24.12.2025
провадження №3/389/1319/25
ЄУН 389/4095/25
24 грудня 2025 року місто Знам'янка
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Галина Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли зі відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, є військовослужбовцем, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №687347 від 22 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , 22 жовтня 2025 року о 13 годині 10 хвилин за адресою: м.Знам'янка, вул.В.Голого, 12 не виконав закону вимогу працівника поліції Гонтара С.В., а саме припинити виражатись нецензурною лайкою, після чого схопив поліцейського за форменний одяг. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
У судове засідання за судовим викликом ОСОБА_1 не з'явився і причини неявки суду не повідомив. Крім того, постановою суду ОСОБА_1 , піддано примусовому приводу у судове засідання з розгляду справи про притягнення його до відповідальності передбаченої ст.185 КУпАП, проте останнього в судове засідання супроводжено не було, жодних пояснень головуючому по справі не надано.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов наступного висновку.
Так, розгляд справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП України передбачає обов'язкову участь особи, якій ставиться за провину вказане правопорушення. Проте, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. В свою чергу, ОСОБА_1 знаючи про наявність стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, на виклик суду не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату розгляду справи. Тому, оскільки, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про місце та час розгляду справи щодо неї, до суду не з'явилась, доходжу висновку про можливість розгляду справи без його участі.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.ст.280,283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, ч. 1 ст. 7 КУпАП.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 поліцейським в порушення вимог ст.255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Диспозиція ст.185 КпАП України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Так, на обгрунтування винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано: рапорти працівників поліції; протокол про адміністративне затримання серії АА №144642, згідно якого 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було затримано та доставлено до відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області у зв'язку із вчиненням ним правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП; заяву ОСОБА_1 , в якій він відмовився від надання йому безоплатної правової допомоги.
Однак, жодних доказів, які б встановлювали наявність чи відсутність адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 суду не надано. Свідки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не залучались, фото, відеозйомка не проводилась, відтак належних доказів злісної непокори ОСОБА_1 у вигляді не реагування на законну вимогу щодо припинення виражатись нецензурною лайкою та хапання поліцейського за формений одяг, суду не надано. Наявні в матеріалах справи рапорти працівників поліції не є належними доказами, оскільки поліцейскі, в даному випадку, є зацікавленими особами.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, так як обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини останнього не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, зокрема показами свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповдіно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимим доказами, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України.
Керуючись ст.ст.1,9,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Г.В. Берднікова