Справа № 317/5145/25
2/195/758/25
24.12.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Омеко М.В., за участю секретаря судового засідання - Мартинової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 24 листопада 2018 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Запорізьким міськимвідділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1616.
Від вказаного шлюбу мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що з моменту укладення шлюбу, сімейне життя позивачки з відповідачем складалося добре, проте протягом останнього часу виникати непорозуміння. На даний час, сімя у своєму розумінні як така розпалася і відновити подружні стосунки неможливо, так як в їх родині втрачено почуття любові та довіри. Кожен живе окремим життям, сторони разом не проживають.
Рішення про розірвання шлюбу усвідомлене, добровільне та безпосередньо пов'язане з бажанням припинити подальше подружнє життя.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.
У позовній заяві позивачка просить розглянути справу за її відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи відповідно до ст.ст. 128-130 ЦПК України. Поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі, судовою повісткою про виклик та копіями матеріалів справи не вручено відповідачу з причини «адресат відсутній за вказаною адресою»
Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».
Отже, відповідач в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені у позовній заяві, а так само не надав заяви про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.
Так, матеріалами справи доведено, що сторони 24 листопада 2018 року уклали шлюб, який було зареєстровано Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1616, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .
Також, сторони мають спільну малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2
У позовній заяві позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що подружні відносини фактично розірвані, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер, мають зовсім різні погляди на життя, за характером не сходяться, що суперечить подальшому сумісному проживанню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як стверджує позивач в позовній заяві шлюб з відповідачем фактично припинено, носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім'ю недоцільні. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.11.2018 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1616.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: М. В. Омеко