Справа № 344/21366/25
Провадження № 11-сс/4808/471/25
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю:
секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави,-
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2025 року задоволено клопотання слідчого щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 січня 2026 року включно, з визначенням застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 302 800 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що такого запобіжного заходу буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України.
З оскаржуваною ухвалою не погодився прокурор та оскаржив її в апеляційному порядку. Серед апеляційних доводів зазначає, що вказана ухвала є незаконною в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім того зазначає, що суддя не надав правильної правової оцінки нормам п.5 ч.4 ст.183 КПК України.
Слідчий суддя не врахував, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. Він зауважив, що підозрюваний зберігав психотропну речовину та наркотичний засіб з метою збуту, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність. За вчинений злочин, окрім позбавлення волі на тривалий строк, передбачено конфіскацію майна, що додатково підвищує ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення. Захисник зазначив, що ОСОБА_8 не мав наміру продавати ти іншим шляхом збувати психотропну речовину та наркотичний засіб, а придбав їх для власного вживання. Просив врахувати, що підозрюваний хворий на тяжку невиліковну хворобу, яка прогресує та завдає йому нестерпного болю. Для полегшення болю підозрюваний окрім знеболювальних препаратів почав вживати в їжу канабіс та гриби.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наведені норми процесуального права були достатньою мірою враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив, що 29.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та 30.11.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Підозра у зберіганні психотропної речовини та наркотичного засобу є обґрунтованою в достатньому обсязі для даної стадії кримінального провадження. Підозрюваний ОСОБА_8 факт зберігання не заперечував, проте наполягав на тому, що збувати їх умислу не мав.
Зазначені підозрюваним обставини не спростовані наданими суду доказами та підлягають перевірці під час подальших стадій досудового розслідування.
Щодо існування ризиків, вони не в повному обсязі знайшли своє підтвердження, а тому слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновків, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави буде дієвим для запобігання спробі переховуватися від органів досудового слідства, прокуратури та суду.
З такими висновками апеляційний суд погоджується.
Так, прокурор в апеляційному суді наполягав на існуванні ризиків вчинення підозрюваним інших злочинів та впливу на свідків - понятих, що приймали участь під час огляду місця події.
Проте, такі твердження не підтвердились як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Дані про особу підозрюваного вказують, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має вищу медичну освіту, працює лікарем-інтерном 2 курсу в Івано-Франківському навчально-науковому інституті, має постійне місце проживання, має інвалідність 3 групи, хворіє на анкілозуючий спондиліт, що включений до Переліку «рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» затвердженого наказом МОЗ №778 від 27.10.2014р.
Зазначені відомості значно знижують ймовірність неналежної поведінки підозрюваного та спростовують наведені прокурором ризики.
Крім того, прокурор не навів випадки, що після внесення застави та звільнення з-під варти, підозрюваний порушив свої обов'язки передбачені оскаржуваною ухвалою.
За таких обставин, на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованих та законних висновків, що у разі внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, цей запобіжний захід буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, оскаржуване рішення є обґрунтованим, вмотивованим та законним, а апеляційна скарга прокурора такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4