Провадження №1-кп/760/1620/25
Справа № 760/10453/23
24 грудня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.02.2023 за №12023100090000459, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Вишгород Київської області, з вищою освітою, не одружений, має на утриманні двох дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_9 завдав умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, за таких обставин.
17.02.2023, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_9 направлявся до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де біля під'їзду №2 побачив раніше йому невідомого ОСОБА_10 . Вони розпочали спілкування, під час якого ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_9 провести разом час та вжити алкогольні напої, на що останній погодився.
Далі, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 направилися до ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де придбали алкогольний напій «Jamesson», об'ємом 0,5 л. Вживати алкоголь останні вирішили в під'їзді №2, за адресою: АДРЕСА_4 , на балконі загального користування третього поверху, поруч з квартирою АДРЕСА_5 , в якій проживав ОСОБА_9 .
Під час вживання спиртних напоїв, 17.02.2023, приблизно о 22 год. 10 хв., між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_10 наніс один удар ліктем своєї правої руки ОСОБА_9 в ділянку шиї зліва та почав штовхати останнього, внаслідок чого у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Так, 17.02.2023, приблизно о 22 год. 15 хв., ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, небезпечного для життя в момент заподіяння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , на балконі загального користування третього поверху, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час бійки з ОСОБА_10 наніс останньому множинні удари кулаками своєї лівої та правої руки по обличчю та голові, під час нанесення яких потерпілий впав на підлогу, після чого ОСОБА_9 продовжував наносити множинні удари кулаками своєї лівої та правої руки та своїми взутими ногами по голові та обличчю ОСОБА_10 , що спричинило останньому травму голови, переломи кісток обличчя, численні переломи кісток основи та склепіння черепа, ушкодження тканини головного мозку, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість.
ІНФОРМАЦІЯ_4 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_10 було госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де ІНФОРМАЦІЯ_6 , о 22 год. 55 хв., від отриманих тілесних ушкоджень останній помер.
Відповідно до висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_7 №011-776-2023 від 13.04.2023, смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_8 , о 22 годині 55 хвилин, від переломів кісток черепа з ушкодженням оболонок і тканини головного мозку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнав та показав суду, що дійсно 17.02.2023, приблизно о 18 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_4 , біля під'їзду №2, познайомився з ОСОБА_10 та погодився на його пропозицію разом вжити алкогольні напої, які вони разом придбали в ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно о 22 год., перебуваючи біля квартири АДРЕСА_7 , відбувся конфлікт з потерпілим, який почав поводити себе агресивно, тому іншого способу уникнути бійки з потерпілим, окрім як побиття останнього, не було, оскільки була загроза для власного життя. Вказував, що, захищаючись від потерпілого, впав спиною на раму дверей та отримав пошкодження на кістях правої руки, оскільки стіни на балконі мають нерівності. Потерпілого не бив ногами та руками, а лише відштовхував останнього, від чого той падав та знову вставав, крові на потерпілому не бачив. Одразу пішов додому, коли потерпілий перестав нападати. Через деякий час помітив, що приїхала карета швидкої допомоги та вийшов допомогти знести тіло, внаслідок чого на одязі була кров потерпілого. Також у під'їзді знайшов невідомий телефон, який відніс сусіду ОСОБА_11 на зберігання.
Незважаючи на те, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, обвинувачений ОСОБА_9 не визнав, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що померлий ОСОБА_10 був його рідним братом, працював у ІНФОРМАЦІЯ_9 , інколи міг вживати алкогольні напої після роботи для зняття напруги. 18.02.2023, коли приїхав до брата в лікарню, останній був у дуже важкому стані, на обличчі та голові були чисельні травми, не приходив до тями, а через три дні від отриманих трав голови помер в лікарні. Підтвердив, що лікарі надавали всю необхідну медичну допомогу, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_9 найсуворішу міру покарання, оскільки той не розкаявся у вчиненому та жодного разу не просив вибачення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, що 17.02.2023, приблизно о 22 год. 30 хв., спускаючись сходами на вулицю, почув хрипіння та побачив розбите скло, присвітивши ліхтарем на телефоні, побачив на загальному балконі третього поверху раніше невідомого йому чоловіка, який лежав на спині, без свідомості, з травмою голови та обличчя, весь в крові, на світло і звук останній не реагував, а з роту у нього видно було піну та кров. Після цього, розмовляючи по телефону з двоюрідним братом ОСОБА_13 , попросив його негайно викликали швидку допомогу. В цей час до нього з квартири АДРЕСА_5 вийшов батько сусіда ОСОБА_9 , пізніше підійшов ОСОБА_13 , а відразу за ними піднявся ОСОБА_9 , у якого запитали чи не знає він що тут трапилось, оскільки останній був в стані алкогольного сп'яніння та не здивувався, побачивши потерпілого, який знаходився на загальному балконі біля його квартири. ОСОБА_9 відповів, що не знає. Після чого приїхала швидка допомога, вони всі разом спустили тіло потерпілого вниз та його забрали до лікарні.
Додатково повідомив про конфліктність обвинуваченого ОСОБА_9 та схильність до бійок.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердив показання свідка ОСОБА_12 та показав суду, що дійсно викликав потерпілому швидку медичну допомогу та допомагав виносити тіло потерпілого ОСОБА_10 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що 17.02.2023 приблизно о 22 год., перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_4 , отримав телефонний дзвінок від дружини його товариша та сусіда ОСОБА_9 , яка попросила щоб той терміново піднявся до них на третій поверх допомогти, в чому не уточнювала. Піднявшись на третій поверх, побачив на загальному балконі раніше невідомого йому чоловіка, який лежав на боку, видавав нерозбірливі звуки, на голові та поруч було багато крові, біля нього стояв ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, а на поверсі біля нього його дружина. Зрозумів, що між цим чоловіком та його товаришем ОСОБА_9 під час розпивання алкогольних напоїв виник конфлікт, який переріс в бійку. На запитання чи потрібна допомога, ОСОБА_9 показав на потерпілого, зрозумівши, що товариш просить протиправні речі, відмовився допомагати, на що ОСОБА_9 відреагував негативно та наказав йти. Приблизно через 20 хвилин до нього в квартиру зайшов ОСОБА_9 та залишив мобільний телефон з проханням залишити у себе, не пояснивши чий це телефон та навіщо він його залишає. Зранку 18.02.2023, на неодноразові прохання забрати телефон, ОСОБА_9 сказав зламати цей телефон та викинути, що той і зробив, викинувши телефон в смітник на вулиці.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду, що знає ОСОБА_9 як сусіда з квартири АДРЕСА_7 . Працює продавцем в кафе біля дому, де 17.02.2023 бачила потерпілого ОСОБА_10 в стані алкогольного сп'яніння, проте він не мав будь-яких тілесних ушкоджень, купував та вживав алкоголь в кафе, після чого пішов.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала суду, що проживала разом з цивільним чоловіком ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 . 17.02.2023 ввечері чоловік повернувся з прогулянки разом з невідомим раніше чоловіком, віддав собаку та повернувся на загальний балкон третього поверху біля їх квартири, бачила у них пляшку з алкогольним напоєм, проте не знає чи вживав чоловік. Через деякий час вийшла до них на балкон аби покурити та покликати чоловіка додому, але невідомий чоловік почав її ображати, ОСОБА_9 заступився за неї та сказав, щоб поверталась додому. Через півгодини вирішила зателефонувати товаришу чоловіка, сусіду з другого поверху - ОСОБА_11 та попросити про допомогу, а коли останній піднявся на третій поверх, вона побачила на балконі невідомого чоловіка, що лежав в положенні на спині, стогнав, проте не зрозуміла що з ним трапилось, тому пішла до квартири. З цивільним чоловіком цю ситуацію не обговорювала.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтвердив свій висновок, пояснив механізм отримання потерпілим тілесних ушкоджень та зазначив, що при падінні такі тілесні ушкодження у потерпілого виникнути не могли, вказував, що це могло бути побиття, коли останній знаходився у положенні на спині, а удари були в передню частину обличчя, як руками так і ногами.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується такими, дослідженими у судовому засіданні, письмовими та речовими доказами, наданими стороною обвинувачення:
- рапортом від 18.02.2023 № 6701 про надходження повідомлення на спецлінію НОМЕР_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_4 виявлено чоловіка з забоєм головного мозку та множинними ранами м'яких тканин (т. 1, а.с. 158);
- даними протоколу огляду місця події від 18.02.2023 з фототаблицею, проведеного за місцем вчинення кримінального правопорушення, за адресою: АДРЕСА_4 , на балконі третього поверху, в ході якого вилучено куртку синього кольору з біркою «Glissade» зі слідами речовини бурого кольору, головний убір чорного кольору з написом білого кольору «044/495», порожню пляшку зеленого кольору з етикеткою білого кольору та написом на ній «Jamesson», зафіксовано об'ємні та значні сліди крові на підлозі, речі в крові та відбиток руки з кров'ю на стіні приміщення даного балкону, а також розбите скло віконної рами на сходову клітину до під'їзду. (т. 1, а.с. 159-167);
- даними протоколу огляду місця події від 18.02.2023 з фототаблицею, проведеного в ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою: АДРЕСА_8 , в ході якого виявлено та вилучено речі потерпілого зі слідами речовини бурого кольору, телефон, ключі, банківські картки, гроші та документи (т. 1, а.с. 169-176);
- даними протоколу огляду місця події від 18.02.2023 з фототаблицею, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого вилучено змиви речовини бурого кольору зі стіни під'їзду на третьому поверсі (т. 1, а.с. 181-185);
- даними протоколу огляду місця події від 18.02.2023 з фототаблицею, проведенного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого вилучено мобільний телефон зі сміттєвого баку чорного кольору марки «Орро», поламаний навпіл, з тріснутим екраном, що належав потерпілому ОСОБА_10 , який свідок ОСОБА_11 18.02.2023 зранку викинув за вказівкою ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 188-193);
- даними протоколу огляду предмета від 18.02.2023 з фототаблицею, а саме мобільного телефону, який належить свідку ОСОБА_11 , в ході якого зафіксовано дату та час дзвінків свідку 17.02.2023 від дружини ОСОБА_9 та листування між свідком ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та його дружиною щодо необхідності знищення телефона (т. 1, а.с. 200-204);
- даними протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 18.02.2023, а саме копіювання на електронний носій відеозапису з камери відеоспостереження, розташованої у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 207-208);
- даними протоколу огляду від 18.02.2023, а саме відеозапису з камери відеоспостереження, розташованої у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 , за участю підозрюваного ОСОБА_9 , в ході якого зафіксовано особу чоловічої статі, яка одягнена у желет темно-синього кольору, чорного кольору кофту, синього кольору джинси та кепку темного кольору з собакою на повідку, поруч з якою потерпілий, який купив пляшку алкогольного напою «Jamesson». Під час огляду ОСОБА_9 підтвердив, що на відеозаписі він разом з потерпілим ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 210-212);
- даними протоколу обшуку від 18.02.2023, проведеного за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого вилучено речі, в яких зі слів останнього він був на момент бійки з потерпілим, а саме: реглан синього кольору з написом білого кольору, чорні штани з паском, капюшон зі слідами речовини бурого кольору, взуття 51 розміру коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору на верхній частині (т. 1, а.с. 213-218);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 18.02.2023, в ході якого, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_9 , вилучено особисті речі (т. 1, а.с. 225-229);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.02.2023, за участю підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_17 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_9 пояснив, що 18.02.2023 ввечері пішов на прогулянку з собакою, біля під'їзду власного будинку познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_18 , після чого вони домовились разом сходити до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », щоб купити алкогольні напої, де ОСОБА_18 купив пляшку алкогольного напою «Jamesson», після чого вирішили споживати алкогольні напої на балконі біля квартири АДРЕСА_7 , де приблизно о 20 годині розпивали спиртні напої, під час чого виникла бійка. Потерпілий напав першим, наніс один удар ліктем своєї правої руки ОСОБА_9 в ділянку шиї зліва та почав штовхати останнього, внаслідок чого підозрюваний впав спиною в віконну раму, що виходить на сходову клітину, був у шоковому стані, тому не може пояснити як потерпілий отримав тілесні ушкодження. Пам'ятає тільки як потерпілий лежав на підлозі балкону та був майже без свідомості. Хотів викликати потерпілому швидку, але не встиг, тому що спускався сусід з верхнього поверху, який сам викликав швидку допомогу потерпілому (т. 2, а.с. 3-7);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2023, за участю свідка ОСОБА_11 , із застосуванням відеозапису, який переглянуто в судовому засіданні, в ході якого свідок пояснив, що 17.02.2023, близько 21 години, бачив потерпілого, який лежав на балконі третього поверху та стогнав, а також підозрюваного, який над ним стояв в стані алкогольного сп'яніння та сказав свідку, щоб той або допомагав або йшов з місця події (т. 2, а.с. 8-13);
- відповіддю від КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 » від 27.02.2023 №529/б стосовно надання інформації щодо виїзду бригади ШМД на місце події у вигляді карти виїзду ШМД та DVD-R диску з аудіозаписом виклику швидкої, згідно якої 17.02.2023, о 22 год. 38 хв., за адресою: АДРЕСА_4 , з телефонного номера НОМЕР_2 був зареєстрований виклик до громадянина ОСОБА_10 (т. 2, а.с. 18);
- даними протоколу огляду аудіозапису від 24.03.2023, отриманого у відповідь на запит від КНП « ІНФОРМАЦІЯ_11 », згідно якого 17.02.2023, о 22 год. 38 хв., свідок викликав швидку медичну допомогу з приводу травматичних пошкоджень (т. 2, а.с. 23);
- даними з копії карки виклику швидкої медичної допомоги, де фіксується час виклику, час прибуття, госпіталізації потерпілого та попередній його стан та діагноз для госпіталізації (т.2, а. с.19)
- відповіддю від УІАП ГУНП у м. Києві від 01.03.2023 №966 стосовно надання інформації щодо звернення на спец. лінію «102» у вигляді DVD-R диску з аудіозаписом виклику, згідно якої, у період з 18.02.2023 по 22.02.2023, з телефонних номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 був зареєстрований виклик (т. 2, а.с. 24-25);
- даними протоколу огляду аудіозапису від 24.04.2023, отриманого у відповідь на запит від ІНФОРМАЦІЯ_12 , згідно якого 17.02.2023 працівники швидкої медичної допомоги здійснили виклик на спец. лінію «102» з приводу бійки, повідомили анкетні дані потерпілого, діагноз та стан (т. 2, а.с. 28-31);
- даними протоколу огляду трупа від 22.02.2023 з фототаблицею, за адресою: АДРЕСА_8 , в ході якого оглянуто труп ОСОБА_10 та зафіксовано тілесні ушкодження на останньому (т. 2, а.с. 33-39);
- довідкою №152 КНП « ІНФОРМАЦІЯ_10 », згідно якої у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому основи черепа; стан переохолодження;
- висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_13 №042/1-74-2023 від 20.03.2023, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_9 , з урахуванням наданої медичної документації, у останнього виявлені такі тілесні ушкодження: садна - на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-го міжпоясного проміжку, між голівками 2-3-ї п'ясних кісток, між голівками 3-4-ї п'ясних кісток, в 5-му міжп'ясному проміжку, на тильній поверхні в проекції дистального міжфалангового суглобу 5-го пальця правої кісті; синець на тильній поверхні правої кісті в проекції дистальної третини тіл 3-5-ї п'ясної кістки.
Характер та морфологічні властивості, виявленого ушкодження, свідчать про те, що воно утворилося від щонайменш 4-кратної травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю може відповідати терміну, вказаному в описовій частині постанови слідчого, тобто 17.02.2023.
Кожне з вище виявлених тілесних ушкоджень відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.
Можливість утворення, виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, внаслідок його падіння «з висоти власного зросту на тверду/м'яку поверхню рівну/нерівну (метал, дерево, каміння)» малоймовірна (т.2, а. с. 14-17);
- висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_13 №011-776-2023 від 13.04.2023, згідно якого смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22 годині 55 хвилин від переломів кісток черепа з ушкодженням оболонок і тканини головного мозку.
Цей висновок зроблено на основі таких даних: достовірно констатовані смерть мозку і час настання смерті ОСОБА_10 в ІНФОРМАЦІЯ_14 у вказаний час, відповідність трупних змін цьому часу, наявність численних, лінійних та осколкових переломів кісток черепа з множинними саднами, крововиливами та забійними ранами голови, розривні ушкодження оболонок мозку, ушкодження тканини мозку в зоні переломів кісток основи черепа, крововиливи в та під оболонки мозку, множинні вторинні крововиливи в речовині мозку, дислокація стовбура мозку, деструктивний його набряк.
При експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено ушкодження: травма голови (забійні рани на правій брові, на лівій брові з переходом на верхню повіку лівого ока; синці (близько п'ятнадцяти), садна та ділянки осаднення (близько п'ятдесяти) на повіках очей, в лобній та навколо вушних ділянок, на вилицях та щоках, крововиливи на внутрішній поверхні губ, у м'які тканини обличчя та волосистої частини голови; переломи хрящів та кісток носа; решітчастої кістки, виличних кісток, верхньої щелепи, численні переломи кісток основи та склепіння черепа; розривні ушкодження мозкових оболонок, ушкодження тканини мозку); інші ушкодження (чотири садна на спині зверху зліва і осаднення на спині справа знизу; два синці в сідничній ділянці зліва; синці на задній поверхні кистей).
Травма голови виникла приблизно за 3 доби до настання смерті, від численних ударів тупими предметами по голові (серед цих предметів могли бути руки, ноги). Переломи кісток черепа з ушкодженням оболонок і речовини мозку мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, між ними і настанням смерті існує прямий зв'язок.
Всі інші ушкодження утворились приблизно в той же час. Садна на спині і синці в сідничній ділянці могли утворитись в результаті падіння на сходах (від ударів в голову), а синці на задній поверхні кистей при захисті від ударів, що наносились. Ці ушкодження мають ознаки легкого тілесного ушкодження, між ними і настанням смерті прямого зв'язку немає. (т.2, а. с. 40-45);
- висновками експертів №081-113-2023 від 24.04.2023, №081-115-2023 від 21.04.2023, №101-29-2023 від 26.05.2023, згідно яких на змивах речовини бурого кольору зі стін балкону, вилучених на місці вчинення злочину, виявлена кров людини, що має ознаки, ідентичні крові потерпілого ОСОБА_10 (т.2, а. с. 46-49, т.2, а. с. 51-54, т.2, а. с. 106-109);
- висновками експертів №081-112-2023 від 15.03.2023, №101-33-2023 від 01.06.2023, згідно яких на черевиках ОСОБА_9 виявлена кров людини, що має ознаки, ідентичні крові потерпілого ОСОБА_10 (т.2, а. с. 72-76, т.2, а. с. 110-113);
- висновками експертів №081-109-2023 від 10.03.2023, №101-32-2023 від 01.06.2023 згідно яких на капюшоні ОСОБА_9 виявлена кров людини, що має ознаки, ідентичні крові потерпілого ОСОБА_10 (т.2, а. с. 68-71, т.2, а. с. 118-121);
- висновками експертів №081-107-2023 від 21.03.2023, №101-31-2023 від 30.05.2023, згідно яких на жилетці ОСОБА_9 виявлена кров людини, що має ознаки, ідентичні крові потерпілого ОСОБА_10 (т.2, а. с. 62-67, т. 2, а. с. 118-121);
- висновком експерта №081-108-2023 від 24.04.2023, згідно якого на куртці ОСОБА_10 виявлена кров людини (т.2, а. с. 56-61);
- висновком №253 від 16.03.2023 ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_15 », згідно якого ОСОБА_9 на момент вчинення правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в стані афекту чи сильному душевному хвилюванні не перебував (т.2, а. с. 86-98);
- даними про речові докази та іншими матеріалами у їх сукупності.
Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною у повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, так як він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що призвело до смерті людини.
При цьому, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_9 у суді, згідно з якими при вчиненні діяння, вказаного у обвинуваченні, він лише захищався від нападу потерпілого, і розцінює їх як намагання пом'якшити відповідальність за вчинене, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які наведено раніше.
Так, аналізуючи докази, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, судом встановлено, що показання свідків та експерта у суді, дані, отримані в ході огляду трупа, зокрема щодо характеру, кількості та локалізації тілесних ушкоджень, місця події, речові докази, отримані в ході обшуку, матеріали проведеного слідчого експерименту, відеоматеріали з камер спостереження, а також ряд судово-медичних експертиз прямо вказують на те, що злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_9 , за обставин, встановлених судом.
Суд дійшов висновку, що в ході конфлікту, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, потерпілий ОСОБА_10 наніс один удар ліктем своєї правої руки обвинуваченому ОСОБА_9 в ділянку шиї зліва та почав штовхати останнього, внаслідок чого ОСОБА_9 , також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс множинні удари кулаками своєї лівої та правої руки по обличчю та голові, та множинні удари кулаками своєї лівої та правої руки та своїми взутими ногами по голові та обличчю лежачого ОСОБА_10 , що спричинило останньому травму голови, переломи кісток обличчя, численні переломи кісток основи та склепіння черепа, ушкодження тканини головного мозку, тобто життєво важливих органів людини. Враховуючи об'єм травм у потерпілого, подальші активні дії потерпілим були малоймовірні, що свідчить про те, що обвинувачений припинив наносити удари потерпілому, коли впевнився, що останній фізично позбавлений можливості вчиняти будь - які активні дії. Дана обставина, повністю доведена, як висновком судово-медичної експертизи, так і показаннями експерта, наданими в суді.
Твердження обвинуваченого про бажання допомогти потерпілому спростовується тим, що лікарями встановлено стан переохолодження у потерпілого, який тривалий час пролежав на балконі. Швидку медичну допомогу потерпілому викликав свідок, який знайшов тіло потерпілого та показав суду, що бачив ОСОБА_9 , одягненого в домашній одяг, тобто після конфлікту з потерпілим ОСОБА_9 заходив додому та встиг переодягнутися, що суперечить наміру надати швидку допомогу потерпілому. Інших обставин, які б вказували про намір обвинуваченого викликати потерпілому швидку допомогу, судом не встановлено.
Крім того, не знайшли підтвердження показання ОСОБА_9 щодо виникнення синців та садна на правій руці, які зі слів останнього утворились не внаслідок нанесення ним ударів правою рукою в ділянку обличчя та голови потерпілого, а випадково, захищаючись від ударів потерпілого, падаючи та хапаючись правою рукою за стіну загального балкону, яка має нерівності та шорстку поверхню, а також внаслідок повної відсутності освітлення. Однак, синці та садна, які експерт зафіксував на ОСОБА_9 , мали місце на тильній поверхні правої кісті та між пальця правої кісті, та виникли від щонайменш 4-кратної травмуючої дії, що спростовує отримання відповідних тілесних ушкоджень внаслідок падіння.
Разом з тим, численні удари кулаками правої та лівої руки ОСОБА_9 наносив виключно в ділянку голови та обличчя потерпілого, що спростовує твердження про відсутність освітлення. Відсутня хаотичність нанесення ударів в різні частини тіла, притаманна бійці. Факт нанесення ударів саме в одну ділянку тіла - передню частину голови та обличчя потерпілого, свідчить про те, що потерпілий був знерухомленим, оскільки інакше міг би вивертатись та відповідні удари припадали би в інші частини тіла, зокрема, в шию, плечі, тулуб. При цьому, при отриманні даних ударів по голові та обличчю потерпілий вже знаходився в положенні лежачі на спині, оскільки з пояснень експерта отримані травми у вигляді переломів черепа супроводжуються втратою свідомості.
До того ж, виявлені на потерпілому синці на задній поверхні кистей, що виникають при захисті, та сліди від взуття на тілі, свідчать не на напад ним на обвинуваченого, а самозахист від останнього.
Наведені обставини виключають факт самооборони, оскільки потерпілий вже не становив будь-якої загрози для життя та здоров'я ОСОБА_9 , однак той продовжував наносити тілесні ушкодження потерпілому, не усвідомлюючи жорстокості своїх дій.
Згідно ч. 22 Постанови № 2 Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003, питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події.
Так, нанесення ударів зі значною фізичною силою, цілеспрямовано в життєво важливий орган, а також припинення дій тільки у зв'язку з неможливістю потерпілого чинити опір, свідчить про усвідомлення обвинуваченим небезпечності своїх дій та можливості спричинення тяжкої шкоди здоров'ю, а отже наявність умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті потерпілого.
Зважаючи на об'єктивні обставини, встановлені судом, тобто характер дій обвинуваченого при нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, використаний при цьому спосіб застосованого насильства шляхом нанесення тілесних ушкоджень цілеспрямовано в одну ділянку тіла, їх кількість та ненадання потерпілому медичної допомоги, суд вважає доведеним умисел ОСОБА_9 на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті потерпілого.
Крім цього, суд вважає безпідставними твердження обвинуваченого та його захисника щодо недопустимості окремих доказів, зібраних з порушенням норм КПК України. Не встановив суд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при досудовому розслідуванні, у тому числі і права на захист обвинуваченого ОСОБА_9 .
Досліджені в судовому засіданні письмові докази, зокрема, огляди місця події, протокол проведення обшуку, висновки експертів відповідають вимогам щодо їх проведення та оформлення, а також повністю узгоджуються з іншими доказами, не викликають сумнівів у суду.
Статтею 89 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що за загальним правилом питання допустимості доказів суд вирішує під час оцінки доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Допустимим доказом визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч. 1 ст. 86 КПК України).
Частиною 1-3 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, в ході судового розгляду встановлено не було. Порушень положень Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Всі докази, покладені в основу даного рішення, надані стороною обвинувачення, зібрані відповідно до вимог чинного законодавства. Обвинуваченим ОСОБА_9 або його захисником не оскаржувались рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб в порядку ст. ст. 206, 303 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
Зазначені висновки експертів суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про судову експертизу», КПК України, відповідних Інструкцій та Правил, порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено. Питання, що виникли під час дослідження експертиз, зокрема щодо механізму настання смерті потерпілого, також були роз'яснені експертом в судовому засіданні.
Правдивість та об'єктивність показань потерпілого, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які були допитані судом, не викликають сумнівів, оскільки ці докази підтверджено сукупністю інших безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів. Свідки не були очевидцями події.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_15 , як до таких, що є малоінформативними, не відповідають встановленим обставинам, та мають на меті пом'якшення покарання обвинуваченого, а також встановлено перебування свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_9 у сімейних відносинах.
Аналізуючи протокол проведення обушку, встановлено, що обшук за місцем проживання обвинуваченого здійснювався з дозволу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 , з дотриманням всіх вимог, зокрема, з відеофіксацією, за участю двох понятих, за добровільної згоди та участі ОСОБА_9 , який під час його проведення пояснив загальні обставини кримінального правопорушення та підтвердив факт бійки з потерпілим, показав речі, в яких був на момент вчинення кримінального правопорушення, та добровільно наддав їх слідчому.
При перегляді відеофіксації обшуку будь-яких скарг або зауважень ОСОБА_9 не висловлював.
Крім того, захисник обвинуваченого зазначав, що протокол огляду трупа є недопустимим доказом, оскільки він проводився за участю лікаря, а не судово-медичного експерта.
Відповідно до ч.1 ст. 238 КПК України огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря.
Згідно описової частини висновку експерта №011-776-2023 від 13.04.2023, потерпілий був доставлений до лікарні з місця кримінального правопорушення у важкому стані, без свідомості, в комі та відразу був підключений до апарату штучної вентиляції легенів, після двох днів в лікарні було констатовано смерть мозку, після чого консиліумом лікарів встановлено смерть потерпілого та відключено останнього від апарату ШВЛ.
Потерпілому надавалась своєчасна, повна медична допомога, однак останній був ще два дні живий лише внаслідок того, що лікарями вживались реанімаційні заходи та штучно підтримувались процеси життєдіяльності потерпілого, зокрема дихання. Стан коми та ШКГ залишався на рівні 3 балів.
Об'єктивних обставин вважати, що до смерті потерпілого ОСОБА_10 призвели неналежні чи некомпетентні дії лікарів, а не насильницькі дії обвинуваченого ОСОБА_9 не встановлено.
Також захисником заявлялось клопотання про визнання висновку судово-медичної експертизи недопустимим доказом, враховуючи, що експерт в своєму висновку посилався на незаконно отриману медичну документацію померлого.
Згідно з правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом ІНФОРМАЦІЯ_17 від 17.01.1995 № 6, які визначають порядок передачі тіла та медичної документації померлого до моргу, випадках смерті в лікувально-профілактичних установах організація доставки трупа до моргу покладається на керівника даної установи. У випадках смерті у лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або при підозрі на нього, керівник даної установи зобов'язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого.
Направлення тіла та медичної документації до моргу покладається на керівника лікарні, де померла особа та не вилучається у ході проведення тимчасового доступу до речей та документів.
Крім того, безпосереднім об'єктом проведення судово-медичної експертизи трупа є саме тіло померлої особи, а не медична документація останньої з лікарні.
Медична документація при розтині тіла потерпілого померлого в лікарні потрібна експертам лише для розмежування тілесних ушкоджень, які отримані внаслідок кримінального правопорушення, та тих, які могли бути отримані внаслідок надання потерпілому медичної допомоги, проведення хірургічних операцій, інтобування чи здійснення іншого фізичного впливу на тіло потерпілого при наданні медичної допомоги.
Крім того, за клопотанням сторони захисту під час судового розгляду судом задоволено клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме медичної карточки померлого ОСОБА_10 , копія якої стороною захисту вилучена з лікарні та досліджена судом.
При дослідженні речових доказів, судом не встановлено обставин щодо порушення цілісності упакувань та правил надання доступу до них під час досудового розслідування, на що вказував захист, як на підставу визнання похідних доказів недопустимими, зокрема, висновків експертів.
Під час відкриття матеріалів провадження стороною захисту не заявлялись клопотання про доступ до речових доказів, що були оглянуті, з відповідними запереченнями.
За викладених мотивів, доводи захисту та обвинуваченого щодо неправильності кваліфікації дій останнього та відсутності умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті потерпілого, а також неналежність лікування та халатності лікарів, суд оцінює критично, не може прийняти до уваги, оскільки вони є надуманими, не логічними та спростовуються фактичними обставинами провадження, як спосіб захисту та дані з метою уникнення чи пом'якшення покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_9 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_9 вчинив закінчений, умисний, тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, що спричинив загибель людини.
Як особа, ОСОБА_9 характеризується посередньо, не працював, не одружений, має на утриманні двох дітей, осудний (висновок судово-психіатричного експерта №253 від 16.03.2023), на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Обставин, що пом'якшували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, про що не заперечував обвинувачений ОСОБА_9 та встановлено в ході досудового розслідування.
Дані висновку КНП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » №001407 від 18.02.2023, надані захисником в судовому засіданні, суд не приймає до уваги, так як обстеження ОСОБА_9 на стан сп'яніння проводилось майже через добу після вчинення злочину.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, думки державного обвинувачення та потерпілого, які просили призначити найсуворіше покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, оскільки його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, є тяжким, внаслідок якого настала смерть людини, обставин, що істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого злочину, суду не надано.
Згідно з вимогами ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обвинувачений знехтував цими гарантіями та, діючи умисно, наніс тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті потерпілого ОСОБА_4 , наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.
При призначенні розміру покарання, суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав та не розкаявся, жорстокий характер його дій під час вчинення кримінального правопорушення, негативні характеристики свідків, які вказували на схильність останнього до конфліктів та бійок, притягнення до кримінальної відповідальності за насильницький тяжкий злочин.
Обрані обвинуваченому такі вид та міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам провадження, але й його особі, є обґрунтованими та будуть необхідними і достатніми для його можливого виправлення, перевиховання, та відповідати цілям покарання.
Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, а також те, що ризики, вказані в ухвалі суду від 01 грудня 2025 року, не змінилися та не відпали, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_9 тримання під вартою.
Цивільний позов в провадженні не заявлений.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2023 на речі, вилучені під час оглядів місця події, які визнані речовими доказами, долю яких вирішує суд відповідно до вимог ст.100 КПК України, зважаючи на те, що метою арешту було забезпечення збереження речових доказів, згідно з положеннями ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 у виді тримання під вартою у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_19 », - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 18 лютого 2023 року, тобто з моменту фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:
- за проведення судово-медичної експертизи №042/1-74-2023 від 20.03.2023, в розмірі 1998 грн. 00 коп.
Речові докази:
- одяг ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зі слідами крові, товарний чек, два недопалки від цигарок жовтого кольору «Camel», порожнюю пляшку зеленого кольору з етикеткою білого кольору та написом на ній «Jamesson», змиви речовини бурого кольору, вилучені на місці вчинення злочину, - знищити;
- особисті речі та документи ОСОБА_10 , мобільний телефон чорного кольору «Орро», поламаний навпіл, з тріснутим екраном, передані на зберігання ОСОБА_4 , - залишити останньому;
- мобільні телефони марки «Самсунг 6» чорного кольору в чохлі чорного кольору з номером телефону НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , паспорт на ім'я ОСОБА_9 , мобільний телефон марки «Iphone», IMEI НОМЕР_7 з сім-карткою НОМЕР_8 оператора « ІНФОРМАЦІЯ_20 » - повернути за належністю;
- CD диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах провадження.
Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_16 від 02.03.2023 на речі, вилучені під час оглядів місця події, які визнані речовими доказами та долю яких вирішив суд, - скасувати.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1