Справа № 643/16407/25
Провадження № 1-кп/643/1074/25
25.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
До Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.
У провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало повідомлення про те, що 24.02.2015 близько 00 год. 55 хв. невстановлений автомобіль в районі буд. 145 по Салтівському шосе у м. Харкові скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Разом з тим вказане кримінальне провадження виділене з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000000153 від 24.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке перебувало в провадженні СУ ГУНП в Харківській області.
По вказаному кримінальному провадженню встановлено, 24.02.2015 року близько 00 год. 55 хв. ОСОБА_5 , керував технічно справним автомобілем «TOYOTA FJ CRUISER», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Салтівське шосе м. Харкова в напрямку проспекту Тракторобудівників, з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю 80 км/год, на відстані 5,3 метри від лівого краю проїжджої частини до лівого габариту автомобілю. В цей момент на вулиці горіло міське електроосвітлення, опадів не було, дорожнє покриття було сухе. Так по ходу руху в районі буд. 145, перед пішохідним переходом, він побачив пішохода, який стояв на проїжджій частині, на відстані 3,4 метри від лівого краю проїжджої частини, пішохід не хитався вів себе впевнено, та дивився в сторону автомобілю
«TOYOTA FJ CRUISER», р.н. НОМЕР_1 , нібито пропускаючи його. Так при подальшому зближені автомобілю з пішоходом, останній раптово поновив рух та почав перетинати проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля, при цьому перетинав дорогу як би під кутом віддаляючись від автомобіля. Водій ОСОБА_5 зреагувати на дії пішохода не встиг, в результаті чого відбувся наїзд на пішохода
Після наїзду на пішохода ОСОБА_6 , водій автомобіля «TOYOTA FJ CRUISER»,
р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 з місця пригоди уїхав, а тіло потерпілого після відкидання від автомобілю потрапило під колеса автомобілю, який рухався позаду автомобілю «TOYOTA FJ CRUISER».
Викладені вище обставини дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджуються сукупністю зібраних під час проведення досудового слідства доказів:
-оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього від 24.02.2015, де зафіксовано остаточне положення тіла потерпілого ОСОБА_6 , слід волочіння, осип скла та фрагменти пластмаси від автомобілю. Також під час огляду встановлено, що місце пригоди розташовується в районі світлофорного об?єкту, який на момент огляду працював у режимі «мигаючий жовтий»;
-висновком судово-медичної експертизи №398-C/15 від 27.03.2015, де вказано, що потерпілий ОСОБА_6 в момент первинного контакту з автомобілем знаходився у вертикальному положенні, та був повернутий правою боковою поверхнею тіла. При СМЕ в крові ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в кількості 2,78%;
-висновком судової трасологічної експертизи №2219 від 30.03.2015 року, згідно якої встановлено, що фрагменти деталей вилучені на місці пригоди належать до автомобілю «TOYOTA FJ CRUISER» (2006-2010 року випуску);
-показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вказують на те, що в ніч на 24.02.2015 бачили пошкоджений автомобіль «TOYOTA FJ CRUISER», який належить ОСОБА_5 , під керуванням останнього;
-оглядом транспортного засобу, а саме автомобіля «TOYOTA FJ CRUISER» від 25.02.2015 року, де зафіксовані пошкодження автомобілю у вигляді: пошкодження переднього лівого крила, деформована передня ліва двер, відсутнє переднє, ліве, зовнішнє дзеркало та в місці його кріплення мається пошкодження, деформована пластмасова декоративна накладка передньої лівої стійки;
-висновком медико-криміналістичної експертизи №25 МК-С/15 від 03.04.2015, де вказано, що в момент первинного контакту з автомобілем потерпілий знаходився у вертикальному положенні, та був обернутий правою боковой поверхнею тіла. На лівому получеревику виявлено слід протектору автомобілю;
-показами свідка ОСОБА_10 яка вказала, що 24.02.2015 близько 00:55 вона знаходилась у кіоску «Кулінічі», в цей час почула звук наближаючи автомобілів, та повернувши голову у бік дороги побачила, що поряд з кіоском проїхали три автомобілі, при цьому марки і р.н. вона не побачила. Так під час наближення автомобілів вона почула «хлопок», однак автомобілі не зупинились і поїхали далі в напрямок пр-ту Тракторобудівників.
-висновком судової трасологічної експертизи № 4604 від 24.07.2015, згідно якого: слід протектору, залишений на лівому полу черевику потерпілого ОСОБА_6 належить не автомобілю «TOYOTA FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ;
-висновком судової трасологічної експертизи №339/15 від 03.07.2015 згідно якого: місце наїзду на пішохода ОСОБА_11 знаходилось перед осипом скла по ходу руху автомобіля «TOYOTA FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ;
-висновком комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи №268- KE/604/2015 від 19.10.2015 року згідно якого причиною смерті ОСОБА_6 явилась закрита сочетана травма тіла і лівої нижньої кінцівки з пошкодженням м?язів серця, крупних сосудів кісток скелету, яка супроводжувалась гострою зовнішньою та внутрішньою кровотечею;
-показами судово-медичного експерта ОСОБА_12 , де він вказав, що у нього на виконанні знаходилась комплексна судово-медична та авто технічна експертиза, в ході проведення якої він встановив, що виходячи з механізму пошкоджень на тілі ОСОБА_6 , видно що найбільші руйнування тіла пішохода виникли після взаємодії з другим автомобілем, тобто при перекаті колесами ще живої людини. Також ОСОБА_12 в ході допиту дав пояснення, що результатом будь-якого пошкодження можуть бути одужання, інвалідизація або смерть, що залежить від індивідуальних особливостей організму конкретної людини. У зв?язку з цим в даному випадку висловитися в будь якій формі про результат ушкоджень ОСОБА_6 не представляється можливим, оскільки настала смерть останнього.
-висновком судової автотехнічної експертизи №1024/15 від 14.12.2015, згідно якого в дорожній ситуації що склалася, водій автомобілю «TOYOT FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 і 12.4 «Правил дорожнього руху України».
У дорожній ситуації, що склалася, водій автомобілю «TOYOTA FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній події, діючи відповідно до вимог «Правил дорожнього руху України». У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобілю «TOYOTA FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору перебували б у причинному зв?язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи вищевикладене було винесено постанову про закриття вищезазначеного кримінального провадження в частині ч. 2 ст. 286 КК України та внесення до ЄРДР відомостей за №12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно водія невстановленого автомобіля.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
Вироком Московського районного суду міста Харкова від 19.04.2016 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
Під час проведення досудового розслідування вживались заходи направлені на встановлення можливих свідків та очевидців події, в тому числі серед водіїв маршрутних транспортних засобів, транспортних засобів, що здійснюють регулярні вантажоперевезення, пошук працездатних камер відео спостереження та інших дій направлених на пошук невстановленого автомобіля, проте позитивного результату досягнуто не було.
Як зазначає прокурор, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, у разі вчинення тяжкого злочину складає 10 років.
Оскільки у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, відтак, на переконання прокурора, наявні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою суду від 30.09.2025 призначено підготовче судове засідання для розгляду вказаного клопотання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Оскільки положеннями КПК України не врегульовано порядок розгляду судом клопотання про закриття кримінального провадження, тому при вирішенні процесуальних питань в ході розгляду зазначеного клопотання суд керуються загальними засадами кримінального провадження, як це передбачено ч. 6 ст. 9 КПК України.
Відтак, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 22, 26 КПК України, неявка потерпілої та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220000001055 від 24.12.2015 здійснювалось у зв'язку із повідомленням, що 24.02.2015 близько 00 год. 55 хв. невстановлений автомобіль в районі буд. 145 по Салтівському шосе у м. Харкові скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
В ході досудового розслідування було встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_4 здійснив водій автомобіля «TOYOT FJ CRUISER» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 .
На підставі зібраних слідством доказів було прийняте рішення про закриття кримінального провадження №12015220000000153 від 24.02.2015 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_5 , та його подальшого притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України.
Вироком Московського районного суду міста Харкова від 19.04.2016 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
Як встановлено вказаним вироком суду, ОСОБА_5 24.02.2015 близько о 00:55 години, керував автомобілем Toyota FJ Cruiser реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому рухався по вулиці Салтівське шосе у м. Харкові зі сторони проспекту 50-річчя ВЛКСМ в напрямку проспекту Тракторобудівників. В районі будинку № 145 по проспекту Тракторобудівників у м. Харкові, автомобілем Toyota FJ Cruiser під керуванням ОСОБА_5 здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_6 , внаслідок чого останній впав на проїжджу частину.
Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що такими діями він поставив потерпілого
ОСОБА_6 в небезпечний для життя стан, маючи правовий обов'язок і реальну можливість надати первинну медичну допомогу, не виконав свого громадського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: на місці дорожньо-транспортної події не залишився, не переконався чи потребує потерпілий медичної допомоги, не викликав працівників медичної допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив у небезпеці та з місця події зник.
Відтак, метою досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015220000000153 від 24.02.2015 було встановлення особи, від дії якої загинув пішохід ОСОБА_6 .
Звертаючись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження №12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 286 КК України, прокурор зазначає, що воно було виділено із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015220000000153 від 24.02.2015.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення ст. 217 УПК України (у редакції, чинній на момент внесення відомостей до ЄРДР за №12015220000001055 від 24.12.2015).
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 217 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 217 КПК України рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Водночас надані до суду разом із клопотанням прокурора матеріали кримінального провадження №12015220000001055 від 24.12.2015 не містять постанови прокурора про виділення вказаних матеріалів досудового розслідування в окреме провадження із матеріалів кримінального провадження №12015220000000153 від 24.02.2015.
Також суд зауважує, що матеріали справи містять відомості про реєстрацію ще одного кримінального провадження №12015220000000156 від 25.02.2015 (а.с. 69) за фактом наїзду на пішохода ОСОБА_4 24.02.2015 близько 00 год. 55 хв. в районі буд. 145 по Салтівському шосе у м. Харкові
Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості вирішити питання про закриття кримінального провадження №12015220000001055 від 24.12.2015, оскільки: 1) досудове розслідування у кримінальних провадженнях №12015220000000153 від 24.02.2015 та №12015220000001055 від 24.12.2015 було спрямоване на встановлення особи, яка спричинила загибель пішохода ОСОБА_6 ;
2) відносно ОСОБА_5 (який скоїв наїзд на пішохода) були прийняті відповідні процесуальні рішення; 3) відсутня постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування;
4) наявність кримінального №12015220000000156 від 25.02.2015 за тим самим фактом ДТП.
Неможливість прийняття рішення по суті клопотання прокурора обумовлена тим, що суд не має змоги з'ясувати мету виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження №12015220000001055 від 24.12.2015, а відтак, спрямованість та повноту проведеного досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Водночас ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
При цьому, суд зауважує, що правова норма, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не надає автоматично прокурору право на звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не звільняє прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених ст. 9, 25 КПК України під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25.08.2021 (справа № 142/536/20), від 29.06.2022 (справа № 725/3569/21), від 07.06.2023
(справа № 545/51/22).
З'ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій
п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч. 11 ст. 284 КПК в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття кримінального провадження, а оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, вказаною нормою не передбачено. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 331/1020/24.
Керуючись п. 3-1 ч. 1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000001055 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити, а матеріали кримінального провадження повернути прокурору для проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_13