ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 173/624/25
провадження № 2/753/7429/25
(заочне)
09 вересня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Представник позивача адвокат Гонтар В. М. звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської областівід 17 жовтня 2022 року у справі № 173/1090/22 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року у справі № 753/17232/23 визначено місце проживання дитини разом з батьком. Представник позивача вказує, що на даний час син проживає разом з позивачем та перебуває на його повному утриманні. Відповідач вихованням дитини не займається, добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Окрім того, вказує, що відповідач є особою працездатного віку, протипоказань до працевлаштування не має.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року у справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
13 серпня 2025 року від представника позивача адвоката Гонтара В. М.через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач не скористаласясвоїм правом на поданнядо суду відзиву на позовнузаяву, запереченьчиклопотань з процесуальнихпитань.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, в порядку спрощеногопозовногопровадження, дослідившиписьмовідокази, наявні у матеріалахсправи, всебічноперевірившиобставини, на яких вони ґрунтуютьсявідповідно до норм матеріального права, щопідлягаютьзастосуванню до данихправовідносин, встановивнаступніобставини та дійшоввисновку, щопозовнівимогипідлягаютьзадоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач зареєстрували шлюб 21 жовтня 2006 року, який було розірвано рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2022 року у справі № 173/1090/22.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає з батьком, що встановлено з довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11 липня 2023 року та рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року у справі № 753/17232/23, яким визначено місце проживання дитини разом з батьком.
Відповідно до довідки ТОВ «КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ Україна» від 15 січня 2025 року позивач працює у вказаному товаристві на посаді адміністратора системи, за 2024 рік отримав заробітну плату у розмірі 608 671,58 грн, що свідчить про спроможність позивача утримувати сина.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).
Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст.ст. 81,89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження: стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності або відсутності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків; наявності на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, стягувачем аліментів у відповідності до положень ст. 182 СК України суду не доводились.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває у працездатному віці, отже має змогу працювати, отримувати дохід та надавати достатню матеріальну допомогу на утримання свогонеповнолітнього сина. Будь-які данні про незадовільний стан здоров'я самого відповідача в матеріалах справи відсутні, як відсутні і дані про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків тощо.
Суд також бере до уваги відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру аліментів, які позивач просить стягнути на його користь на утримання спільної з відповідачем неповнолітньої дитини.
Будь-які інші обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів судом не встановлено і ураховуючи все вище зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від запропонованого позивачем розміру аліментів, який відповідає положенням ч. 5 ст. 183 СК України, тобто становить 1/4 частину від всіх доходів платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи, що позов подано до суду 12 березня 2025 року, саме з цієї дати позивач має право на стягнення аліментів.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову, за результатами розгляду справи судом, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Р. В. Котенко