Справа № 163/1753/25 Провадження №33/802/859/25 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Денісов В. П.
29 грудня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши клопотання захисника Зала Д.О. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, також стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник Зал Д.О. 27.11.2025 подав через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просив поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки про розгляд справи вона не повідомлялась, участі в судовому засіданні не брала, а про існування постанови вона дізналася лише 17.11.2025.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити з таких підстав.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску цього строку, захисник вказує на те, що ОСОБА_1 про розгляд справи вона не повідомлялась, участі в судовому засіданні не брала, а про існування постанови вона дізналася лише 17.11.2025. Дані обставини, на його думку, свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Проте, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно яких постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.
14 серпня 2025 року під час розгляду справи у Любомльському районному суді Волинської області ОСОБА_1 була відсутня (а.с.13).
В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 25 серпня 2025 року (з урахуванням неробочих днів).
Апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , захисник Зал Д.О. подав через систему «Електронний суд» 27 листопада 2025 року, що підтверджується апеляційною скаргою, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 25 серпня 2025 року (з урахуванням неробочих днів).
Отже, апелянт більш ніж на 3 місяці пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, є голослівними, адже під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 їй було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Любомльському райсуді Волинської області 14.08.2025 о 14 год 00 хв (а.с.1).
Вказана обставина підтверджується п.12 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411595 від 03.08.2025 щодо ОСОБА_1 та п.13 даного протоколу, в якому знаходиться особистий підпис ОСОБА_1 про те, що вона ознайомлена з місцем та часом розгляду справи (а.с.1).
Крім того, копію вказаного протоколу із зазначенням місця та часу розгляду справи ОСОБА_1 отримала, що свідчить її особистий підпис у п.18 протоколу (а.с.1).
Також про дату та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено поліцейською під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом, який наявний в матеріалах справи, файл export-xyks7, час відео 01:05:38 (а.с.10).
Крім того такі доводи суперечать і матеріалам справи та приписам ч.2 ст.294 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 була завчасно та належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи щодо неї, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення щодо нього та відеозаписом (а.с.1, 10).
На вказане судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила. Також матеріали справи не містять жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 08.08.2025 виїхала за межі України, жодним чином не спростовує вищенаведених доказів її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. А відсутність клопотань про відкладення розгляду справи свідчить про небажання ОСОБА_1 приймати особисту участь в розгляді справи.
За викладених обставин в їх сукупності, враховуючи матеріали справи, якими підтверджується повідомлення особисто ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи щодо неї, суд першої інстанції з дотриманням положень ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Отже, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Зала Д.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Клопотання захисника Зала Д.О. про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов