Справа № 645/8966/25
Провадження № 3/645/1774/25
29 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Шарко О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Глинське, Ізюмського району, Харківської області, громадянку України, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 , будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежним чином не виконувала свої батьківські обов'язки відповідно до ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», у зв'язку з чим останній 18 листопада 2025 року, о 19 год. 00 хв. в громадському місці - біля ТЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.. Г. Сковороди, 2А, палив електронну сигарету, чим порушив п. 175-1 ч.1 КУпАП,однак, не досяг 16річного віку.
Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА № 200866 від 18 листопада 2025 року та іншими матеріалами справи.
У ході судового розгляду ОСОБА_1 погодилася з оцінкою його дій працівниками поліції, пообіцяла надалі приділяти більше уваги вихованню сина, посилити контроль щодо заборони куріння сину.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об'єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вимог, передбачених ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», належним чином не виконує, внаслідок чого її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на час описуваних подій виповнилося 15 повних років, курив в громадському місці, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.3 КУпАП України.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП, вчинення дії, передбачених диспозицією даної частини статті тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідності ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю необхідним та достатнім накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складає 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 32, 34, 35, 248, 252, 268, 163-1 ч.1 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.(шістсот п'ять гривень шістдесят копійок)
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2025 року.
Суддя Немишлянського районного суду О. П. Шарко