Провадження № 2/641/3176/2025 Справа № 641/6366/25
25 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Ткач О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (далі - ТОВ «УФО») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4350450 від 01.02.2024 року в розмірі 41320,11 грн., а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4350450 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 6500 грн., строк кредиту 360 днів з 01.02.2024 по 26.01.2025, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 6500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 .
25.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №25/11/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило належні йому права вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників відповідно до реєстру, зокрема, до ОСОБА_1 . Відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 25.11.2024 № 25/11/2024, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на защначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Таким чином, ТОВ «УФО» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань та на вимоги ст.ст. 525, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 320,11 грн., з яких: 5008,72 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 28 673,09 грн. - заборгованість за відсотками нарахованих первісним кредитором; 7638,298 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «УФО».
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 03.09.2025 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї не явки суду не повідомив, відзив на позов до суду не надав.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 01.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направлено товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС товариства.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковсті, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6500 грн.
Згідно до п. 1.3 кредитного договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Згідно з п. 1.4 договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 договору).
Відповідно до п. 1.5.1, 1.6 кредитного договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99 923,40% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 65 000 грн.
За умовами п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Згідно з п. 9.7.1 кредитного договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
В період дії договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору № 4350450 від 01.02.2024 року, внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за вказаним кредитним договором йому нараховано заборгованість в розмірі 41 320,11 грн., з яких: 5008,72 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 28 673,09 грн. - заборгованість за відсотками нарахованих первісним кредитором; 7638,298 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «УФО».
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.
25.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №25/11/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило належні йому права вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників відповідно до реєстру, зокрема, до ОСОБА_1 . Відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 25.11.2024 № 25/11/2024, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на защначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
З листа АТ «Акцент-Банк» № 20.1.0.0.0/7-20251015/0201 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), банком було емітовано картку № НОМЕР_3 . Так 01.02.2024 року дійсно надійшло зарахування коштів в розмірі 6500 грн.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 статті 1048 та частиною 1 статті1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.514ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За обставинами даної справи відповідач ОСОБА_1 шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора (47287), отриманого від позивача за допомогою електронного повідомлення (SMS), прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір (здійснила акцепт пропозиції відповідача), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 01.02.2024 року укладено кредитний договір № 4350450, та додатковий договір до вказаного кредитного договору, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в загальному розмірі 6500 грн. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5008,72 грн.
Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
З умов кредитного договору, а саме п. 1.4.1, для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитом передбачено застосування процентної ставки: 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.
З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що для визначення заборгованості за договором, позичальником застосовано процентну ставку в розмірі 2,5 %.
При цьому, загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IXвід 22.11.2023«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24.12.2023.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Строк дії договору від 01.02.2024 становить 360 днів - по 26.01.2025, тобто Закон № 3498-XI має застосовуватися до спірних правовідносин.
За таких обставин судом встановлені підстави для проведення розрахунку, а саме: з 01.02.2024 по 25.01.2025 відсотки нараховуються за ставкою 1% за 360 днів та становлять 18 031,39 грн. Загальна сума відсотків становить 18 031,39 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4350450 від 01.02.2024 року, підлягають частковому задоволенню у розмірі 23 040,11 грн. (тіло кредиту 5008,72 грн + відсотки 18 031,39 грн).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4350450 від 01.02.2024 року в розмірі 23 040,11 грн., в межах пред'явлених позовних вимог підлягають задоволенню.
Окрім того, положеннями частин 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, акт № 4350450 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4350450 від 11.08.2025 року, заявка № 4350450 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024. Отже, враховуючи, складність справи, часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн
Окрім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «УФО» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1356,54 грн.
Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,267,279,280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за кредитним договором № 4350450 від 01 лютого 2024 року в розмірі 23040, 11 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1356, 54 грн., а всього в розмірі 27 396 (двадцять сім тисяч триста дев'яносто шість) 65 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», юридична адреса: м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, 27, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду виготовлено 29.12.2025 року.
Суддя М.Ю.Онупко