконливими і вірогідними ніж обставини, на які посилається відповідач, оскільки в оскаржуваному рішенні було встановлено неналежність та недопустимість поданих позивачем доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що товар, визначений умовами договору, відповідачем не поставлений, накладні та акти його приймання-передачі за кількістю та якістю сторонами договору не підписані, заміну поставленого неякісного товару на якісний не проведено, що в сукупності свідчить про невиконання ФОП Танчиком А.С. взятих на себе зобов'язань.
Зазначає, що посилання апелянта на порушення позивачем норм Інструкції П-7 є безпідставними, оскільки умовами договору сторонами погоджено про нерозповсюдження її дії на спірні правовідносини.
З огляду на вказане, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ФОП Танчика Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.09.2025 у справі №902/357/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.09.2024 між ПАТ "Укрнафта" (покупець) та ФОП Танчиком Андрієм Сергійовичем (постачальник) укладено договір про закупівлю №13/3814-МТР (далі - договір).
Згідно з п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю в погоджені сторонами строки Механічні запчастини різні відповідно до коду ДК 021:2015:34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Механічні запчастини різні) Лот 1 - 34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Диск і обід колеса) Лот 2 - 34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Диск колісний) Лот 3 - 34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Диск колісний з бортовим та замковим кільцями) (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Номенклатура, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у Специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком №1 до даного договору та є його невід'ємною частиною. Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару визначена у додатку №2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п.2.1, 2.2. договору).
Пунктом 2.3. договору передбачено, що якість товару яка поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно Держстандартів та технічних умов, встановлених для кожного виду товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість товару).
Згідно з п.3.2. договору, загальна сума договору становить 214 500,00 грн.
Умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс-2020", місце, умови та строки поставки визначаються в Специфікації до договору. (п.5.1 договору)
Відповідно до умов Специфікації, відповідач мав поставити позивачу товар на загальну суму 214 500,00 грн, а саме: диски і ободи коліс 53-3101015 20х6.0J з бортовим кільцем у кількості 16 шт. на суму 175 712,00 грн та диски і ободи коліс 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 10 шт. на суму 38 788,00 грн.
Пунктом 3 специфікації передбачені вимоги до товару: товар повинен бути заводського виконання, новий. Без слідів та ознак напрацювання, ремонту, відновлення, тощо. Сколи, тріщини, механічні пошкодження елементів при візуальному огляді не допускаються.
Сторони погодили, що строк поставки вищевказаного товару становить від 10 до 20 календарних дні з моменту підписання договору.
Згідно з п.5.3. договору, приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини /партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень). (п.5.4 договору)
На виконання умов договору, відповідачем поставлено товар: диски і ободи коліс 53-3101015 20х60J з бортовим кільцем у кількості 16 шт. на суму 175712,00 грн, згідно видаткової накладної №56 від 10.10.2024 та диски і ободи коліс 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 7 шт. на суму 27151,60 грн, згідно видаткової накладної №56 від 11.10.2024.
Разом з тим, в акті №13471 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 11.10.2024, складеному при прийнятті товару - дисків і ободів коліс 53-3101015 20х60J з бортовим кільцем у кількості 16 шт. на суму 175712,00 грн, поставленого згідно видаткової накладної №56 від 10.10.2024, позивачем виявлено дефекти товару, а саме "при візуальному огляді товару зазначено про сліди відновлення (раковини від корозії зафарбовані грунтівкою)"
Також згідно акту №12978 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 14.10.2024, складеному при прийнятті товару - дисків і ободів коліс 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 7 шт. на суму 27151,60 грн, поставленого згідно з видаткової накладної №56 від 11.10.2024, зроблено висновок комісії у складі представників позивача про причини браку продукції, а саме: "Диски та обід колісний бувшого використання, Корозія, прогнивші диски до дірок, механічні пошкодження, тріщини".
Листами №01/01/13/10/28/02-02/01/9571 від 15.10.2024 та №01/01/13/10/28/02-02/01/9849 від 22.10.2024 ПАТ "Укрнафта" повідомило ФОП Танчика А.С. про виявлені недоліки товарів, поставлених за видатковими накладними №56 від 10.10.2024 та №56 від 11.10.2024 та просив їх усунути, шляхом заміни товару на новий.
У відповідь на вищевказане, ФОП Танчик А.С. листом №01/1 від 29.10.2024 повідомив позивача про вжиття постачальником заходів для організації заміни продукції на товар належної якості та просив очікувати його представника для здійснення заміни товару.
12.12.2024 від ФОП Танчика А.С. до ПАТ "Укрнафта" надійшов лист №86, згідно з яким відповідач повідомив, що поставка товару (дисків і обідів колеса 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 7 шт та дисків і обідів колеса 53-3101015. 20х6,0J з бортовим кільцем у кількості 16 шт) буде здійснена до 18.12.2024.
07.01.2025 на адресу позивача від відповідача надійшов лист №01/1, відповідно до якого ФОП Танчик А.С. знову повідомив про вжиття ним необхідних заходів для організації заміни продукції на товар належної якості та просив очікувати його представника для здійснення заміни товару.
Відповідно до п.7.1. договору, при недотриманні постачальником строку поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення 30 днів і більше. У випадку не поставки товару постачальник сплачує покупцю 10% вартості непоставленого товару.
Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що якщо постачальник не здійснить заміну товару у строк, визначений п.7.2 договору на ідентичний належної якості та /або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у п.3.2 договору.
Посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки та заміни поставленого товару неналежної якості, 12.03.2025 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату штрафних санкцій на загальну суму 42 900,00 грн (21450,00 грн штрафу, нарахованого згідно п.7.1. договору та 21450,00 грн штрафу, нарахованого згідно п.7.3. договору) до 20.03.2025.
У відповідь на претензію, листом №21/2 від 13.03.2025, ФОП Танчик А.С. не погодився з її вимогами та відмовився сплачувати будь-які штрафні санкції.
Встановивши порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань та залишення постачальником без виконання вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 21450,00 грн - за порушення строків поставки товару та 21450,00 грн - за відсутність заміни поставленого товару неналежної якості на товар належної якості у добровільному порядку, ПАТ "Укрнафта" звернулось з даним позовом до суду.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст.525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору про закупівлю №13/3814-МТР від 23.09.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень ст.11, 202, 509 ЦК України.
Згідно з ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до умов Специфікації, сторони погодили, що строк поставки товару становить від 10 до 20 календарних днів з моменту підписання договору.
Договір про закупівлю №13/3814-МТР був підписаний 23.09.2024, відтак останній 20 календарний день припадав на 13.10.2024 (вихідний день - неділя).
Згідно з статтею 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, враховуючи вищевказану норму, останнім днем поставки товару є 14.10.2024, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Відповідно до п.5.4. договору, датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (их) видаткової (их) накладної (их) та акту (ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).
Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору, ФОП Танчик А.С. поставив ПАТ "Укрнафта": 10.10.2024 - диски і обіди коліс 53-3101015 20х60J з бортовим кільцем у кількості 16 шт. на суму 175712,00 грн (видаткова накладна №56) та 11.10.2024 - диски і обіди коліс 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 7 шт. на суму 27151,60 грн (видаткова накладна №56).
Однак, ПАТ "Укрнафта" були виявлені дефекти у вищевказаних товарах, про що були складені:
1) акт №13471 від 11.10.2024 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) (за видатковою накладною №56 від 10.10.2024), в описі щодо виявлених дефектів та їх характеру зазначено: "при візуальному огляді товару зазначено про сліди відновлення (раковини від корозії зафарбовані грунтівкою)"
2) акт №12978 від 14.10.2024 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) (за видатковою накладною №56 від 11.10.2024), де у висновку комісії про причини нестачі, надлишків, бою та браку продукції зазначено: "диски та обід колісний бувшого використання, корозія, прогнивші диски до дірок, механічні пошкодження тріщини".
Відповідно до п.5.14 договору, у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційним витратами або затратами часу, недоліків які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором:
1) безоплатного усунення недоліків товару;
2) відшкодування витрат на усунення недоліків товару;
3) розірвати цей договір в односторонньому порядку, передбаченому цим договором, а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
4) вимагати заміни товару на товар належної якості.
Пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 22.10.2024 повідомив відповідача про виявлені недоліки поставленого товару за видатковою накладною №56 від 10.10.2024 (акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №13471 від 11.10.2024), та листом від 15.10.2024 - за видатковою накладною №56 від 11.10.2024 (акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №12978 від 14.10.2024)
Оцінюючи доводи апелянта щодо недотримання позивачем строків повідомлення відповідача про виявлені недоліки, апеляційний суд зазначає, що надіслання ФОП Танчику А.С. акту №12978 від 14.10.2024 відбулось в межах строку. Водночас, надсилання акту №13471 від 11.10.2024 поза межами встановленого договору строку не тягне будь-яких правових наслідків, оскільки останні сторонами у договорі не передбачені.
Колегія суддів зазначає, що у відповідь на складені та надіслані ПАТ "Укрнафта" акти №13471 від 11.10.2024, №12978 від 14.10.2024 та листи від 15.10.2024, від 22.10.2024, ФОП Танчик А.С. листами №01/1 від 29.10.2024, №86 від 12.12.2024, №01/1 від 07.01.2025 неодноразово повідомляв позивача, що у відповідь на виявлені ним дефекти у товарах, поставлених за договором №13/3814-МТР від 23.09.2024, його компанія вжила необхідних заходів для організації заміни продукції на товар належної якості; просив очікувати його представника для здійснення заміни товару та підготувати товар із дефектами до повернення для оперативного виконання заміни; повідомляв, що поставка товарів (дисків і обідів колеса 53-3101015 20х60J з бортовим кільцем у кількості 16 шт. та дисків і обіди колеса 6,0Б-20 в зборі 53-3101015 у кількості 7 шт.) буде здійснена 18.12.2024.
З огляду на зміст вищевказаних листів, останні фактично підтверджують визнання ФОП Танчиком А.С. поставку позивачу товару неналежної якості та взяття на себе зобов'язання здійснити їх заміну.
Щодо доводів апелянта про відсутність підписів представників позивача на акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) № 13471 від 11.10.2024, апеляційний суд вказує, що копія такого акту з підписами представників позивача наявна в матеріалах справи (а.с.60).
Разом з тим, відсутність підписання вказаного акту електронно-цифровими підписами представників ПАТ "Укрнафта", за наявності на ньому їх письмових підписів, а також неодноразового визнання відповідачем факту поставки товару неналежної якості (листи №01/1 від 29.10.2024 та №01/1 від 07.01.2025) та повідомлення про його заміну, не спростовує зроблений судом першої інстанції висновок про порушення відповідачем зобов'язання щодо здійснення поставки товару позивачу належної якості та його заміни при поставленні товару неналежної якості.
Колегія суддів зазначає, що повторна поставка товару відповідачем, в сукупності з його листами №01/1 від 29.01.2024 та №№01/1 від 07.01.2025, свідчить про підтвердження первинної ним поставки товару неналежної якості та визнання такого факту, про що вірно зробив висновок суд першої інстанції. Тому подальша суперечлива поведінка ФОП Танчика А.С., який почав такий факт заперечувати, не спростовує вищезазначених висновків суду.
Крім того, оцінюючи доводи апелянта про необхідність застосування п.30 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966, зокрема щодо обов'язку одержувача продукції для визначення її якості запрошувати експерта-товарознавця або представника іншого підприємства цієї сфери, апеляційний суд вважає їх помилковими, оскільки, як вбачається з листів ФОП Танчика А.С. №01/1 від 29.10.2024 та №01/1 від 07.01.2025 у відповідь на претензії позивача щодо якості поставленого товару, між сторонами договору не виникало розбіжностей в характері виявлених дефектів і причин їх виникнення, які є обов'язковими умовами для запрошення експерта бюро товарних експертів, представників відповідної інспекції або іншої компетентної організації.
Згідно з ч.3 ст.2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3,4 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
З огляду на вказане, оцінюючи надані сторонами докази, суд застосовує поряд зі ст.79 ГПК України стандарт "баланс ймовірностей", за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.
Апеляційний суд вказує, що письмова згода ФОП Танчика А.С. у листах №01/1 від 29.10.2024 та №01/1 від 07.01.2025 щодо заміни поставленого ним товару неналежної якості, надає більшої вірогідності зазначеній ПАТ "Укрнафта" обставині про невідповідність товару вимогам щодо його якості, ніж доводи відповідача про те, що поставлений товар був якісним і акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №13471 від 11.10.2024 та №12978 від 14.10.2024 цього не спростовують.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем.
Щодо розміру шкоди, завданої позивачу, внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовних вимог, ПАТ "Укрнафта" заявив до стягнення з відповідача 21 450,00 грн штрафу за порушення договірних строків поставки товару та 21 450,00 грн штрафу за невиконання договірного обов'язку із заміни поставленого товару неналежної якості на товар належної якості.
Відповідно до ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ч.1,2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару - за прострочення 30 днів і більше. У випадку не поставки товару постачальник сплачує покупцю 10% вартості непоставленого товару.
Також згідно з п.7.2. та 7.3. договору, у випадку якщо покупець відповідно до п.5.14. цього договору приймає рішення про заміну товару на товар належної якості, постачальник зобов'язаний у термін не пізніше 20 робочих днів з дати відмови покупця від товару або в інший, обумовлений сторонами строк, замінити товар на ідентичний належної якості та/або комплектації. Якщо постачальник не здійснить заміну товару у строк, визначений п.7.2. на ідентичний належної якості та/або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору.
Перевіривши наявність підстав для здійснення нарахування штрафних санкцій за порушення відповідачем договірних зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування ПАТ "Укрнафта" до ФОП Танчика А.С. подвійної відповідальності фактично за одне і те ж порушення, а саме за нездійснення відповідачем заміни поставленого товару неналежної якості на товар належної якості не пізніше 20 робочих днів та порушення строку поставки товару у встановлений строк.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 21 450,00 грн, нарахованого згідно п.7.1 договору щодо порушення ФОП Танчиком А.С. строків поставки товару.
Натомість, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем визнаного ним у листуванні з позивачем зобов'язання по заміні поставленого товару неналежної якості на товар належної якості у визначений договором строк, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 21 450,00 грн штрафу, нарахованого згідно п.7.3 договору. (10% від 214 500,00 грн (загальна сума договору))
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Вінницької області від 01.09.2025 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Танчика Андрія Сергійовича задоволенню не підлягає.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.09.2025 у справі №902/357/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Танчика Андрія Сергійовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.