Справа № 182/6483/24
Провадження № 3-зв/0182/6/2025
Іменем України
29.12.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П.,
секретар судового засідання Садченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Нікополі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисової Н.А., яка розглядає справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 ,
за участю заявника ОСОБА_1
(в режимі відеоконференції зі власного пристрою)
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. надійшла заява адвоката Довгаля Сергія Володимировича про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисової Н.А. у справі про притягення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 було неналежним чином повідомлено про дату та час судового засідання, також від співробітників Нової пошти йому стало відомо, що на ім'я ОСОБА_2 07 жовтня 2025 року з суду було направлено якісь документи, за його припущенням можливо Повістку, та зі сплатою 100 грн. за послуги пересилки.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13 червня 2007року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуга проти України" від 28.10.98 р. "Ветштайн проти Швейцарії") ключовим є питання довіри, яку суди повинні утверджувати в громадськості в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, щодо якого є підстави для розгляду за недостатньою неупередженістю, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя відводиться в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок Nol (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів»).
Також посилався на упередженість судді, оскільки суд проявляє аж таку ненормальну зацікавленість стосовно цієї справи, що готовий «з власної кишені» фінансувати повідомлення особи засобами Нової пошти.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просить відвести суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисову Н.А. від розгляду справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою заяву в повному обсязі.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід , у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати аналогію права з процесуальними нормами КПК України.
Між тим, згідно з ч. 1 ст. 6 "Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини" від 04 листопада 1950 року кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.2 ст. 80 КПК України, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 55 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя повинен своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Суд, вирішуючи заяву про відвід судді, зважає на таке: "Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення Європейського суду з прав людини, у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland).
У заяві адвокатом не зазначено та не надано доказів на підтвердження наявності будь-яких обставин, передбачених чинним законодавством, що виключають можливість участі судді Борисової Н. А. в розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодного доказу вчинення суддею Борисовою Н.А. дій, які свідчать про її упередженість, не надано, як і не надано доказів, що впливають на здатність судді приймати незалежні рішення.
Суд вважає, що ті обставини, на які посилається адвокат Довгаль С.В. у заяві про відвід, не свідчать про упередженість судді Борисової Н.А. під час розгляду справи про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП Андрієвського Д. І.
Обставин, що суддя Борисова Н.А. особисто, її близькі родичі чи члени її сім'ї заінтересовані в результатах розгляду справи та наявності інших обставин, які викликають чи можуть викликати обґрунтований сумнів у її неупередженості під час розгляду даної заяви, не встановлено.
Дослідивши матеріали, суддя вважає, що підстав для відводу судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисової Н.А. не вбачається.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви адвоката Довгаля С.В. про відвід судді Борисової Н.А.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 2, 283 КУпАП, ст. 80 КПК України, ст. 55 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.129 Конституції України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисової Н. А. - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А. П. Чуприна