Справа № 635/7622/25
Провадження № 2/635/5714/2025
29 грудня 2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Старишко Д.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками,
16.09.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року справу провадження у справі відкрито.
В судове засідання відповідач не з'явився. Судова повістка, направлена на адресу його місця проживання, повернулася до суду не врученою з відміткою про те, що адресат помер.
Позивач заперечував проти закриття провадження у справі.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 25.09.2025 р., виданого Мереф'янською міською радою Харківського району, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частини перша, друга статті 48 ЦПК України).
Згідно із частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Разом із тим, цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20).
Встановлено, що позов заявлено до відповідача ОСОБА_2 , який на час звернення позивача ОСОБА_1 до суду з даним позовом помер і тому, відповідно до вищезазначених положень законів, вінг не може бути учасником цивільно-процесуальних відносин у суді.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе лише в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак за умови, що фізична особа - відповідач помер після відкриття провадження по справі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що сталось ще до відкриття провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі».
Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо є померлою і немає цивільної право- та дієздатності, а отже не може нести права та обов'язки відповідача в суді, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
До схожих висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 30 червня 2022 року у справі № 686/29393/20 (провадження № 61-1983св22), від 30 червня 2023 року у справі № 681/1267/22 (провадження № 61-6063св23), від 30 жовтня 2023 року у справі № 755/14779/21 (провадження № 61-12420св23), від 29.01.2025 р. у справі № № 757/10137/21-ц (провадження № 61-16029св24).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 122, 209, 210, 293, 255 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками.
Зобов'язати ГУДКСУ у Харківській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у загальному розмірі, який був сплачений останнім 16.09.2025 року через Національний платіжний сервіс Pay (отримувач: ГУК Харків обл/ХарківР/22030101; код отримувача: 37874947; р/р отримувача: UA898999980313121206000020429) у сумі 6601 (шість тисяч шістсот одну) грн. 37 коп.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Якішина