Справа № 185/1804/25
Провадження № 2/185/3337/25
26 грудня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Губи О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, суд
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він знаходився у трудових відносинах з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля. Під час роботи 24.09.1993 року з ним під час роботи на підприємстві відповідача стався нещасний випадок. Висновком МСЕК від 20.01.1994 року йому було встановлено первинно безстроково 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він стан дуже дратівливим, не відчуває себе повноцінною людиною, втратив нормальні життєві зв'язки, вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 300 000 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року провадження по даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача Гордєєва О.В. надала відзив на позовну заяву, зазначила що взгідно Акту про нещасний випадок від 25.09.1993 року ОСОБА_1 порушив параграф 2 Правил безпеки в вугільних та сланцевих шахтах. Отже роботодавцем були забезпечені всі належні умови праці та відсутні будь-які докази порушень відносно позивача. Щодо шкідливості факторів умов праці, то іншої технології видобутку вугілля на території України ще не запроваджено. Крім того, у жовтні 1994 року відповідачу вже було виплачено моральну шкоду на підставі результатів первинного огляду МСЕК від 1994 року, тому наполягала на закритті провадження у справі.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає що позов не підлягає задоволенню на таких підставах.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідачем надано суду акт нещасного випадку на виробництві № 113 від 25.09.1993 з якого вбачається, що 24.09.1993 року з позивачем трапився нещасний випадок, а саме ОСОБА_1 разом до отримання наряду піднявся відмітку 46 метрів зняв магнітний ел.детонатор що вийшов з вугіллям після вибухових робіт та з цікавості вирішив його розібрати. При затисненні в тисках ел.детонатора відбувся вибух в результаті якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
Згідно п. 18 Акту особа яка допустила порушення законодавства про працю зазначений ОСОБА_1 внаслідок порушення параграфу 2 правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах.
Згідно виписки з акта огляду ВТЕК 07.12.1993 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності через трудове каліцтво та встановлено 65 % втрати професійної працездатності, у зв'язку з трудовим каліцтвом 24.09.1993 року, безстроково. Дата видачі довідки 20.01.1994 року.
Наказом № 900 від 31.10.1994 року «На виконання вимог Закону України про охорону праці», наказано у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про охорону праці» відшкодувати моральну шкоду працівникам шахти, отримавшим трудове каліцтва, а саме: ОСОБА_1 у зв'язку з втратою працездатності 65% встановлено виплату в розмірі 7 800 000 крб.
Згідно табуляграми ОСОБА_1 за жовтень 1994 року, отримав 7 800 000 крб. , код виплати 410.
Згідно довідки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», класифікатор видів оплати для планування та аналізу ФОП (фонду оплати праці), код 410 (випала відшкодування шкоди завданої підприємством у тому числі і моральної шкоди).
Згідно довідки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 08.04.2025, У зв'язку з встановленнямстановленням.1994 ОСОБА_1 втрати професійної працездатності у розмірі 65% та на виконання вимог ЗУ «Про охорону праці», Угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Держвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості йому було нараховано відшкодування моральної шкоди у сумі 7 800 000 крб. За інформацію особового рахунку № НОМЕР_1 за жовтень 1994 нараховано: щомісячне відшкодування шкоди 1 213 772, 00 крб ( код нарахувань 410); одноразове відшкодування моральної шкоди 7 800 000 крб. (код нарахувань 410). Суми були виплачені разом із заробітною платою за жовтень 1994 у листопада 1994.
Надані докази про відшкодування моральної шкоди відповідачем, суд вважає достатніми, оскільки у зв'язку зі спливом строку зберігання документації деякі докази були знищені та надати їх суду відповідач не має можливості.
Частиною 5 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У реалізації свого права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (випадок).
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
Надані позивачем докази вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело до моральних страждань.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що стороною відповідача надано суду більш переконливі аргументи, які узгоджуються з наданими доказами, щодо того, що моральна шкода була відшкодована.
Суд вважає, що доводи відповідача про виплачену моральну шкоду за довідкою МСЕК від 20.01.1994 року підтвердились, а тому повторне відшкодування моральної шкоди неможливо в даному випадку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.
Суддя С. Г. Юдіна