Справа № 545/3228/23 Номер провадження 11-кп/814/1913/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 грудня 2025 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022170000000521 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в його інтересах на ухвалу Подільського районного суду м.Полтава від 19 листопада 2025 року,
встановила:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, із вищою освітою, військовослужбовця за мобілізацією, перебуваючого на посаді старшого стрільця ВЧ НОМЕР_1 , маючого військове звання «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за п.7 ч.2 ст.115 КК України,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, тобто до 17 січня 2026 року.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив про наявність на розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційних скаргах захисник та обвинувачений просять ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою у виді цілодобового домашнього арешту.
Судом не враховано, що ОСОБА_8 постійно проживає за однією адресою, одружений та має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, брав участь у бойових діях, наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілого на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення підозрюваний не має.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною і обгрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст.199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши у сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Суд належним чином врахував наявність ризику переховування ОСОБА_8 від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, звернувши увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих правопорушеннях, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
При цьому, всупереч доводам апелянта, існує ризик впливу ОСОБА_8 на учасників кримінального провадження, з метою зміни ними своїх показань.
Крім того, про можливість перешкоджати здійсненню кримінального провадження свідчить характер кримінального правопорушення, об'єктом якого є життя та здоров'я особи.
Доводи апелянтів про наявність позитивно характеризуючих особу обвинуваченого даних, не спростовують висновку суду про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі непродовження строку тримання під вартою.
Жодний інший, більш м'який запобіжній захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що існували на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу та на даний час не зменшились.
Наявні в матеріалах провадження докази повинні оцінюватись судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до роз'яснень ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, як відповідний ризик враховано запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Отже, твердження апеляційних скарг щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисником та обвинуваченим доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи наведене, висновок суду про необхідність продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою ґрунтується на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону. Тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційні скарги обвинуваченого та захисника в його інтересах задоволенню не підлягають.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу місцевого суду на необхідність дотримання розумних строків та розгляду провадження у найбільш стислі строки.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в його інтересах залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м.Полтава від 19 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4