Справа № 202/10274/25
Провадження № 1-кс/202/9434/2025
Іменем України
26 грудня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим зазначено, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, і заявлені ризики не зменшились.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та зазначив про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 .
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено, та просила змінити запобіжний захід на більш м'який.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000417 від 21 квітня 2025 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 307 КК України.
03 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, передачі цих речовин у місця позбавлення волі, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 04.11.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.01.2025 року, із можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 484480 гривень.
Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 23.12.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000417 продовжено до трьох місяців, тобто до 03.02.2026 року.
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, тобто до 01.01.2026 року, слідчим у клопотанні зазначено, що у слідства є необхідність проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином.
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який не працевлаштований, неодружений, має місце мешкання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв'язки, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу досудове розслідування не завершено, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Окрім того, ОСОБА_5 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, а тому слідчий суддя доходить переконання, що підозрюваний, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 раніше судимий, й на даний час, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, і ці обставини свідчить про підвищену небезпеку дій останнього.
Враховуючи обставини скоєння кримінальних правопорушень, їх специфіку, систематичність вчинення, а також те, що ОСОБА_5 не працевлаштований та, ймовірно, отримував дохід лише від своєї протиправної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на байдуже ставлення ОСОБА_5 до законодавства України, загальноприйнятих моральних норм і цінностей суспільства. На підставі наведеного можливо дійти висновку, що останній аналогічним чином поставиться й до вимог кримінального законодавства, які регламентують обов'язки підозрюваного, й може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, і заявлені ризики, що попередньо встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, до теперішнього часу не зменшились.
Зазначене вказує на необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання щодоможливості визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, неодружений, не працевлаштований та підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 03 лютого 2026 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 лютого 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 03 лютого 2026 року включно.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03 лютого 2026 року включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали проголошено о 10 годині 40 хвилин 29 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1