СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25677/25
пр. № 3/759/8325/25
16 грудня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Святошинського районного суду міста Києва 28.10.2025 надійшла справа з УПП в м. Києві ДПП про адміністративне правопорушення ун. № 759/25677/25, пр. № 3/759/8325/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 головуючою суддею визначено суддю Жмудь В.О.
Також 28.10.2025 до Святошинського районного суду міста Києва з УПП в м. Києві ДПП надійшла справа про адміністративне правопорушення ун. № 759/25679/25, пр. № 3/759/8326/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказана справа відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2025 передана судді Жмудь В.О.
Постановою судді від 16.12.2025 провадження в справі про адміністративне правопорушення ун. № 759/25679/25, пр. № 3/759/8326/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження з провадженням ун. 759/25677/25, пр. № 3/759/8325/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Об'єднаному провадженню присвоєно ун. № 759/25677/25, пр. № 3/759/8325/25.
Так, ОСОБА_1 14.10.2025 о 22 год. 10 хв. керувала транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на праві власності, та рухалася по вул. Івана Дзюби, 1Д у м. Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водійка відмовилася на місці зупинки, що зафіксовано на технічні засоби БК 472665, 473970. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , не маючи відповідного права керування транспортними засобами, 14.10.2025 о 22 год. 10 хв. повторно протягом року керувала транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на праві власності, та рухалася по вул. Івана Дзюби, 1Д у м. Києві (постанова серії ББА № 641267 від 13.05.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП), що зафіксовано на технічні засоби БК 472665, 473970. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про дату та час розгляду справи неодноразово повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 та ст. 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 483534 від 14.10.2025 та серії ЕПР 1№ 483547 від 14.10.2025, які складені стосовно ОСОБА_1 ;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стосовно ОСОБА_1 від 14.10.2025;
- розписку ОСОБА_1 про те, що вона підтверджує факт відсторонення її від керування транспортним засобом о 23 год. 28 хв. 14.10.2025;
- копію постанови серії ББА № 641267 від 13.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн;
- витяг з бази «Армор» щодо реєстрації транспортного засобу «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить праві власності ОСОБА_2 ;
- відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) співробітників УПП у м. Києві ДПП, які містяться на диску DVD-R, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Насамперед слід зазначити, що протоколи про адміністративні правопорушення та додатки до них загалом складені у відповідності до вимог ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідає вимогам діючого законодавства.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 14.10.2025 о 22 год. 10 хв. керувала транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалася по вул. Івана Дзюби, 1Д у м. Києві та була зупинена працівниками поліції. Під час спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, відтак, їй було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відмовилася.
Крім цього, ОСОБА_1 14.10.2025 о 22 год. 10 хв., не маючи відповідного права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керувала транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухалася по вул. Івана Дзюби, 1Д у м. Києві (постанова серії ББА № 641267 від 13.05.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП)
Вказане в повному обсязі підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема, відеозаписами з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції - 472665, 473970, на яких зафіксовано момент зупинки та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у чергового лікаря-нарколога.
Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, слід зазначити, що диспозиція ст. 130 КУпАП зобов'язує суддю встановити чи був факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи ні. При цьому, суддя не встановлює факту перебування особи в тому чи іншому сп'янінні.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, установлених у санкціях ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Разом з тим, правових підстав для застосування такого стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу не вбачається, оскільки згідно з реєстраційної картки (з бази «Армор») транспортний засіб «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 7, 9, 23, 401, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на неї адміністративні стягнення за:
- ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
- ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь