Справа №760/10727/22 2/760/9283/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ВЧ НОМЕР_1 Руденка В. О.,
представника відповідача Генерального штабу ЗСУ ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 січня 2022 року № 19 у частині, що стосується її звільнення з посади радника з гендерних питань апарату радників військової частини НОМЕР_1 ; поновити її на роботі у військовій частині НОМЕР_1 з дати звільнення на посаді радника з гендерних питань апарату радників військової частини НОМЕР_1 ; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху.
05 вересня 2022 року позивачем усунуто недоліки.
26 вересня 2022 року ухвало суду відрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23 лютого 2023 року ухвалою суду зупинено провадження у справі.
27 червня 2023 року постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року провадження у вказаній цивільній справі закрито.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року ухвало Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Аксьонову Н. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року вказану справу прийнято до провадження головуючим суддею Аксьоновою Н. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 листопада 2024 року ухвалою суду закрито провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року скасовано, направлено справу до Солом'янського районного суду міста Києва для продовження розгляду справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року вказану цивільну справу прийнято до провадження головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та інших заявах, поданих по суті спору, просила позов задовольнити.
Представник відповідача - військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючи на обставини, викладені у відзиві та інших заявах по суті спору, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідач - Генерального штабу Збройних Сил України у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач - Міністерство оборони України явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.
Вислухавши позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).
Частинами першою та третьою статті 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).
У ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов'язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19).
У ході судового розгляду судом встановлено, що наказ про прийняття ОСОБА_1 на посаду, так і наказ про її звільнення були прийняті командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про зареєстровану юридичну особу Військова частина НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою №11/20 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України без права юридичної особи.
Відповідно до витягу з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 липня 2024 року №220/73/ВихЗПІ/297 Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України без права юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, Військова частина НОМЕР_1 є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України без права юридичної особи, яка відповідно, не наділена цивільною процесуальною дієздатністю і не може бути стороною у цивільному процесі, самостійно від Міністерства оборони України та безпосередньо.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі в частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 підлягає закриттю, оскільки в цій частині справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов.
Керуючись статтями 80, 91, 92, 95 ЦК України, статтями 19, 48, 255, 256, 260, 353-355 ЦПК України, суд
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л. М. Ішуніна