Справа № 726/4455/25
Провадження №3/726/947/25
Категорія 23
29.12.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки за національністю, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 11.10.2024, органом 7324, РНОКПП: НОМЕР_2 , що тимчасово не працює, внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200175 від 12.12.2025, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 51 КУпАП: «12.12.2025, приблизно о 08:10 гр. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Най-Най», що за адресою: вул. Перемоги, 18 м. Чернівці, здійснила таємну крадіжку алкогольних напоїв, а саме горілку ТМ «Особлива Оксіженіум» в кількості 1 шт на загальну суму 71,28 грн без ПДВ».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання у день направлення протоколу не з'явилася та її участь не було забезпечено поліцейськими, також не з'явилася і на виклик суду, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомила, жодних клопотань не скерувала.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, вважаю за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 256 КпАП України, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Таким чином у протоколі має міститися посилання на частину та статтю вчиненого правопорушення, а у графі «суть адміністративного правопорушення» відображені відповідні обставини вчиненого виходячи із диспозиції конкретної частини статті.
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200175 від 12 грудня 2025 року вказано, що такий складено щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 51 КУпАП.
У графі «суть адміністративного правопорушення» повинні бути відображені усі ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 51 КУпАП, тобто вчинення повторно протягом року дрібного викрадення майна, особою яку вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч.1 ст. 51 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Згідно з ч.3 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Натомість у протоколі щодо ОСОБА_1 не вказано про вчинення нею правопорушення повторно протягом року, а лише кваліфіковано її дії за ч.3 ст. 51 КУпАП (міститься виправлення у частині статті).
Під час складання протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції не повинні допускати закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, а суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Конституції України.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, має провадитися судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
На підтвердження повторності у діях ОСОБА_1 до матеріалів справи поліцейські долучають копію постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 11.12.2025 у справі № 726/4202/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 КУпАП.
Однак у постанові відсутні дані про набрання нею законної сили, більше того така постанова на момент вчинення правопорушення не могла набрати законної сили, а отже не можливо вказувати про повторність у діях ОСОБА_1 .
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість суду перекваліфіковувати статтю, за якою притягується правопорушник. У зв'язку з цим суд не може зробити висновок про те, що дії правопорушниці необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Вказані недоліки, допущені при складанні та оформленні матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, є суттєвими, оскільки не дозволяють встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до відповідальності і, як наслідок, здійснити розгляд справи згідно норм Закону та прийняти в ній законне та обґрунтоване рішення.
Більше того, згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Перекладання такого обов'язку на суд є неприпустимим.
Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо доведення вини ОСОБА_1 як за ч.2 ст. 51 КУпАП та відповідно самостійно перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.1 ст. 51 КУпАП.
Такі обставини мають наслідком неможливість встановлення наявності події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що зумовлює закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки щодо ОСОБА_1 не виноситься постанова про накладення на неї адміністративного стягнення, судовий збір стягненню також не підлягає.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 7, 9, 40-1, 51, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284,285, 294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст. 51 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев