29 грудня 2025 року
Справа № 642/7519/25
Провадження № 2/642/2475/25
Іменем України
29 грудня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харків у складі:
головуючого судді Гримайло А.М.,
за участю секретаря судового засідання Антонян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2025 року АТ «СЕНС БАНК», від імені якого діє представник Полетаєва Тетяна Юріївна, за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 04.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг.
04.09.2019 підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500821173 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис. У Додатку № 1 до угоди cторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, 04.09.2019 між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 62 699,96 грн.; процентна ставка - 23 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 84 місяці; дата повернення кредиту - 05.09.2026; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 05 числа кожного місяці з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 1507,76 грн., загальна кількість платежів 84; штраф - за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів - 200,00 грн., за кожне прострочення платежу, що триває 5 і більше днів - 400,00 грн., для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером № 641424 від 05.09.2019 року, виписками по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 .
Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою № 500821173 від 04.09.2019 становить 86501,42 грн., з яких: 60763,40 грн. - за кредитом, 23338,02 грн. - по відсотках, 2400,00 грн. - штраф.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування.
Тобто, ОСОБА_1 свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором.
АТ «СЕНС БАНК» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача - адвокат Полетаєва Т.Ю. в позовній заяві просила розгляд проводити за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
13.12.2025 представник відповідача на підставі довіреноті - Міносян Ю.Л. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. В обґрунтування зазначив, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості випливає, що останній платіж по кредиту відповідач зробив 27 лютого 2020 року. Після цього жодних платежів відповідачем здійснено не було. Уклавши кредитний договір від 04.09.2019 р., сторони встановили як строк дії договору (дату остаточного повернення кредиту) - 05 вересня 2026 року, так і графік платежів: до 5 числа кожного місяця з дати надання кредиту. Отже, право на звернення до суду з позовними вимогами виникло 28 лютого 2020 року. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, право Позивача на стягнення з Відповідача боргових забов'язань повинно обчислюватися з 28 лютого 2020 року.
Представник АТ «СЕНС БАНК» - Полетаєва Т. Ю. за допомогою системи «Електронний суд» 22.12.2025 подала до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до відповідача про стягнення заборгованості у зв'язку з закінченням строків позовної давності. Відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредиту та часткового погашення, заперечень щодо розміру заборгованості у відповідача також немає.
04.09.2019 між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір строком - на 84 місяці; дата повернення кредиту - 05.09.2026. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач не сплатив черговий щомісячний платіж відповідно до графіку 05.11.2019. Враховуючи, що з 12.03.2020 року до 01.07.2023 року діяв карантин, відповідно строк позовної давності продовжується на строк дії карантину, крім цього, з 24.02.2022 року по 04.09.2025 року перебіг позовної давності був зупинений, відповідно позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором був поданий до суду 26.11.2025 в межах строку позовної давності.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи проводився за відсутності його учасників.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, взявши до уваги позицію позивача та його представника, викладену у позові, поданий представником відповідача відзив, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
04.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. 04.09.2019 підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500821173 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Угода).
Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).
Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту.
Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.
У Додатку № 1 до угоди cторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, 04.09.2019 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 500821173, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 500821173, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 62 699,96 грн; процентна ставка - 23 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 84 місяці; дата повернення кредиту - 05.09.2026 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 05 числа кожного місяці з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 1507,76 грн, загальна кількість платежів 84; штраф - за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів - 200,00 грн, за кожне прострочення платежу, що триває 5 і більше днів - 400,00 грн, для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.
Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід'ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).
Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Днем надання кредиту вважається день списання кредитних коштів з позичкового рахунку Банку з метою їх подальшого зарахування на рахунки, реквізити яких визначені Угодою (п. 2.12. Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, який оприлюднено банком та є загальнодоступним за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi).
ОСОБА_1 кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером № 641424 від 05.09.2019 (призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором №500821173 вiд 04.09.2019 у сумі 62699,96 грн.), виписками по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 .
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної карти за період з 04.09.2019 по 22.05.2025.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Згідно розрахунку заборгованості, загальна заборгованість згідно з угодою № 500821173 від 04.09.2019 становить 86501,42 грн., з яких: 60763,40 грн. - за кредитом, 23338,02 грн. - по відсотках, 2400,00 грн. - штраф.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.
Банк має право в будь-якому разі вимагати, в тому числі у судовому порядку, дострокового виконання всіх зобов'язань Позичальника за Договором, в тому числі Угодою, у випадку прострочення більше ніж на один місяць терміну сплати обов'язкового платежу за Кредитом, а також у випадках вчинення Позичальником інших істотних порушень умов Договору, якими Сторони визнають: (а) надання Позичальником недійсних та/або недостовірних документів та/або інформації про себе з метою отримання Кредиту; (б) ненадання у строк документів, зазначених у п. 4.3. цього Додатку № 5; (в) обрання щодо Позичальника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або набуття законної сили вироку суду про позбавлення Позичальника волі, обмеження волі чи арешт; (ґ) розірвання Позичальником договору про надання супровідних послуг, який є обов'язковим для укладення Угоди, та неукладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг з особою, що відповідає вимогам Банку (г) порушення Позичальником будь -яких інших умов Договору та/або умов цього Додатку № 5 та/або умов Угоди (розділ 5 «Банк має право» Додатку № 5 «Кредити фізичних осіб» до Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, який оприлюднено банком та є загальнодоступним за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi).
АТ «Сенс банк» на адресу позичальника ОСОБА_1 направлялась досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань 500821173 від 11.04.2025, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 84101,42 грн., що підтверджується копією письмової вимоги (повідомлення), списком відправлень та описом вкладень у цінний лист.
Дану вимоги залишено відповідачкою без реагування.
Тобто, відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором.
АТ «СЕНС БАНК» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.
Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем контррозрахунку не надано.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд виходить з вимогст.12 ЦПК України, відповідно якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч. 1 ст.ст. 81 ЦПК України, якою встановлений обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як бачається з відзиву, поданого представником відповідача, ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредиту та часткового погашення, заперечень щодо розміру заборгованості у відповідача також немає.
Наданий банком розрахунок відповідачем в частині стягнення процентів належними і допустимими доказами не спростований.
Щодо нарахування відсотків.
Згідно оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500821173, яка акцептована відповідачем визначено наступні основні умови: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 62 699,96 грн., процентна ставка 23% річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 84 місяці; дата повернення кредиту 05.09.2026.
Також у Додатку № 1 до Угоди про надання кредиту № 500821173 від 04.09.2019 сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.
Згідно п. 6 паспорту споживчого кредиту визначено сплату штрафу - за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів - 200,00 грн, за кожне прострочення платежу, що триває 5 і більше днів - 400,00 грн.
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом № 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 14 липня 2025 року №468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується до 03 лютого 2026 року.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заявлена до стягнення сума штрафу (за прострочку платежів) становить 2400,00 грн., що не суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, оскільки нараховані до 24 лютого 2022 року, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 86501,42 грн., з яких: 60763,40 грн. - за кредитом, 23338,02 грн. - по відсотках, 2400,00 грн. - штраф, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Статтями 256,257 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).
Відповідно дост. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями257,258, 362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ по 30.06.2023 року.
Постановою КМУ від 27.06.2023 року №651з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023 року.
Поряд із цим,Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-ІХ)розділ «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19розділу «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025.
З огляду на це, в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 до 04.09.2025 перебіг строку звернення до суду зупинявся.
Таким чином, з урахуванням дати останнього платежу, внесеного 27.02.2020 відповідачем на погашення заборгованості, строку повернення кредиту 05.09.2026 (строк виконання зобов'язання щодо повернення кредиту не сплив), а також перериванням строку позовної давності на підставі наведених вище норм Закону, позивачем пред'явлено позов до суду 26.11.2025 без порушення строків позовної давності, а відтак вимога відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
У зв'язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем, як позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про можливість їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 2422,40 грн.
Також, позивач просить стягнути витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7390,36 грн.
В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7390,36 грн. до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреності № 024535/25 від 22.07.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Полетаєву Т.Ю. представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025; договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А.Е., відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн, за отримання рішення суду 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 7390,36 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 86501,42 грн х 7,85 %).
З метою розрахунку винагороди, Сторони встановлюють наступний порядок обміну документами: Щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, Замовник надає Виконавцю звіт про результати погашеної Заборгованості Боржників, що надійшли на рахунки Замовника згідно з формою, викладеною в Додатку № 4, в порядку Розділу 12 цього Договору. У випадку виникнення зауважень Замовник та Виконавець зобов'язані їх врегулювати протягом 2 (двох) робочих днів. На підставі отриманого Звіту про результати погашеної Заборгованості Боржників Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів надає Замовнику підписані та завірені печаткою Виконавця (в разі наявності) 2 (два) екземпляри Акта прийому-передачі наданих послуг згідно форми Додатку № 5 та рахунки-фактури на оплату наданих послуг за цим Договором на паперових носіях під розпис або надсилає Замовнику в електронному вигляді через сервіс електронного документообігу згідно умов Розділу 12 цього Договору. Замовник не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання документів згідно п. 3.3.2 цього Договору мас підписати їх, завірити печаткою та 1 (один) екземпляр кожного документу направити Виконавцю або надіслати Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту. Підписаний Сторонами Акт прийому-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надані Послуги. У разі непідписання та/або ненадання відмови від підписання Актів прийому - передачі наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання їх Замовником, такі Акти вважаються погодженими та підписаними Сторонами. Винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування Замовником на поточний рахунок Виконавця, вказаний в Договорі, протягом 10 (десяти) календарних днів від дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та на підставі наданого Виконавцем рахунку. Рахунок вручається уповноваженому представнику Замовника під розпис в паперовому вигляді або надсилається Замовнику в електронному вигляді через сервіс електронного документообігу згідно умов Розділу 12 цього Договору.
Із зазначеного договору неможливо встановити який саме судовий спір є предметом договору, за яким Адвокатське об'єднання надає або буде надавати платнику послуги з питань правової допомоги, що унеможливлює співвідношення предмета договору від 28.01.2025 року № 1006 про надання правової допомоги та предмета спору в цивільній справі №642/7519/25.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зауважує, що суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Полетаєвою Т.Ю., та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.
Також, витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Полетаєва Т.Ю. здійснює свою діяльність в Адвокатському об'єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025.
Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, ст.ст.3,207,509,526,530,626,628,638,611,612,651,1050 ЦК України та керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,264,265,280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за угодою про надання кредиту № 500821173 від 04.09.2019 у розмірі 86501 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот одна) грн. 42 коп., з яких: 60763,40 грн. - за кредитом; 23338,02 грн. - по відсотках; 2400,00 грн. - штраф.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100, код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у сумі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 29.12.2025.
Суддя - А. М. Гримайло