печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51036/21-к
пр. 1-кп-971/25
25.11.2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12021100060001364, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Автономної Республіки Крим, м. Сімферополя, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.08.2021, приблизно о 04 год. 20 хв. проходив по підземному переходу, біля магазину «Територія мінімальних цін», який належить ФОП ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1), що розташований за адресою: АДРЕСА_3, та в нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше володіння особо.
Так, 27.08.2021, приблизно о 04 год. 30 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи заздалегідь заготовлену цеглину розбив фасадне скло магазину «Територія мінімальних цін», який належить ФОП ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1), що розташований в підземному переході за адресою: АДРЕСА_3, та проник в середину вказаного магазину.
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше володіння особо, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, попередньо впевнившись та в подальшому скориставшись відсутністю сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно взяв чорну валізу, артикул: «PPT002N/3», закупівельна вартість якої становить 1 200 грн. 00 коп., вийшов з нею з приміщення вказаного магазину, та залишивши її на відстані близько п'яти метрів від входу, та повернувся в магазин.
Після чого, зняв з манекену чоловічу сорочку білого кольору, артикул: «17038-В», закупівельна вартість якої становить: 212 грн. 46 коп., та чоловічі кросівки бежевого кольору, артикул: «G96BROWN», закупівельна вартість яких становить: 467 грн. 16 коп., одягнув на себе вказані речі, та попрямував по приміщенню вказаного магазину.
Після чого, підійшов до полиць з продажу різноманітних аксесуарів, взяв чоловічій гаманець чорного кольору, артикул: «3206», закупівельна вартість якого становить: 114 грн. 75 коп., та поклав у кишеню власних штанів, та з метою закінчення свого злочинного умислу попрямував до виходу з магазину.
Далі, 27.08.2021, приблизно о 04 год. 40 хв., до приміщення магазину підійшли працівники охорони підземного переходу та побачивши розбите скло фасаду,- викликали поліцію та залишились чекати біля вхідних дверей магазину.
ОСОБА_5 , знаходячись всередині приміщення магазину, усвідомлюючи, що його дії залишаються не поміченими, але вихід з магазину заблоковано працівниками охорони, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, заховався в середині магазину та залишився у зазначеному місці чекати зручного моменту для виходу з нього, таким чином не виконав усі дії за для доведення свого злочинного умислу до кінця, з причин, що не залежали від його волі та після прибуття працівників поліції був виявлений в середині магазину, а в подальшому затриманий з викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, тобто у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив місце, спосіб, час, мету вчинення злочину. Підтвердив, що події відбувалися на світанку і він проник в магазин, шляхом пошкодження вітринного скла. З магазину виніс товар, сподіваючись, що його ніхто не помітить. Щиро кається, до скоєного ставиться осудно в свою сторону.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, вина доведена повністю.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Згідно зі сформульованим обвинуваченням ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у інше приміщення.
Водночас, вартість викраденого майна згідно обвинувального акту не оспорюється учасниками судового провадження та становить 1 994, 37 грн., а дата вчинення крадіжки - 27.08.2021.
Тобто вартість викраденого майна на день вчинення кримінального правопорушення є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відпоідальність, а саме 2 270 грн.
При цьому, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме скоєння з проникненням у інше приміщення, у відповідності до положень ч.3 ст.337 КПК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_5 за епізодом від 27.08.2021 із ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною ОП ККС Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі №278/1566/21.
Згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч.1 ст.12 КК).
З огляду на зміст ч.1 ст.162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище обвинуваченого
Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.162 КК України.
Разом із тим, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, становлять 3 роки.
З дня вчинення проступку минуло понад три роки, відтак строк давності слід вважати закінченим станом на 25.11.2025 рік.
У ході вирішення питання про призначення виду і розміру покарання суд, зважаючи на положення статей 50, 65 КК України, бере до уваги, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, дає критичну оцінку своїм діям, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, офіційно не працевлаштований, однак має постійне місце проживання.
Поряд із тим, суд враховує пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин.
Так, відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у викривальних показах. Доказів тому, що злочин вчинено у зв'язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано.
У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З огляду на зазначене, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 162 КК України, що буде достатнім та необхідним для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого.
Між тим, ч. 5 ст. 74 КК України встановлено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 2) ч. 1 цієї статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст.162 КК України в силу ч. 2 ст. 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачений найбільш суворий вид покарання у виді обмеження волі з числа передбачених за його вчинення.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив вказаний кримінальний проступок 27.08.2021 та з дня його вчинення і до теперішнього часу минуло більш, ніж три роки, він не вчинив протягом цього строку нового кримінального правопорушення, а тому суд дійшов висновку, що обвинуваченого слід звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст.1 62 цього Кодексу на підставі п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись Законом України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», п. 2) ч. 1 ст. 49, ст. ст. 65-66, 74, ч. 1 ст. 162 КК України, п. 4-1) ч. 1 ст. 284, ст. ст. 100, 318, 322, 337-338, 342-351, 358, 363-368, 370-371, 374, 394, 532 КПК України, суд,
Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за епізодом від 27.08.2021 із ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 (вісімсот п'ятдесят) грн, - звільнити на підставі п. 2) ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази:
- гаманець чорного кольору, кросівки бежевого кольору, сорочку білого кольору, валізу чорного кольору, які передано представнику магазину «Територія мінімальних цін» на відповідальне зберігання, - повернути (залишити) власнику;
- цеглину разом з її первинним пакуванням, яку поміщено у сейф-пакет №SUD2093852, та яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Печерського УП ГУ НП у м. Києві, - знищити.
- змив речовини бурого кольору з плитки на підлозі, який поміщено у паперовий пакет, та який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Печерського УП ГУ НП у м. Києві, - знищити.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1