Справа № 344/12869/25
Провадження № 3/344/5918/25
29 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисників Баландіної Ю.Ю., Савчин Т.М., Кантор А.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, 02.02.2025 року о 00:15 в м.Івано-Франківську по вул. Юності, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 5281» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Оскільки, ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на нього.
Захисник Савчин Т.М. в судових засіданнях вказувала, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні не визнає.
За клопотання захисника Савчин Т.М. матеріали справи було повернуто на доопрацювання до УПП в Івано-Франківській області.
25.11.2025 року захисник Савчин Т.М. через канцелярію суду подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на час судового розгляду не ознайомлена за матеріалами справи, які надійшли повторно з УПП в Івано-Франківській області.
Також, 25.11.2025 року захисник Савчин Т.М. через канцелярію суду подала заяву про відвід судді Ковалюк І.П.
23.12.2025 року захисник Савчин Т.М. через канцелярію суду подала заяву про відкладення судового розгляду у зв'язку із зайнятістю її в іншому судовому засіданні, яке призначено на 29 грудня 2025 року на 09 год 00 хв в Івано-Франківському апеляційному суді. Жодних підтверджуючих доказів про участь в будь-якому засідання на цей день від захисника не надано, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин.
24.12.2025 року захисник Савчин Т.М. через канцелярію суду подала заяву про повну фіксацію судового розгляду.
29.12.2025 року захисник Кантор А.О. через канцелярію суду подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладенням розгляду справи.
В судовому засіданні захиснику Кантор А.О. надано час та матеріали для ознайомлення. Захисник Кантор А.О. повністю ознайомилася із матеріалами справи, після чого розгляд справи було продовжено. Враховуючи і те, що ОСОБА_1 не надав суду підтвердження, що ним розірвано договір із захисником Савчин Т.М., відповідно особа та його захисники належним чином та в повному обсязі ознайомлені із матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що матеріали повторно надійшли до суду 28.10.2025 року, а також те, що ОСОБА_1 та його захисника Савчин Т.М. повідомлено про судові засідання шляхом надіслання повідомлення у додаток «Viber», суд вважає, що у них було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами. Однак, ОСОБА_1 вкотре залучає нового захисника та укладає з ним договір саме в день призначеного засідання, та клопотання захисником подано саме в день судового засідання. Тому, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду, а розцінює такі дії ОСОБА_1 та його захисників, як такі, що затягують розгляд справи з метою уникнення відповідальності, що є для суду очевидним, адже саме правопорушення мало місце 02.02.2025року. Жодних письмових пояснень суду не надано ні від самого ОСОБА_1 , ні від жодного із його захисників, що є також незрозумілим суду, адже окрім різних клопотань , які ведуть до затягнення строків розгляду, суду не надано позиції сторони щодо скоєного правопорушення та будь-яких пояснень щодо суті самої події, яка мала місце 02.02.2025року.
При цьому суд зазначає, що у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.10.2025 року матеріали було повернуто для доопрацювання до УПП в Івано-Франківській області, у зв'язку із тим, що захисник вказала в протоколі зазначено місце події «вул.Юності, 23 у м.Івано-Франківську», однак подія відбулася 02 лютого 2025 року в м.Івано-Франківську по вул.П.Орлика, 10. Враховуючи те, що в протоколі зазначено взаємовиключні обставини, і особа не могла бути одночасно у двох різних місцях, просила закрити провадження.
На виконання постанови суду надано рапорт інспектора ВРОМ ДТП УПП в Івано-Франківській області ДПП старшого лейтенанта поліції І.Золотарчук, з якого вбачається, що в графі «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення» нею допущено технічну помилку. Місцем події слід вважати м.Івано-Франківськ, вул. П.Орлика, 10.
Крім того, з долучених до матеріалів постанови про закриття кримінального провадження від 16.07.2025, протоколу серії ЕПР1 № 236439 від 02.02.2025, а також інших матеріалів справи вбачається, що ДТП відбулося 02.02.2025 року в м.Івано-Франківську по вул. П.Орлика.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано наступні докази, котрими доведені фактичні обставини адміністративного правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398432 від 21.07.2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху; даними з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння, даними відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції, постановою про закриття кримінального провадження, рапортом, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №39832 від 21.07.2025 року, 02.02.2025 року о 00:15 в м.Івано-Франківську по вул. Юності, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 5281» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до копії заяви про вчиненні кримінального правопорушення від 10.04.2025 року, ОСОБА_2 зазначила, що водій транспортного засобу ВMW ОСОБА_1 рухаючись по вул. П.Орлика в м.Івано-Франківську здійснив ДТП з автомобілем, що був припаркований на узбіччі, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження.
На відеозаписах, які долучено до матеріалів справи та переглянуто в судовому засіданні, зафіксовано як по вул. П.Орлика екіпаж поліції здійснює оформлення ДТП. Працівник швидкої вказує, що дівчину забирають, оскільки треба шити губу та робити рентген. Працівники вказують, що у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Водія доставлено до медичного закладу, де він вказує, що від огляду відмовляється, бо його болить горло і він вживає медичні препарати.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, а також містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується долученим відеозаписом.
Як слідує з протоколу, правопорушник з наявними ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції встановив, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 здійснив ДТП, рух та зупинений працівниками поліції, у зв'язку із надходженням повідомлення від іншого водія про порушення ПДР.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.266 цього Кодексу, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.
Суд звертає увагу на те, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння в такому випадку є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суд встановив, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 Кодексу про адміністративні правопорушення України суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 605 гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК