печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45170/24-к
10.06.2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об'єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060001932 від 23.08.2024 та за №12024100060002110 від 14.09.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
03.12.2009 Київським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
09.06.2010 Котелевським районним судом Полтавської обл. за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
10.02.2014 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
05.03.2014 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 1 рік 8 місяців позбавлення волі;
09.07.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
12.03.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
06.03.2020 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 70, ст. 71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;
27.04.2022 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; звільнений 17.02.2023 року з Старобабанівської виправної колонії Черкаської області по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.08.2024 року приблизно о 17 год. 30 хв., прибув до центральної частини м. Києва до ТРЦ «Гулівер», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Спортивна 1-а, де познайомився з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого обидва зайшли до магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» код ЄДРПОУ 40720198 в ТРЦ «Гулівер».
Після чого, перебуваючи у вказаному магазині, у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Так, ОСОБА_4 взяв до рук кошик для товару та пішов по торгівельному залу, де серед виставлених товарів взяв до рук: Ковбаса Алан Ностальгія с/в в/г арт. 683188 в кількості 6 штук загальною вартістю 1435 грн 20 коп.; Ковбаса Алан Престиж сиров'ялена в/г арт. 868600 в кількості 5 штук загальною вартістю 1 076 грн 00 коп.; Ковбаса Алан Єврейська с/в в/г арт. 955028 в кількості 2 штуки загальною вартістю 510 грн 40 коп.; Ковбаса Брауншвейська с/к Алан арт. 58377 в кількості 1 штука вартістю 224 грн 39 коп. та поклав вказані товари до кошику. У подальшому, перебуваючи у торгівельному залі ОСОБА_4 , передав кошик із вказаними товарами ОСОБА_5 , який у свою чергу підняв його над головою, проніс через антикрадіжкові рамки, при цьому не сплативши за товар, вийшов за межі магазину та пішов у невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденим товаром на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 завдав матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, на суму 3 245 грн 99 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Також, 10 вересня 2024 року у невстановлений час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_3 , познайомився з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході спілкування ОСОБА_4 розпочав спільно вживали алкогольні напої з ОСОБА_6 , під час чого в нього виник раптовий злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, розуміючи, що потерпіла за ним не спостерігає та не завадить протиправно заволодіти майном, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаній кімнаті №302 хостелу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36е, приблизно о 18 годині, скориставшись тим, що ОСОБА_6 у цей час спала та не могла перешкодити його діям, викрав з сумки останньої телефони марки SAMSUNG моделі A51 4/64 GB, вартістю якого відповідно до висновку експерта від 10.07.2024 №СЕ-19/111-24/53656-ТВ становить 3200 гривень та марки iPhone 13 Pro моделі A2638, Sierra Blue, 256 GB, вартістю якого відповідно до висновку експерта від 27.09.2024 №3469 становить 25 300 гривень, та залишив приміщення хостелу у невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив місце, спосіб, час, мету вчинення злочинів. Щиро кається, до скоєного ставиться осудно в свою сторону.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності її позиції.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила визнати винним ОСОБА_4 та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши останнього на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, цивільний позов не подавав.
З урахуванням думки присутніх учасників справи, відсутності цивільного позову, суд постановив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого, його представника.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, а також його посткримінальну поведінку, та часткове відшкодування шкоди на стадії досудового розслідування потерпілій за злочин щодо крадіжки мобільного телефону.
Крім того, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік та стан здоров?я, те, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, дає критичну оцінку своїм діям.
Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, що свідчить згідно з ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.
З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у викривальних показах.
При призначенні покарання суд враховує, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням наведених обставин, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд не вбачає.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, відшкодування шкоди, відсутність цивільного позову, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком два роки з визначенням відповідних обов'язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного, а також узгоджується з позицію сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 10 червня 2025 року.
Речові докази:
- оптичний носій інформації, а саме диск DVD-R «Media», 4.7 GB, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- лазерний оптичний диск типу DVD-R, ємкістю 4.7 GB, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефони марки SAMSUNG моделі A51 4/64 GB, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - повернути (залишити) власнику ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:
- за проведення експертизи (висновок експерта 24.09.2024 №СЕ-19/111-24/53656-ТВ) у розмірі 1 893, 20 грн.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1