Справа № 629/4661/24
Номер провадження 2/629/34/25
РIШЕННЯ
29.12.2025 року м.Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання- Хворостинка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №6961561 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 25000,00 грн., строком кредитування 360 днів, зі сплатою відсотків 1,99% в день. 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/2024-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача станом на 01.08.2024 року становить 100620 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту- 25000 грн., відсотками-45770,00 грн., нараховані позивачем відсотки за 60 календарних днів - 29850,00 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. У наданому відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що 14.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6961561 про надання споживчого кредиту, що не заперечується відповідачем. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку відповідача, номер якої останній вказав особисто в заяві на отримання кредиту. Так, укладаючи кредитний договір сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. 13.09.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024-25.07.2024) в межах строку договору із розрахунку: 25000*1,99%-497,50 грн*60 календарних днів =29850 грн. Зазначив, що із п.1.1 Договору факторингу №27.05/2024-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №27.05/2024-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору №6961561 про надання споживчого кредиту від 14.08.2023 року не сплинув, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 60 календарних днів з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року. Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Нараховані відсотки не носять штрафного характеру. На підтвердження продовження строку кредиту на електронну пошту відповідача було направлено листи-повідомлення про пролонгацію та автопролонгацію строку кредиту. Таким чином відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору. Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення права вимоги зазначив, що пп.3 п.5.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як Клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №27.05/2024-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення. Щодо реєстру боржників зазначив, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, оскільки саме реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних». Вказав, що факт укладання кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. У наданому відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються частково, а саме не заперечує про стягнення з останнього на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 39925,00 грн. з яких: 25000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14925,00 грн. заборгованість за процентами за 30 днів користування кредитом. В решті позовних вимог просив відмовити за безпідставністю та недоведеністю. А також просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн. пропорційно задоволених вимог. В обґрунтування заперечення зазначив, що з наданих позивачем доказів вбачається, що з 31 дня з дати укладання кредитного договору, а саме з 13.09.2023 року, Первісний кредитор облікував заборгованість як прострочену, чим змінив визначений кредитним договором строк кредитування з 360 днів на 30. Відтак не підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 30845,00 грн., нарахована за 62 дні починаючи з 14.09.2023 по 14.11.2023. Також вказав, що позивач не набув право нараховувати проценти після набуття ним Права вимоги до відповідача, оскільки це не передбачено цивільним законодавством і Договором факторингу. Також в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи та здійсненні на їх підставі розрахунки процентів, донарахованих позивачем. Щодо витрат на правову допомогу, то зазначив, що вказана справа не є складною тому просив зменшити розмір стягнутих з відповідача витрат на правову допомогу на користь позивача до 2500,00 грн. та врахувати при винесенні рішення, пропорційно задоволених вимог.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 870 від 28 лютого 2017 року, яке видане Національним банком України.
Також ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 березня 2017 року за № 756.
14.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний Договір №6961561 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором А7190, що відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Згідно п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п.1.3 кредитного договору сума кредиту складає 23700,00 грн. Строк кредиту 360 днів, тобто до 08.08.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору.
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1 кредитного договору).
Пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 Договору (а.с.28-33).
14.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору №6961561 про надання споживчого кредиту від 14.08.2023 року, відповідно до умов якої суму кредиту було збільшено на 1300 грн. (зворот. бік а.с.10-12).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 25000 грн. шляхом переказу кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 у розмірі 23700,00 грн. та 1300,00 грн., що підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів, що не заперечується відповідачем (а.с.26,73).
Крім того, 15.10.2024 року на виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2024 року АТ «Універсал банк» надано інформацію, згідно якої платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . На платіжну картку № НОМЕР_2 14.08.2023 року були зараховані грошові кошти в сумі 23700 грн. та 1300 грн.(а.с. 102).
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Згідно з розрахунком ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору №6961561 від 14.08.2023 року в розмірі 70770,00 грн., з яких: 25000,00 грн. тіло кредиту, 45770,00 грн. нараховані відсотки за період з 14.08.2023 року по 14.11.2023 року (а.с.74-81).
Підпунктом 3 п. 4.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
27.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Авентус Україна» за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (а.с.67-72).
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6961561 у сумі 70770 грн., з яких 25000 грн. тіло кредиту, 45770 грн. нараховані відсотки (а.с.15).
Відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором не сплатив та не вчинив жодних дій на її погашення.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом за 60 календарних днів в межах строку дії договору за період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року, що становить 29850,00 грн.(а.с.156-157).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у цивільній справі №561/77/19 зазначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернетмагазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, підписання ОСОБА_1 шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» належним чином доведено факт укладання 14.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 електронного Договору №6961561 про надання споживчого кредиту. Відповідно між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного кредитного договору.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Водночас згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Слід наголосити, що кожна кредитна справа має свої ознаки та характеристики, які її відрізняють. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.
Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.
Відповідно до п. 3.1 договору №6961561 від 14.08.2023 року, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
Строк кредитного договору №6961561 від 14.08.2023 року становить 360 календарних днів, тобто до 08.08.2024 року.
Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Як вбачається з картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), наданого ТОВ «Авентус Україна» та розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» проценти за користування грошовими коштами як первісним кредитором, так і позивачем нараховані в межах строку дії договору, а саме з 14.08.2023 року по 14.11.2023 року, та з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року.
Отже, в даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Судом встановлено, що позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконував, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, позивачем додано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №17/07-2024 від 17.07.2024 року, копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №17/07-2024 від 17.07.2024 року, копію ордера та свідоцтва.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5000 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Щодо вимоги представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 14000 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у зв'язку з чим суд відмовляє у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн.
Керуючись ст.ст.12,81,133,141,247,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості у розмірі 100620 (сто тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.А. Мицик