Справа № 632/2402/25
провадження № 1-кп/632/195/25
29 грудня 2025 року місто Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхньоінгульське Бобринського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Златопільського міськрайонного суду Харківської області звернувся прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з клопотанням, в якому просить звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , після набрання ухвалою законної сили, невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 , після набрання ухвалою законної сили, не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження військової служби.
Зі змісту клопотання вбачається, що під час мобілізації наказом командира військової частини НОМЕР_2 №240 (по стройовій частині) від 27.07.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду командира взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим і військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_2 , а отже останній є військовослужбовцем.
Відповідно до вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно зі статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Разом з тим, пунктами 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України виїзд військовослужбовців, що проходять військову службу за мобілізацією, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та який діє на даний час.
Однак ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем та проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим і військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_2 , вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 09.08.2025 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , який на той момент розташовувалась в населеному пункті АДРЕСА_3 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 09.08.2025 по 07.10.2025, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, до моменту з'явлення до військової частини НОМЕР_1 07.10.2025.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 09.08.2025 по 07.10.2025.
Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби військовослужбовцем, вчиненого в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 , після роз'яснення йому підозри, наслідків та підстав звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. При цьому зазначив, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю. Додав, що наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та має згоду командира на те, що його призначать на вакантну посаду старшого техніка роти радіо- та радіотехнічної розвідки.
Дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Отже, судом під час підготовчого судового засідання встановлено наявність усіх передбачених законом обставин для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного, а саме: 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №240 (по стройовій частині) від 27.07.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду командира взводу забезпечення роти забезпечення продовольством, речовим і військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_2 .
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, військовослужбовець ОСОБА_4 в період з 09.08.2025 по 07.10.2025 в умовах воєнного стану незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
Таким чином ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з клопотання прокурора та письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 , ОСОБА_4 приймають для продовження проходження військової служби на вакантну посаду старшого техніка роти радіо- та радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода командира військової частини щодо продовження останнім проходження військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті у зв'язку з тим, що згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини п'ятої статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частин (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284-286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62025170020014889 від 03.10.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1