Справа № 162/59/25 Провадження №33/802/664/25 Головуючий у 1 інстанції:Савич А. С.
Доповідач: Денісов В. П.
29 грудня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 04.12.2024 біля 00 год. 37 хв., на а/д із сполученням сел.Любешів-с.В'язівне керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що він відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому хтів пройти такий огляд в медичному закладі. Вказує на те, що наявні в матеріалах справи докази можуть підтвердити виключно факт керування ним в стані алкогольного сп'яніння, проте не відмову від проходження огляду. Також зазначає, що місцевий суд безпідставно розглянув справу за його відсутності, оскільки він неодноразово звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи, так як він перебуває в розпорядженні військового командування ЗСУ і не має можливості повноцінно користуватись своїми правами, в тому числі правом на захист. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.183). Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.
Крім того, на адресу Волинського апеляційного суду ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій крім іншого, просить розгляд його апеляційної скарги проводити без його присутності.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Доводи ОСОБА_1 про те, що місцевий суд безпідставно розглянув справу за його відсутності, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Так, розглядаючи справу за відсутності ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що справа надійшла до суду 24.01.2025 та вперше її розгляд призначено на 09 год 30 хв 07.02.2025.
ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, на електронну адресу суду 05.02.2025 подав клопотання про зупинення провадження у справі до звільнення його з військової служби (а.с.19-22).
Постановою судді від 07.02.2025 у задоволенні цього клопотання відмовлено, розгляд справи було відкладено до 12 год 00 хв 03.03.2025 (а.с.23-26).
У подальшому всі судові засідання, які призначались на 12 год 00 хв 17.03.2025, 12 год 00 хв 31.03.2025, 12 год 00 хв 07.04.2025, 12 год 00 хв 05.05.2025, 12 год 00 хв 12.05.2025, 12 год 00 хв 19.05.2025, 12 год 00 хв 26.05.2025, 12 год 00 хв 16.06.2025, 12 год 00 хв 23.06.2025, 12 год 00 хв 15.07.2025, 12 год 00 хв 21.07.2025, 12 год 00 хв 28.07.2025, 12 год 00 хв 19.08.2025, були відкладені, оскільки ОСОБА_1 кожен раз перед початком їх проведення на електронну адресу суду подавав клопотання про відкладення розгляду справи, вказуючи вищевказані причини своєї неявки.
Згідно матеріалів справи, місцевим судом неодноразово на адресу командира військової частини НОМЕР_2 адресу, де проходить військову службу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, були скеровані відповідні листи, у яких роз'яснювалось право ОСОБА_1 взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, скористатись послугами захисника, тощо (а.с.45, 61, 73, 95).
Крім того, для забезпечення ОСОБА_1 права на захист, а також з метою оперативного та об'єктивного розгляду справи, постановою місцевого суду від 19.08.2025 доручено директору Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_1 адвоката для здійснення його захисту під час розгляду цієї справи (а.с.131, 132).
Згідно листа заступника директора Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 , під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив працівників Західного міжрегіонального центру, що не потребує надання безоплатної вторинної правничої допомоги у зазначеній справі про адміністративне правопорушення та не бажає подавати звернення про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки бажає користуватися послугами захисника, залученого у приватному порядку (а.с.137-139).
Таким чином, така процесуальна поведінка ОСОБА_1 судом розцінена, як його намагання затягнути розгляд справи з метою уникненням встановленої відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, шляхом зловживання своїми правами, а саме, умисного затягування строку, передбаченого ч.6 ст.38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188165 від 04.12.2024 складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці (а.с.2), висновком лікаря КП «ЛБЛ» Любешівської селищної ради ОСОБА_3 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 123 від 04.02.2025 (а.с.4), відеозаписами з бодікамер працівників поліції (а.с.11, 12), а також іншими матеріалами справи.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена належним чином.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівник поліції виявивши в нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, або у закладі охорони здоров'я. В подальшому ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Разом з тим, у медичному закладі ОСОБА_1 протягом тривалого часу відмовлявся проходити огляд на визначення стану сп'яніння, різними засобами затягував час, імітував продування в мундштук газоаналізатора Драгер, не виконував вказівок лікаря. Крім того, під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 працівникам поліції повідомив, що він вживав алкогольний напій, але в цьому проблеми не бачить, оскільки він їхав в 01 годині з невеликою швидкістю і від цього ніхто не міг постраждати, тому працівники поліції мали йому зробити усне попередження (а.с.11-12).
Таким чином, своїми діями, які виразились у невиконанні вказівок лікаря щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначений законом спосіб ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
Що стосується тверджень ОСОБА_1 про можливість застосування в даній справі положень ст.38 КУпАП, оскільки на час розгляду справи апеляційним судом минули строки накладення адміністративного стягнення, визначені даною нормою закону, то вони не заслуговують на увагу, так як суперечать вимогам ч.6 ст.38 КУпАП.
Так, правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, було вчинено ОСОБА_1 04 грудня 2024 року (а.с.1).
Приписами ч.6 ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено постановою судді Любешівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року (а.с.142-145).
Отже, адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено в межах строку, визначеного ч.6 ст.38 КУпАП, тому в даному випадку відсутні законні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП у закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання уникнути накладення на ОСОБА_1 безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить сторона захисту у своїй апеляційній скарзі.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 10 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов