Справа № 341/1681/25
Провадження № 11-кп/4808/558/25
Категорія ч.2 ст.263 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
18 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в режимі відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року, у кримінальному провадженні №12025091140000186 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року
звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.263 КК України на підставі ст.47 КК України, а кримінальне провадження № 12025091140000186 від 15.09.2025 року щодо нього закрито.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 1782,8 грн за проведення судової експертизи - дослідження холодної зброї.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України за наступних обставин.
Приблизно у червні 2025 року, ОСОБА_7 у невстановленому слідством Інтернет магазині придбав виготовлений промисловим способом мисливський ніж, який є контактною холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
При цьому, ОСОБА_7 не маючи передбаченого законом дозволу на право носіння холодної зброї, усвідомлюючи, що придбаний ним предмет є холодною зброєю, діючи умисно та у порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, зі змінами і доповненнями, бажаючи володіти та користуватись придбаним ножем, отримавши його у невстановлений слідством спосіб, незаконно переніс до місця свого постійного проживання у АДРЕСА_1 , де й зберігав його, періодично користуючись у побуті.
Надалі, на початку вересня 2025 року ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що придбаний ним мисливський ніж є холодною зброєю, переніс його до власного автомобіля марки «ВАЗ», моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, помістивши його у відділення схову («бардачок»), без передбаченого законом дозволу на право носіння холодної зброї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тривалий період часу перевозив його у вказаному транспортному засобі.
14 вересня 2025 року, близько 11 години ОСОБА_7 , керуючи власним марки «ВАЗ», моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав з місця свого проживання та здійснив зупинку на центральній вулиці с. Набережна Більшівцівської територіальної громади Івано-Франківського району, що є порушенням п. й, п. ґ, ст. 15 Правил дорожнього руху України «Зупинка та стоянка» внаслідок чого до нього підійшли працівники СРПП відділення поліції № 3 (м. Галич), які здійснювали патрулювання вказаної території та виявили вказане порушення.
Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_7 дістав з відділення схову («бардачка») мисливський ніж. Вказаний факт був виявлений працівниками поліції, у результаті чого ОСОБА_7 розуміючи, що є викритим у незаконному носінні холодної зброї і у разі його відмови у видачі вказаного предмету той буде вилучений у нього з дотриманням вимог чинного кримінального процесуального законодавства видав його у подальшому працівникам слідчо-оперативної групи відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУ НП в області.
Вилучений у ОСОБА_7 мисливський ніж є виготовленою саморобним способом із використанням професійного обладнання холодною зброєю колюче-ріжучої дії - мисливським ножем загального призначення, яку він, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, незаконно перевозив у транспортному засобі без передбаченого законом дозволу, тобто незаконно носив його.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового слідства, кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Суд закриваючи кримінальне провадження, мотивував ухвалу тим, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу ПрАТ «Більшівці-Риба», працівником якого він є. Із аналогічним клопотанням звернувся до суду і колектив ПрАТ «Більцівці-Риба», а прокурор не заперечував проти задоволення цих клопотань. Тому, суд першої інстанції дані клопотання задовольнив та звільнив від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 з передачею його на поруки трудовому колективу.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог законодавства. Зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, неправильно застосував положення закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 47 КК України, а також допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що унеможливило ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.47 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе лише за наявності сукупності передбачених законом умов, серед яких обов'язковою є передача особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їх клопотанням. При цьому, така форма звільнення від кримінальної відповідальності має умовний характер та передбачає подальший контроль за поведінкою особи протягом визначеного законом строку. Разом з тим, на думку прокурора, суд першої інстанції закривши кримінальне провадження, не вирішив питання про передачу ОСОБА_7 на поруки колективу підприємства, установи чи організації та не визначив умов такого звільнення. За відсутності рішення про передачу особи на поруки, звільнення від кримінальної відповідальності втрачає умовний характер і фактично набуває безумовної форми, що суперечить як прямим приписам ст.47 КК України, так і її правовому призначенню. За таких обставин положення ч.2 ст.47 КК України, щодо можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі невиконання умов порук, не можуть бути реалізовані.
Просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та просив прийняти рішення, яким буде виправлено юридичну помилку суду першої інстанції.
ОСОБА_7 не заперечив проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів. Даних про те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, матеріали справи не містять, що дає підстави вважати його таким, що вчинив злочин вперше.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особа, яка вперше вчинила нетяжкий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їх клопотанням, за умови, що така особа щиро покаялася та зобов'язалася надалі не вчиняти кримінальних правопорушень. Такий вид звільнення має умовний характер і передбачає можливість поновлення кримінальної відповідальності у разі невиконання особою умов порук, що прямо передбачено ч.2 ст.47 КК України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в суді першої інстанції були наявні як клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу, так і клопотання відповідного трудового колективу ПрАТ «Більшівці-Риба», який погодився взяти ОСОБА_7 на поруки. Прокурор проти задоволення зазначених клопотань не заперечував. Отже, судом правильно встановлені фактичні підстави для застосування ст.47 КК України.
Разом з тим апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції, пославшись на положення ст. 47 КК України, у резолютивній частині ухвали не зазначив про передачу ОСОБА_7 на поруки конкретному трудовому колективу, що є обов'язковою складовою такого виду звільнення від кримінальної відповідальності. За відсутності такої указівки, звільнення від кримінальної відповідальності набуває безумовного характеру, що суперечить правовій природі ст.47 КК України.
Таким чином, допущене судом першої інстанції порушення полягає не у безпідставності застосування ст.47 КК України, а у неповноті та неправильному формулюванні резолютивної частини ухвали, що може бути виправлено судом апеляційної інстанції шляхом зміни оскаржуваної ухвали.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні шляхом доповнення резолютивної частини указівкою про передачу ОСОБА_7 на поруки трудового колективу ПрАТ «Більшівці-Риба».
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України на підставі ст.47 КК України та передати його на поруки трудового колективу ПАТ «Більшівці-Риба», а кримінальне провадження № 12025091140000186 від 15.09.2025 року щодо нього закрити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4