Справа № 183/10716/24
№ 1-кс/183/2098/25
26 грудня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про передачу майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 за № 12024040000001327, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого про передачу майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 за № 12024040000001327, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, для реалізації незаконно зібраного врожаю насіння соняшника загальною вагою 30260 кг, яке виявлене та вилучене з вантажного автомобіля марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та у причепі державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням у вищезазначеному кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Відповідно до ч. 2 ст.77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Частиною 4 ст.77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Частиною другою статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Пунктами 13, 14 частини першої статті 27 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 Земельного кодексу України на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності, територіальної громади на неї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Земельна ділянка з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001, площею 742,63 га, входить до складу земель Міністерства оборони України, право на які посвідчене державним актом на право постійного користування землею І-ДП №002906, зареєстрованим в Книзі записів за № 384 02.12.2002 та зі складу земель оборони у встановленому порядку не вибували.
Так, з початку 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не зважаючи на встановлені законодавством обмеження, діючи всупереч вимогам ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими регламентується набуття і реалізація права на землю, при відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки про передачу у власність чи надання у користування (оренду) земельної ділянки, відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001, площею 742,63 га, яка входить до складу земель Міністерства оборони України, право на які посвідчене державним актом на право постійного користування землею І-ДП №002906, зареєстрованим в Книзі записів за № 384 02.12.2002, що розташована на території Самарівського району Дніпропетровської області, діючи із прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, яка не належать їм на праві власності чи іншого користування, з метою її самовільного використання у власних цілях, з використанням сільськогосподарської техніки здійснили обробіток частини зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1223256200:02:001:1001, а саме: 220,8531 га, на якій здійснили посів сільськогосподарських культур соняшника площею 208,7657 га та посів кукурудзи площею 12,0874 га, та у подальшому, 04.11.2024, вчинили дії щодо збору сільськогосподарських культур, тим самим самовільно зайняли вказану земельну ділянку з митою власного збагачення.
Таким чином ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки із кадастровим номером 1223256200:02:001:1001 площею 220,8531 га, заподіяв Міністерству оборони України шкоду в розмірі 2 319 587 (два мільйони триста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок, що є значною, оскільки у сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 06.11.2025, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 в межах вказаного кримінального провадження, арештовано незаконно зібраний врожай насіння соняшника загальною вагою 30260 кг, яке було виявлене та вилучене під час огляду місця події та визнано речовим доказом постановою слідчого від 04.11.2024. З огляду на викладене, слідчий звернувся із клопотанням про передачу в управління Національному агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (далі - Національне Агентство) вказаного арештованого майна для його реалізації.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дане клопотання для розгляду передано 19.12.2025 слідчій судді ОСОБА_1 , яка з 22.12.2025 по 24.12.2025 перебувала на лікарняному.
У судове засідання прокурор та слідчий, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду клопотання, не з'явились. Від прокурора надійшла заява, в якій просив задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі та просив здійснювати розгляд клопотання без участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, за правилами якої здійснюється розгляд клопотання про передачу речових доказів в управління Національного агентства України для здійснення заходів з управління ними, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
За таких обставин, а також враховуючи систематичне відключення енергопостачання в приміщенні суду в умовах воєнного стану, клопотання слідчого про передачу майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 за № 12024040000001327, в управління Національного агентства, розглянуто за відсутності слідчого та прокурора, відповідно до ч. 1 ст.26, ч. ст. 172 КПК України.
Вивчивши клопотання слідчого та дослідивши надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 9 Закону, Національне агентство виконує такі функції, зокрема забезпечує здійснення заходів оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 4 ст. 1 цього Закону передбачено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1 цього Закону передбачено, що активами є кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
В той же час, згідно з ч.1 ст. 18 Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Передання арештованого майна в управління має забезпечувати досягнення мети арешту, визначеної у статті 170 КПК України. Проте, це не дозволяє ототожнювати арешт майна з переданням такого майна на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі з переданням майна для здійснення Національним агентством заходів з управління ним (постанова об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 758/16546/18).
Так,слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.10.2024 за №12024040000001327, щодо самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності в зоні особливого режиму використання на території Черкаської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області.
Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань шляхом виділення матеріалів з кримінального провадження № 12023040000001160 від 27.10.2023 за фактом незаконного відчуження службовими особами Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління земельних ділянок та нерухомо мого майна, яке перебувало на обліку та в управлінні, а також за фактом самовільного зайняття земельної ділянки державної форми власності в зоні особливого режиму використання земель на території Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 2 ст. 197-1 КК України (постанова прокурора про виділення матеріалів датована 08.10.2024).
Відповідно до протоколу огляду подій від 04.11.2024 вилучено з вантажного автомобіля марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та у причепі державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , насіння соняшника, приблизно вагою 50 т.
Постановою слідчого від 04.11.2024 зазначене насіння соняшника визнано та залучено в якості речового доказу по даному кримінальному провадженню.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 від 06.11.2024 накладено арешт на насіння соняшника вилученого з вантажного автомобіля марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та у причепі державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до акту прийому-передачі від 13.11.2025, арештоване насіння соняшника 2024 року у кількості 30260 кг передано на зберігання Новомосковській філії ПрАТ «Оріль-Лідер».
Як вбачається з листа Новомосковській філії ПрАТ «Оріль-Лідер'від 16.12.2025 за №168/вих/тм середня ринкова вартість 30 260 кг соняшника 2024 року складає 771 630 грн.
Відомості щодо стану арештованого насіння соняшника, який перебуває на зберіганні з 2024 року, слідчим не надано.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня становить 3028 гривень, тобто вартість активів має становити більше 605 600 грн.
З клопотання слідчого, а також долучених до нього матеріалів вбачається, що вартістьнасіння соняшника врожаю 2024 року, вагою 30 260 кг, які перебувають на зберіганні Новомосковській філії ПрАТ «Оріль-Лідер», щодо яких вирішується питання про передачу в управління Національного агентства, становить 605 600 грн., що відповідає розміру, передбаченому ст. 100 КПК України та ст. 19 Закону.
Згідно ч.1ст.98КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , щодо самовільного зайняття частини земельної ділянки, яке супроводжувалось її самовільним використанням (обробітком) у власних цілях, з використанням сільськогосподарської техніки, на якій здійснено посів сільськогосподарських культур соняшника, вказаний у клопотанні насіння соняшника вагою 30 260 кг є результатом такого самовільного використання земельної ділянки (предмету злочину), а отже може бути використано для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
Враховуючи, що вказане насіння соняшника постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному проваджені та в порядку ст.ст. 170-173 КПК України арештовано на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2024, слідчий суддя висновує, що в даному клопотанні слідчого порушується питання про передачу в управління Національного агентства речового доказу, яке є арештованим майном у даному кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість передачі майна без шкоди для кримінального провадження, ефективність та доцільність передачі для збереження майна, слідчий суддя виходить з того, що передача активів в управління Національного агенства унеможливить здійснення будь-яких дій з арештованим майном, а тому є доцільним заходом для збереження речового доказу та зможе запобігти його перетворенню, приховуванню, втраті. Крім того, передача в управління Національного агенства речових доказів має здійснюватися з метою забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості.
Вирішуючи питання щодо передачі насіння соняшника в управління на підставах і в порядку визначених ст.ст. 19,21 Закону, враховуючи специфіку арештованого майна, яким є сільськогосподарська продукція, яка потребує спеціалізованого утримання, транспортування та зберігання, слідчий суддя, не визначаючи спосіб управління арештованим майном, вважає, що його передача в управління Національного агенства, гарантуватиме не лише збереження такого майна, але і надасть можливість зберегти його економічну вартість.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя висновує про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого , шляхом передачі речових доказів, а саме насіння соняшника врожаю 2024 року вагою 3026 кг в управління Національного агентства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 171-173,372,376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про передачу майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 за № 12024040000001327, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами - задовольнити.
Передати Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів арештоване майно, зібраний врожай насіння соняшника загальною вагою 30260 кг, яке вилучене вантажного автомобіля марки «MAN» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та у причепі державний реєстраційний номер НОМЕР_2 для здійснення заходів з управління ним в порядку та умовах визначених ст.ст. 19,20 Закону України «Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1