Єдиний унікальний номер справи 183/2529/25
Провадження № 2-з/183/85/25
29 грудня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Крапівцевої Олени Олександрівни про забезпечення позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу транспортних засобів,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу транспортних засобів.
15 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» адвокатом Крапівцевою О. О. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби:
- марки «KAWASAKI», модель VULCAN S, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «FIAT», модель NUOVO DOBLO, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «SKODA», модель OCTAVIA A7, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «SKODA», модель OCTAVIA A7, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_5 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «SKODA», модель OCTAVIA, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 );
- марки ЗАЗ, модель SENS, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_8 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «AUDI», модель A3, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «RENAULT», модель MASTER, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_10 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- марки «SKODA», модель OCTAVIA, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_11 , зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_12 );
- марки «RENAULT», модель LOGAN, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_13 , зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник зазначає, що після утворення простроченої заборгованості за кредитним договором у період з 15.02.2024 до 20.02.2024 відповідачем -1 було відчужено на користь відповідачів - 2, 3, 4 десять транспортних засобів, належних товариству на праві власності, на які могло бути звернуто стягнення при виконанні рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з чим позивач звертається до суду із заявою про забезпечення позову шляхом арешту автомобілів, які є предметом спірних правочинів, що полягає лише у забороні здійснювати подальше відчуження відповідних транспортних засобів, зазначаючи, що при цьому відповідачі - 2, 3, 4 не обмежені у вільному та безперешкодному володінні та користуванні зазначеним майном.
Заява про забезпечення позову передана головуючому судді 29 грудня 2025 року та розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, цивільну справу в межах, необхідних для вирішення заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами 1, 2, 3 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він є співмірним позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При зверненні до суду з заявою про забезпечення позову, заявником не надано суду належних та допустимих доказів належності на праві приватної власності відповідачам рухомого майна, а саме транспортних засобів, щодо яких заявник просить накласти арешт, а саме доказів реєстрації права власності спірного рухомого майна саме за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що заявником не надано суду доказів, які підтверджують право власності відповідачів на транспортні засоби, щодо яких він просить вжити заходи забезпечення позову, станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, суд позбавлений можливості пересвідчитися в тому, що застосуванням заходів забезпечення позову не будуть порушені права інших осіб, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Водночас суд звертає увагу, що докази, додані до заяви про забезпечення позову на підтвердження реєстрації за відповідачами права власності на вищевказані транспортні засоби, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі відомості є актуальними станом на 09 січня 2025 року та не відображають правовий стан на дату звернення заявника із відповідною заявою, у зв'язку з чим не підтверджують наявність у відповідачів права власності на зазначені транспортні засоби на момент розгляду питання судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Крапівцевої Олени Олександрівни про забезпечення позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу транспортних засобів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 29 грудня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна