79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" грудня 2025 р. Справа №926/1968/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Колективного підприємства «Чернівцішляхбуд»
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.10.2025 (повне рішення складено 31.10.2025, суддя І.В. Марущак)
у справі № 926/1968/25
за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці,
до відповідача Колективного підприємства «Чернівцішляхбуд», м. Чернівці,
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 2 631 845,70 грн
Представники сторін
від позивача - Лелюх Х.М. в режимі відеоконференції
від відповідача - не з'явився
Господарський суд Чернівецької області в рішенні від 22.10.2025 у справі № 926/1968/25 ухвалив: - задоволити частково позов Чернівецької міської ради; - стягнути з Колективного підприємства «Чернівцішляхбуд» 2 610 087,90 грн безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю та 39 150,33 грн судового збору; - у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1968/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 визначено склад колегії з розгляду справи № 926/1968/25: головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства «Чернівцішляхбуд», поданою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.10.2025 у справі № 926/1968/25.
05.12.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 926/1968/25.
При ухваленні вказаного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що використання землі в Україні є платним, а плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати відповідно до вимог Земельного та Податкового кодексів України. Оскільки відповідач не є власником чи постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, він не є платником земельного податку, а єдиною формою плати за користування землею для нього є орендна плата.
Суд встановив, що відповідач як власник нерухомого майна, здійснював фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087, площею 3,0156 га, яка була сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 24.11.2023, без належного оформлення права користування, зокрема без укладення та державної реєстрації договору оренди у спірний період.
За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що правовідносини сторін щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, мають кондикційний характер, у зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1212 Цивільного кодексу України незалежно від вини відповідача.
Місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача щодо наявності права оренди на підставі договору від 24.03.2003 № 446, оскільки його дія припинилася у 2007 році, що встановлено рішенням господарського суду, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення. При цьому суд зазначив, що відсутність зареєстрованого права оренди не є правопорушенням, однак не звільняє фактичного користувача від обов'язку сплатити кошти за користування земельною ділянкою.
Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів, суд виходив із нормативної грошової оцінки земельної ділянки та застосував мінімальну ставку орендної плати у розмірі 3%. Водночас, суд врахував сплату відповідачем земельного податку у розмірі 21 757,80 грн за спірний період, у зв'язку з чим, зменшив заявлену до стягнення суму на розмір фактично сплаченого податку.
Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що внаслідок фактичного користування земельною ділянкою без правових підстав міська рада недоотримала орендну плату за період з 24.11.2023 по 13.03.2025 у розмірі 2610087,90 грн, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні решти вимог у сумі 21 757,80 грн необхідно відмовити.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що стягнення з КП «Чернівцішляхбуд» грошових коштів у сумі 2 610 087,90 грн, як безпідставно збережених коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Каштановій, 4-А є незаконним та необґрунтованим.
Зазначив, що КП «Чернівцішляхбуд» є будівельним підприємством, не здійснює торговельної діяльності та фактично не використовує належні йому будівлі і споруди для цілей торгівлі. Нерухоме майно, розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 4-А, було набуто у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2008 за № 1028, а земельна ділянка раніше перебувала в орендному користуванні відповідача для обслуговування цих будівель.
На думку відповідача, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма - ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент набуття права власності на будівлі, яка передбачала перехід права користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення та без необхідності формування земельної ділянки як окремого об'єкта цивільних прав. Зміна позивачем 24.11.2023 цільового призначення земельної ділянки на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (код 03.07) була здійснена з порушенням вимог ст.120 ЗК України та принципу єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній нерухомого майна, що підтверджується правовими позиціями Верховного Суду.
Формування земельної ділянки площею 3,015 га та визначення її меж було здійснено позивачем без повідомлення та участі відповідача, без складання акту обстеження та без встановлення фактичного користування всією площею земельної ділянки. Фактично КП «Чернівцішляхбуд» користується лише земельними ділянками загальною площею 0,2147 га, на яких безпосередньо розміщені будівлі та споруди, за що регулярно сплачував земельний податок, а доказів користування всією площею 3,015 га у матеріалах справи відсутні.
Відповідач також зазначив, що розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з цільовим призначенням для будівель торгівлі, що не відповідає фактичному використанню землі та виду господарської діяльності підприємства. Крім того, нарахування коштів за період з 05.07.2024 по 13.03.2025 є безпідставним, оскільки у цей час між сторонами існували правовідносини щодо оформлення оренди земельної ділянки з іншим цільовим призначенням.
Водночас, КП «Чернівцішляхбуд» не ухилялося від оформлення прав користування земельною ділянкою, ініціювало питання її оренди та зміни цільового призначення, що в надалі було затверджено рішенням Чернівецької міської ради від 07.11.2025 за № 2598. Зміна цільового призначення земельної ділянки відповідає фактичному використанню, забезпечує можливість продовження господарської діяльності підприємства, збереження робочих місць та стабільну сплату податків.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, Чернівецькою міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено свої заперечення на доводи апелянта, покликаючись, зокрема, на таке:
Основні твердження апелянта про користування земельними ділянками площею 0,0315 га або 0,2147 га за адресою вул. Каштанова, 4 у м. Чернівці, а також про сплату земельного податку за вказані площі, не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, матеріалами справи встановлено, що належний апелянту об'єкт нерухомого майна площею 2551,1 кв.м розташований на земельній ділянці площею 3,0156 га з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087, яка перебуває у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади та має визначене цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07);
Факт необхідності використання саме земельної ділянки площею 3,0156 га для обслуговування належного відповідачу майна підтверджується його власною заявою від 05.07.2024 про надання в оренду зазначеної земельної ділянки. Саме ця земельна ділянка є предметом спору у справі щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування нею без належних правових підстав;
Чернівецька міська рада зазначає, що земельна ділянка площею 3,0156 га була сформована відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України, зареєстрована у Державному земельному кадастрі та набула статусу об'єкта цивільних прав з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Натомість, земельна ділянка площею 0,0315 га, яка була предметом договору оренди від 24.02.2003 за № 446, не є тотожною спірній земельній ділянці, не була сформована як об'єкт цивільних прав та припинила існування як об'єкт оренди ще у 2007 році, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили;
Доводи апелянта про сплату земельного податку за земельну ділянку площею 0,2147 га також є необґрунтованими, оскільки докази існування такої земельної ділянки відсутні, а податкові декларації свідчать про сплату податку за неіснуючі об'єкти цивільних прав із самовільно визначеним цільовим призначенням, що не може спростовувати вимоги позивача у даній справі;
Вважає, що спірні правовідносини мають кондикційний характер та регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Відсутність укладеного договору оренди при фактичному користуванні земельною ділянкою комунальної власності свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів у вигляді несплаченої орендної плати, що відповідно до ст.1212 та ст.1214 ЦК України, які підлягають поверненню власнику земельної ділянки.
З врахуванням наведеного, Чернівецька міська рада вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
В дане судове засідання в режимі відеоконференції з'явився представник позивача, який підтримав свої доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія встановила таке:
Згідно з відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 414076434 від 19.02.2025), за Колективним підприємством «Чернівцішляхбуд» обліковується право приватної власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 2551,1 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 4-А. Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу будівель № 1028 від 03.11.2008, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іпатовою М. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 4533 від 03.11.2008.
Вказаний об'єкт нерухомого майна включає адміністративний корпус літ. А, майстерню літ. Б, котельню літ. В, майстерню-склад літ. Г, склад паливно-мастильних матеріалів літ. Д, трансформаторну літ. Ж, насосну станцію літ. З, вбиральню літ. У, а також огорожу № 1-2.
Наведене нерухоме майно розташоване в межах земельної ділянки комунальної власності загальною площею 3,0156 га, якій присвоєно кадастровий номер 7310136900:50:003:0087.
Відповідно до інформації, наведеної у витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3201339892023 від 24.11.2023, вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель «землі житлової та громадської забудови», вид цільового призначення - 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, дата державної реєстрації - 24.11.2023.
Заявою від 05.07.2024 за № 24/01-08/1-2700, поданою до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Колективне підприємство «Чернівцішляхбуд» звернулося з клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 3,0156 га з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087 з метою розміщення на ній зазначеного нерухомого майна та забезпечення його належного обслуговування.
За наслідками розгляду поданої заяви Чернівецькою міською радою було прийнято рішення від 30.01.2025 за № 2184 (пункт 4), відповідно до якого Колективному підприємству «Чернівцішляхбуд» надано в оренду строком на п'ять років земельну ділянку з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087 із визначеним цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), зокрема для обслуговування нежитлових будівель і споруд.
Як вбачається з листа Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради вих. № 24/01-08/3-07/357 від 14.03.2025, адресованого КП «Чернівцішляхбуд», на виконання зазначеного рішення міської ради департаментом було розроблено проєкт договору оренди землі від 19.02.2025 за № 13398, а також - повідомлено підприємство про необхідність укладення відповідного договору. Проєкт договору оренди був отриманий керівником КП «Чернівцішляхбуд» 20.02.2025 з метою ознайомлення.
Надалі, листом від 12.03.2025 за № 1-03 КП «Чернівцішляхбуд» поінформувало Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про те, що Чернівецькою міською радою прийнято рішення щодо передачі підприємству в оренду земельної ділянки за адресою: вул. Каштанова, 4-А, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», на підставі договору оренди землі від 19.02.2025 за № 1339. Згідно з пунктом 4.1 зазначеного договору, річний розмір орендної плати визначений департаментом із застосуванням ставки орендної плати для земель, призначених для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та становить 2 232 350,58 грн, що відповідає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Водночас, КП «Чернівцішляхбуд» зазначило, що за характером своєї господарської діяльності підприємство є будівельною організацією (вид економічної діяльності 42.41 - будівництво доріг і автострад) та не здійснює торговельної діяльності, у зв'язку з чим будівлі та споруди не використовуються для цілей торгівлі. Натомість, вказані об'єкти нерухомості використовуються для виробничих потреб та зберігання будівельних матеріалів, а тому застосування ставки орендної плати та здійснення розрахунку плати за фактичне користування земельною ділянкою як для земель будівництва та обслуговування будівель торгівлі не відповідає фактичному використанню земельної ділянки та не має належного обґрунтування.
При цьому, КП «Чернівцішляхбуд» не заперечувало проти внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, однак порушило питання щодо зміни її цільового призначення з «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств».
20.03.2025 (вих. № 24/01-08/3-07/412) Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив КП «Чернівцішляхбуд» розрахунок безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 24.11.2023 до 13.03.2025 на суму 2 631 845,70 грн та запропонував впродовж одного місяця з дня отримання претензії сплатити кошти у розмірі орендної плати за землю.
Рішенням Чернівецької міської ради 3 сесії VIІІ скликання від 26.02.2021 за № 118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, яку введено в дію з 01.01.2022.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-9943217112024 від 08.07.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136900:50:003:0087 становить 66 465 777,03 грн.
На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 за № 715 (зі змінами), проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, згідно з яким недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 3,0156 га, з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087, розташованою за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 4, за період з 24.11.2023 до 13.03.2025 становить 2631845,70 грн.
23.05.2025 КП «Чернівцішляхбуд» звернулось до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою № 1-03-2 про зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. Каштановій,4-а, площею 3,015 га, з кадастровим номером 7310136900:50:003:0087 з «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)» на «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (код 03.15).
Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 03.07.2025 за № 2415 КП «Чернівцішляхбуд» надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, за адресою: вул. Каштанова, 4-А, площею 3,0156 га (кадастровий номер 7310136900:50:003:0087) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код 03.15) за рахунок земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (підстава: заява КП «Чернівцішляхбуд», зареєстрована 26.05.2025 за № 24/01-08/1-1944 (ДНАП)) та уповноважено КП «Чернівцішляхбуд» виступити замовником розроблення проєкту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.
КП «Чернівцішляхбуд» проводило сплату земельного податку за земельні ділянки сумарною площею 0,2147 га, на яких безпосередньо розташовані будівлі та споруди за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 4-А, що були набуті відповідачем у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2008 за № 1028, а також за земельні ділянки площею 0,0609 га, на яких безпосередньо розміщені будівлі та споруди за адресою: м. Чернівці, вул. Прутська, 22, придбані відповідно до договору купівлі-продажу від 13.06.2008 № 1000.
За земельну ділянку площею 0,2147 га, що розташована під будівлями та спорудами за адресою: м.Чернівці, вул. Каштанова,4-А КП «Чернівцішляхбуд» було нараховано земельний податок за 2023 рік в розмірі 17 868,43 грн та за 2024 рік в розмірі 18 779,72 грн, загалом 36 648,15 грн, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2023 та 2024 роки.
КП «Чернівцішляхбуд» здійснило сплату земельного податку за зазначені вище земельні ділянки, розташовані за адресами: м. Чернівці, вул. Каштанова, 4-А та вул. Прутська, 22, у загальному розмірі 69 121,74 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції про сплату земельного податку.
Оцінивши подані сторонами докази на відповідність фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає, з огляду на наступне:
Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за яку справляється відповідно до закону.
За змістом ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю включає обов'язковий земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності. Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою на умовах оренди. Відтак, законодавство чітко розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності».
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення порушень його прав на землю та відшкодування завданих збитків, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. При цьому, згідно з п. «д» ч.1 ст.156 ЗК України, власникам землі відшкодовується шкода, заподіяна внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом зазначених положень Закону, відшкодування шкоди є заходом цивільної відповідальності. Шкода майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності таких елементів складу цивільного правопорушення: шкода, протиправна поведінка заподіювача, причинний зв'язок і вина. Відсутність хоча б одного елемента звільняє від цивільно-правової відповідальності (ст.1166 ЦК України).
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини щодо безпідставного отримання або збереження майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною 1 ст.93 та ст.125 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки є строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою на підставі договору, необхідним орендареві для ведення підприємницької або іншої діяльності. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації договору оренди. Відсутність у власника будинку, будівлі чи споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника, не є правопорушенням (ч.2 ст.120 ЗК України).
Таким чином, за змістом вказаних положень, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанови Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, до моменту оформлення права оренди земельної ділянки, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без договору є кондикційними. Фактичний користувач, який без правової підстави зберіг у себе кошти, зобов'язаний повернути їх власнику земельної ділянки (ч.1 ст.1212 ЦК України).
Згідно зі ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата - це платіж орендаря орендодавцеві за користування земельною ділянкою за договором оренди. Розмір, умови і строки внесення визначаються договором оренди, а для земель державної та комунальної власності - відповідно до Податкового кодексу України (ст.288 ПК України).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основою для визначення розміру орендної плати. Зміна оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим за встановлений законом мінімум (3% від нормативної грошової оцінки).
Як зазначалось вище, рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 за № 118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, введену в дію з 01.01.2022. Витяг з технічної документації (кадастровий номер 7310136900:50:003:0087, № НВ-9943217112024 від 08.07.2025) підтверджує нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 66?465?777,03 грн.
Позивач має право визначати розмір орендної плати в межах від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки. Для спірної земельної ділянки встановлено мінімальну ставку - 3%, відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки в м. Чернівці (рішення міської ради від 23.10.2008 № 715).
Факт розташування належного КП «Чернівцішляхбуд» нерухомого майна на спірній земельній ділянці сторонами не заперечується.
Місцевим судом встановлено, що відповідач не є власником або постійним користувачем земельної ділянки площею 3,0156 га і не має підстав для сплати земельного податку. Докази оформлення права користування (договір оренди та державна реєстрація) у матеріалах справи відсутні.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.11.2011 у справі № 8/5027/866/2011 встановлено, що термін дії договору оренди землі від 24.02.2003 №446 закінчився 23.06.2007.
Наведене виключає можливість посилання відповідача на договір від 24.03.2003 № 446 та передачу прав за ст.120 ЗК України.
Згідно з ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки без правової підстави зберіг кошти, які мав сплатити за користування, та зобов'язаний повернути їх власнику (ч.1 ст.1212 ЦК України).
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.
Звернення відповідача до міської ради за зміною цільового призначення земельної ділянки по вул. Каштановій,4-а не впливає на вирішення справи, оскільки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки матиме наслідок для відносин, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою у майбутньому та не охоплює спірний період.
Як вбачається з розрахунку позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 24.11.2023 до 13.03.2025, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, складає 2 631 845,70 грн.
Разом з тим, місцевим судом правомірно враховано, здійснення КП «Чернівцішляхбуд» оплати земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,2147 га, на якій розташовані будівлі та споруди за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 4А, придбані відповідачем відповідно до договору купівлі-продажу від 03.11.2008 №1028.
Згідно податкових декларацій плати за землю за 2023 та 2024 роки відповідачу нараховано земельний податок в розмірі 17 868,43 грн та 18 779,72 грн.
В матеріалах справи наявні докази здійснення оплати земельного податку за вказані періоди.
За таких обставин, заявлена до стягнення сума безпідставно збережених коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою правомірно зменшена на суму сплаченого у спірному періоді земельного податку, яка становить 21?757,80 грн, а остаточна сума до стягнення складає 2?610?087,90 грн.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, всебічно й належно оцінив наявні у справі докази, навів обґрунтовані мотиви відхилення доводів відповідача та ухвалив законне й обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства і встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Колективного підприємства «Чернівцішляхбуд» відмовити.
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.10.2025 у справі № 926/1968/25 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Повний текст постанови складено 29.12.2025.
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік