Справа № 185/10503/25
Провадження № 3/185/3619/25
25 грудня 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Косюк А.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, місце служби та посада: НГУ, НОМЕР_1 , стрілець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 серпня 2025 року о 08 годині 20 хвилини на а/д М-30 БП АН15 гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом «KOVI 250» б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку гр. ОСОБА_1 відмовився під час проведення відеофіксації. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що посвідчення водія у нього є, алкоголь він не вживав. Він відмовився тому, що був не п'яний і поспішав у лікарню.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази наявні у матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП обов'язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно зі ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції, на якого покладено обов'язок щодо збирання доказів по справі, до справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №995584 від 23 серпня 2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів від 23 серпня 2025 року, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Від огляду ОСОБА_1 відмовився. Акт підписаний працівником поліції, ОСОБА_1 ;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 серпня 2025 року;
- рапорт працівника поліції;
- копію постанови від 23 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України).
Згідно з п. 2.5 Розділу 2 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наказом МВС України з МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі по тексту - Інструкція) визначається процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п. 2 Інструкції розділу 1 «Загальні положення», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Інструкції розділу 1 «Загальні положення», ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 6 Інструкції розділу «Загальні положення», огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 Інструкції розділу «Загальні положення», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 12 Інструкції розділу 2 «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Частина 2 статті 266 КУпАП передбачає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису «WhatsApp Video 2025-08-25 at 14.01.34», тривалістю 02 хвилини 44 секунди, який міститься на диску, встановлено особу, який представився ОСОБА_1 . Працівником поліції було повідомлено про те, що здійснюється відео фіксація на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі п. 2.5 ПР України, він пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатору «Драгер» або проїхати до медичного закладу для встановлення алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що уразі відмови проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, це є порушення п. 2.5 ПДР України. ОСОБА_1 роз'яснено ст. 63 Конституції України, положення ст. 268 КУпАП. Працівником поліції повідомлено, що на підставі ст. 266 КУпАП, а також того, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду, його відсторонено від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 зазначив, що він має посвідчення водія. Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а також постанову за порушення ним правил ПДР України. ОСОБА_1 зазначив, що йому все зрозуміло.
Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису «WhatsApp Video 2025-08-25 at 14.03.13», тривалістю 03 хвилини 13 секунд, який міститься на диску, встановлено, що працівником поліції оголошено ОСОБА_1 протокол серії ААД № 995584 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував мотоциклом «KOVI 250» б/н.
Суд вважає, що у даному випадку поліцейськими дотримано приписи Інструкції та ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 2 Інструкції Розділу 1 «Загальні положення», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Поліцейський, з огляду на виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , мав підстави пропонувати йому пройти огляд, зазначене підтверджено, зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів та переглянутим відеозаписом.
Після перегляду відеозапису, встановлено, що працівник поліції діяв відповідно до вимог закону та пропонував ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці або пройти такий огляд у медичному закладі, на що останній відмовився.
Досліджені суддею відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, мають безсторонній характер. Після відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння, інспектором поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суд вважає, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи не було встановлено даних, які б вказували на невідповідність даних протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності фактичним обставинам.
Докази, які містяться в матеріалах справи у своїй сукупності є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні й не викликають сумніву.
Оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
При цьому, що стосується позиції ОСОБА_1 про не визнання провини, то вважаю, що такій позиції слід дати критичну оцінку, розцінивши її як обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки вона повністю спростовується дослідженими доказами по справі.
Враховуючи данні про особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, при визначенні виду адміністративного стягнення вважаю необхідним застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, на правопорушника, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, покладається сплата судового збору, тому суд приходить до висновку, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. П. Косюк