Провадження № 3/641/2123/2025 Справа № 641/8065/25
24 грудня 2025 року Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки України Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працевлаштованої на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, будучи відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб?єктом декларування та згідно з п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимог п. п. 3, 7 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону подала 21.03.2024 року о 12-32 год. завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік на суму 740798 грн, що відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор Ткаченко В.І. у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях є склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, підтвердила обставини викладені у протоколі.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Колєснікова О. М. у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2023 рік зазначила відомості про свого чоловіка ОСОБА_2 , але не зазначила відомості про його дохід та майно, а саме у розділі 11 «Доходи, у томі числі подарунки» не зазначила відомості про дохід чоловіка у вигляді заробітної плати від ГУНП в Харківській області на суму 636798 грн, у розділі 6 «Цінне рухоме майно- транспортні засоби» не зазначила відомості про майно чоловіка -автомобіль Volkswagen Jetta вартістю 99000 грн, у зв'язку з тим, що помилково вважала, що оскільки її чоловік також є суб'єктом декларування, відомості про його доходи відображаються відповідно у його деклараціях у відкритому доступі, а ОСОБА_1 достатньо лише зазначити інформацію про чоловіка у відповідному розділі 2.2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування», що нею і було зроблено. Вказала, що після початку проведення перевірки стосовно декрарації ОСОБА_1 за 2023 рік, як нею, так і чоловіком у персональному кабінеті НАЗК було направлено листи щодо допущених ними помилок у щорічній декларації за 2022-2024 роки та надано вичерпні відомості щодо тих недоліків, які були ними виявлені. Крім того, у відведений законодавством десятиденний строк після проведення повної перевірки, а саме 18.08.2025 року ОСОБА_1 подала на сайті НАЗК виправлену декларацію за 2023 рік. Вказала, що дії ОСОБА_1 не спричинили будь-яких негативних наслідків для охоронюваних інтересів Держави. Звернула увагу на відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем роботи характеризується позитивно, порушення було усунуто самостійно, що вказує на відсутність умислу приховати інформацію та її бажання виконати обов'язок. У зв'язку з зазначеним просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП.
Суд, заслухавши, думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУНП в області від 01.02.2021 №62 о/с старшого лейтенанта поліції Махник А.Ю. переміщено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в області.
ОСОБА_3 29.01.2016 склала Присягу поліцейського.
Згідно з наказом начальника ГУНП в області від 30.06.2020 №180 о/с ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання середнього складу поліції «старший лейтенант поліції».
Відповідно до актового запису про шлюб від 23.11.2021 №1823 Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 23.11.2021 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка після його реєстрації змінила прізвище на ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Так, ОСОБА_1 21.03.2024 року о 12-32 год. подала щорічну декларацію за 2023 рік.
У відповідності до положень абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у ч.1 ст. 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття -незалежно від спільного проживання із суб'єктом.
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 18.07.2022 № 6342/2022/3279000 ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 транспортний засіб марки Volkswagen моделі Jetta, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , за 99000,00 грн. Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 13.02.2024 №6350/2024/4317482 ОСОБА_2 продано вказаний транспортний засіб ОСОБА_6 .
Проте, у розділі 6 «Цінне рухоме майно-транспортні засоби» щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 не зазначила відомості про транспортний засіб марки 3VWD17AJXEM291851, вартістю 99000,00 грн, який упродовж 2023 року (у тому числі упродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) належав на праві власності члену її сім?ї.
Таким чином, усупереч п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у розділі 6 «Цінне рухоме ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 99000,00 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються отримані доходи суб?єкта декларування або членів його сім?ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_2 у 2023 році отримав дохід у вигляді заробітної плати від Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) у розмірі 636798 грн. Відомості про отриманий ОСОБА_2 дохід у вигляді заробітної плати від ГУНП в Харківській області відображено ним 19.03.2023 року о 10-59 год. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік.
Проте у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 не зазначила про вказаний дохід члена сім?ї у розмірі 636798 грн.
Відповідно до відомостей Державного реєстру Мінсоцполітики ВПО (внутрішньо переміщених осіб), листа Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 01.10.2025 №2630/0/534-25 ОСОБА_1 у 2023 році отримала дохід у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 60000 грн.
Проте у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 зазначила відомості про отримані нею доходи у розмірі 55000 грн, а саме у вигляді: виплати ВПО від Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) та від громадської організації «Департамент захисту прав внутрішньо переміщених осіб України» (код ЄДРПОУ 41028771) у розмірі 22000 грн; виплати ВПО від громадської організації «Департамент захисту прав внутрішньо переміщених осіб України» (код ЄДРПОУ 41028771) у розмірі 33000 грн.
Таким чином, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 необхідно було зазначити відомості про дохід у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 60000 грн, тобто нею зазначено відомості, які не відповідають дійсності, на суму 5000 грн.
Таким чином, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 зазначила відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 641798 грн (636798 +5000 грн), чим не дотрималась вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до абз. 1, 3 ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після декларації суб?єкт декларування має право подати виправлену декларацію. У разі самостійного виявлення суб?єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб?єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.
ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2023 рік підтвердила достовірність вказаних відомостей, не скористалася правом подати виправлену щорічну декларацію за 2023 рік упродовж 30 днів після її подання та правом направити листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей до проведення повної перевірки її декларації.
Згідно з абз. 6 п. 2 р. І Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання Функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21, недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім?ї суб?єкта декларування чи об?єкт декларування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 21.03.2024 (на дату подання щорічної декларації за 2023 рік) становив 3028 грн.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується доказами що містяться в матеріалах справи, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №199/25 від 21.10.2025; довідкою о/у Харківського управління ДВБ НПУ майора поліції І. Молочної; копією наказу №1111 від 23.09.2025 року «Про внесення змін до положенням про ДВБ НПУ»; копією Положення про ДВБ НПУ, затвердженого Наказом НПУ від 09.11.2015 року №83 (у редакції наказу НПУ від 23.09.2025 №1111; обгрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією щодо ОСОБА_1 , затвердженого заступником Голови НАЗК від 07.08.2025 року; довідкою № 581/25 від 01.08.2025 року про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , дільничним офіцером сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області; щорічною декларацією за 2023 рік, поданою ОСОБА_1 21.03.2024 року; щорічною декларацією за 2023 рік, поданою ОСОБА_2 ; витягом з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо ОСОБА_2 щодо отримання доходу за період з 2013 року по 2023 рік, згідно якого ОСОБА_2 у 2023 році отримав дохід у вигляді заробітної плати від Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) у розмірі 636798 грн; витягом з державного реєстру Мінсоцполітики ВПО щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання ВПО грошових коштів у розмірі 60 000 грн; копією договору купівлі-продажу транспортного засобу 18.07.2022 № 6342/2022/3279000 за яким ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 транспортний засіб марки Volkswagen моделі Jetta, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , за 99000,00 грн; копією заяви ОСОБА_2 №685893176 від 18.07.2022 року про перереєстрацію транспортного засобу; копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 13.02.2024 №6350/2024/4317482 за яким ОСОБА_2 продано вказаний транспортний засіб ОСОБА_6 за 49000 грн; копією заяви ОСОБА_6 №2151873403 від 13.02.2024 року про перереєстрацію транспортного засобу; копією витягу з ДРОРМ №89109076 від 13.02.2024 року; інформацією з Єдиного реєстру боржників станом на 18.07.2022 року; результатами перевірки транспортного засобу марки Volkswagen моделі Jetta, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , за Єдиним державним реєстром МВС; копією витягу з ДРОРМ №79424003 від 18.07.2022 року; копією витягу з ДРОРМ №79424029 від 18.07.2022 року; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen моделі Jetta, 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_3 ; квитанціями про здійснення касових операцій від 18.07.2022 року; повідомленням начальника УПсЗН адміністрації Немишлянського району ХМР №2630/0/534-25 від 01.10.2025 року, відповідно до якого за заявою від 13.10.2022 ОСОБА_1 було призначено допомогу на проживання ВПО з 01.10.2022 у розмірі 5000 грн щомісячно (на ОСОБА_7 - 2000,00 грн, на сина ОСОБА_8 - 3000,00 грн); копією послужного списку №0147289 на ім'я ОСОБА_1 ; копією присяги працівника Національної поліції Махник А. Ю. від 29.01.2016 року; копією підписки про ознайомлення ОСОБА_3 з вимогами Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року, Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року; Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року тощо, підписаної ОСОБА_3 від 04.09.2018 року та 19.09.2017 року; копією рекомендацій для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу/роботу, підписаною ОСОБА_3 24.02.2020 року; копією пам'ятки-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з положеннями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про національну поліцію», «Про запобігання корупції» Кримінального кодексу України та КУпАП, підписаною ОСОБА_3 24.02.2020 року; витягом з наказу №129 о/с від 19.03.2025 року про переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в області; витягом із наказу №147 о/с від 31.03.2025 року про присвоєння старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 старшому дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в області чергового спеціального звання середнього складу поліції капітан поліції; витягом з наказу №62 о/с від 01.02.2021 року про переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції; витягом із наказу №180 о/с від 30.06.2025 року про присвоєння лейтенанту поліції ОСОБА_3 старшому інспектору сектору превенції Слобідського ВП ГУНП в області чергового спеціального звання середнього складу поліції старший лейтенант поліції; витягом із наказу №806 о/с від 07.12.2021 року про внесення змін в облікові документи; службовою характеристикою на ім'я ОСОБА_1 за підписом начальника ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області підполковника ОСОБА_9 ; актовим записом про шлюб №1823 від 23.11.2021 року, згідно якого ОСОБА_3 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 ; рапортом о/у Харківського управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_10 ; копією наказу №200 від 01.02.2021 року про затвердження меж обслуговування територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Харківській області; наказом №420 від 30.01.2025 року про внесення змін в додаток «Межі обслуговування територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Харківській області від 01.02.2021 року №200»; Межами обслуговування територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Харківській області від 01.02.2020 року №200 в редакції наказу ГУНП в Харківській області від 30.01.2025 року №420; поясненнями ОСОБА_1 від 21.10.2025 року тощо.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Наявні в матеріалах справи докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з'ясуванню.
Відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 302 800 до 1 514 000 грн.
Суб'єкт декларування ОСОБА_1 21.03.2024 о 12 год. 32 хв. подала до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію за 2023 рік.
Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації вона ознайомилась із внесеними до неї відомостями та проставила відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подала цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
За результатами проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданою ОСОБА_1 , встановлено відображення суб'єктом декларування недостовірних відомостей на загальну суму 740798 грн, тобто встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відтак, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме: подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Щодо заявленого захисником клопотання про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст.22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Однак чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненного правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними.
У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року,передбачено, що кожнаДержава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).
Корупційне правопорушення- діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки його вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування. Протидія корупційним та пов'язаним з корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії справ буде істотно сприяти запобіганню правопорушенням у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.
Крім того, відсутність істотної шкоди інтересам суспільства, а також відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені особами, які притягуються до відповідальності в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб'єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.
У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним, а тому клопотання про її звільнення від відповідальності задоволенню не підлягає.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника суд доходить висновку, що необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень буде адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33-35, 172-6, 276, 279, 280, 283 - 285, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена через Слобідський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в десятиденний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Повний текст постанови виготовлено 29.12.2025 року.
Суддя- І. В. Зелінська