Номер провадження 2/754/6952/25
Справа №754/10720/25
Іменем України
26 грудня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 6198681. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку. У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000, 00 грн. 25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: за договором від 20.12.2022 року у загальному розмірі 44 228, 00 грн., які складаються з заборгованості за основним боргом у розмірі 10 000,00 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 17 910, 00 грн., нарахованих позивачем процентів за 82 календарних днів у розмірі 16 318, 00 грн. На підставі вище зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 44 228, 00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 07.07.2025 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Ухвалою судді від 07.07.2025 року було продовжено строк розгляду справи за позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 90 днів з 11.05.2025 та витребувано від Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" інформацію по справі.
22.08.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на вимогу ухвали суду від 07.07.2025 року.
Відповідач по справі повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання.». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 6198681. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 10 000, 00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка в день становить 1,99%. Реальна річна процентна ставка, за стандартною ставкою становить - 29 653, 85% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою - 81 640, 00 грн.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п. 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Згідно із пп. 1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Пунктом 1.9. передбачено обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною та зниженою ставками застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Споживачем зобов'язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати Споживача, обов'язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов'язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Споживачу для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором, з отриманням від третіх осіб інформаційних послуг (підбір кредитної пропозиції) та інше.
Відповідно до п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Роз'яснення щодо процентів: - економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; - порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п.3.2 Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п.1.5, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору».
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 6198681 від 20.12.2022 року у період з 20.12.2022 року по 24.09.2023 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 17 910, 00 грн. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 0, 00 грн.
25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив права грошової вимоги за кредитним договором № 6198681 до відповідача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Пунктом 1.1 Договору факторингу визначено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно із п. 1.2. Договору факторингу, вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6198681 від 20.12.2022 року, у загальному розмірі 27 910, 00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 10 000 грн., заборгованість за процентами - 17 910, 00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 6198681 від 20.12.2022 року, у загальному розмірі 27 910, 00 грн.
28.03.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.09.2023 року по 15.12.2023 року (82 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, в межах строку договору відповідно до наступного: 10 000 грн. * 1,99% = 199, 00 грн.*82 календарних дні = 16 318, 00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 6198681 від 20.12.2022 року, підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 44 228, 00 грн.
Публічна пропозиція (оферта) у розумінні статей 641, 644 ЦК України визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту - Кредитному договорі.
Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо заявлених вимог про стягнення в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та роз'яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає про те, що вказані вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню судом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 14-446цс18.
У постанові Верховного Суду (у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 року у справі № 642/493/17-ц.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., заявку №8893 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р., Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, підписаний адвокатом адвокатом Столітнім М.М. та генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в якому вартість, наданих адвокатом послуг складає 10 000, 00 грн.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, а саме: витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір понесених судових витрат на правову допомогу є частково обґрунтованим, а відтак підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 5 000 грн., що на думку суду відповідає складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 44 228, 00 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», Код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, Загородня, буд. 15, офіс 118/2.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 29.12.2025.
Суддя: Т. А. Зотько