Номер провадження 2/754/9596/25
Справа №754/15351/25
Іменем України
29 грудня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у вікритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення 41110,71 грн,
Стислий виклад позицій сторін
15 вересня 2025 року Позивач в системі "Електронний суд" звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з Відповідача, ОСОБА_1 , 3% річних у розмірі 6 901,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 34 209,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2020 року у справі № 754/6107/20 стягнення з Відповідача суми завданих збитків у розмірі 63 183,35 грн. не було виконане боржником добровільно та негайно, а наявність самого судового рішення не припиняє грошового зобов'язання. Оскільки фактичне погашення боргу відбулося лише 08.05.2024 року, Позивач, посилаючись на статтю 625 ЦК України, вважає, що має право на компенсацію за весь період прострочення (з 17.09.2020 по 07.05.2024), яка включає в себе суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми як засіб захисту майнового інтересу від знецінення коштів.
05.11.2025 Відповідач подав пояснення, в яких повідомив, що йому не було відомо про ухвалене рішення у справі № 754/6107/20, борг був повністю погашено в 2024 році. Надав докази, які підтверджують його перебування на військовій службі з 29 серпня 2023 року.
Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі
26.09.2025 Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. (надалі - Суд) постановив ухвалу про відкриття провадження, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.11.2025 о 14:00.
Представник Позивача в призначене судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
05.11.2025 Відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не отримував копії позовної заяви та потребує допомоги адвокати. Просив провести судове засідання без його участі.
Також Відповідач заявив клопотання про витребування доказів, яке підтверджують його обізнаність про прийняте рішення. Суд клопотання задовольнив частково, витребував для огляду з архіву матеріали справи № 754/6107/20.
05.11.2025 Відповідач ознайомився з матеріалами справи та отримав в суді копію позовної заяви.
05.11.2025 за клопотанням Відповідача розгляд справи було відкладено до 11.12.2025 об 11:30, про що сторони були повідомлені належним чином.
Станом на 11.12.2025 Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву з доказами надісланням (наданням) відзиву до суду Позивачу (частина четверта статті 178 ЦПК України), клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення до участі адвоката не заявиляв.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 223 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
16.09.2020 року Деснянським районним судом м. Києва у справі № 754/6107/20 було ухвалено заочне рішення, яким було задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з Відповідача на користь Позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 63183,35 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідач отримав копію цього рішення 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія долучена до цієї справи, оригінал зберігається в матеріалах справи № 754/6107/20).
Це рішення набрало законної сили 17.10.2020 (за даними Єдиного державного судового реєстру).
Відповідач виконав це рішення 07.05.2024, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 від 08.05.2024.
Відповідач перебуває на військовій службі за контрактом з 29 серпня 2023 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 251 від 29.08.2023, довідка № 1230 від 09.10.2025).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша, друга статті 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між суб'єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (див. пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21).
Вирішення судом спору за вимогою про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу (див. пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункти 17, 18, 26, 28; № у ЄДРСР 73469624), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункти 21, 22, 25, 42, 45; № у ЄДРСР 74838873), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (№ у ЄДРСР 82997465)).
Факт прострочення грошового зобов'язання Відповідачем є підтвердженим, а його аргументи щодо необізнаності про судове рішення спростовуються відміткою про вручення на поштовому повідомленні. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини третя та четверта статті 14 ЦК України).
Зокрема, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що (1) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або (2) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також (3) іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Ця норма є самостійною і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18), від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22), від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 (провадження № 61-10659св20).
Зокрема, військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружини (чоловіки) отримують відповідну пільгу автоматично. Натомість для інших військовослужбовців (тобто ті, хто служить за контрактом або є кадровими військовими, а не мобілізованими), на відміну від мобілізованих, факт служби сам по собі не дає права на ненарахування штрафних санкції, пенї за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності потрібні додаткові умови.
Зокрема, відповідна пільга діє під час дії особливого періоду, якщо військовослужбовець відповідає хоча б одній із наступних умов: брав або бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і (1) брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, (2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, (3) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України,
Суд звертає увагу на те, що ця норма стосується виключно підстав звільнення від сплати штрафних санкцій та пені. Натомість на спірні правовідносини (стягнення нарахувань відповідно до вимог статті 625 ЦК України) не поширюється положення частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 679/1529/19), оскільки за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не звільняє військовослужбовця під час дії воєнного стану від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Водночас Позивач неправильно визначив період прострочення. Суд встановив, що рішення Деснянського районного суду м. Києва 16.09.2020 року у справі № 754/6107/20 набрало законної сили 17.10.2020 року, з цього часу зобов'язання Відповідача сплатити суму збитків у розмірі 63183,35 стало конкретизоване і визначене, і з цього часу воно мало бути виконано (подібний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 679/1529/19).
За розрахунком Суду за період прострочення з 17.10.2020 по 07.05.2024 Відповідач має сплатити 3 % річних у розмірі 6732,65 грн (63183.35х3/100/366х76 + 63183.35х3/100/365х365 + 63183.35х3/100/365х365 + 63183.35х3/100/365х365 + 63183.35х3/100/366х126), а також інфляційні - 32669.61 грн (63183,35 грн х 1.51706043 -63183,35). Всього 39402,26 грн. У решті вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 3 перший частини другої статті 141 ЦПК України).
Суд задовольнив позовні вимоги частково. Позивач мав сплати суловий збір у розмірі 2422,40 грн (3028х0.8), тому має право на відшкодування понесеного ним судового збору в розмірі 2321,73 грн (2422,40 х 95,84%).
Керуючись статтями 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, Суд
Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) суму інфляційних втрат у розмірі 32 669 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн 61 коп, три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 6 732 (шість тисяч сімсот тридцять дві) грн 65 коп, судовий збір у розмірі 2 321 (дві тисячі триста двадцять одна) грн 73 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України), 29 грудня 2025 року
Суддя Інна КОВАЛЕНКО