№707/1342/20
1-кп/707/18/25
26 грудня 2025 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12020250270000423 від 05.05.2020р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання до виїзду за межі України: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше в порядку ст.89 КК України несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.345 КК України, -
04.05.2020р. близько 20 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту, що виник раптово, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс кулаком правої руки два удари в ліву ділянку обличчя ОСОБА_7 , 1981р.н., в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забоїв з набряками м'яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/550 від 23.06.2020р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, 04.05.2020р. близько 20 години 40 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , відкрито, умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_7 , 1981р.н., при наступних обставинах. Так, у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_4 одразу після конфлікту з ОСОБА_7 , за раптово виниклим умислом на відкрите викрадення чужого майна, правою рукою зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок з золотим хрестиком, вартість яких, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №8/531 від 17.06.2020р. могла становити 57120грн. 30коп., в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді садна лівої бокової поверхні шиї, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/550 від 23.06.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та відкрито, умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів чужим майном, після чого, утримуючи його при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім цього, ОСОБА_4 05.05.2020 року близько 21 години 30 хвилин, знаходячись біля будинку №19 по пров.Молодшого сержанта Каравайського в м.Черкаси, умисно заподіяв працівникам правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, за наступних обставин. Так, у вказаний час оперуповноважені сектору кримінальної поліції Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , виконуючи свої службові обов'язки, прибули до будинку АДРЕСА_3 , та, діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23, п. 2 ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» щодо покладених на них обов'язків та наданих повноважень по виявленню кримінальних правопорушень, з метою встановлення особи та опитування ОСОБА_4 , відносно якого існували обґрунтовані підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 186 КК України, представились та пред'явили свої службові посвідчення, після чого запросили останнього до службового приміщення. У відповідь ОСОБА_4 вчинив активний опір, відштовхнувши від себе рукою капітана поліції ОСОБА_8 , та почав тікати в бік вищевказаного домоволодіння, але той наздогнав біля хвіртки і схопив за одяг. В цей момент до них підбіг старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , який спробував затримати ОСОБА_4 , але він вчинив йому активну фізичну протидію, яка виражалася в умисному нанесенні правоохоронцю удару ногою по лівому коліну. А коли капітан поліції ОСОБА_8 тримав ОСОБА_4 за одяг, останній продовжував чинити опір та умисно наніс йому шість ударів хвірткою по правій нозі та лівій руці, чим перешкоджав виконанню працівниками поліції своїх службових обов'язків. В результаті своїх протиправних умисних дій ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/458 від 29.05.2020р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_9 заподіяв тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/460 від 29.05.2020р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав повністю, заперечив свою причетність до інкримінованих йому кримінальних правопорушень та надав суду письмову заяву від 03.11.2025р. (а.с.220-222 Т.3), у якій викладені показання обвинуваченого, зазначивши, що йому немає більше чого додати. Судом у судовому засіданні під фіксацію повністю прочитано вказану письмову заяву обвинуваченого, яку суд розцінює як показання ОСОБА_4 по суті пред'явленого обвинувачення. Вказані показання, викладені у заяві, обвинувачений підтримав, просив його виправдати.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що подія відбулась у 2020 році у нього на подвір'ї в АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 це його сусід через будинок, між ним та ОСОБА_10 ще раніше почались непорозуміння з питання, що якоби собаки потерпілого поїли козенят ОСОБА_10 , однак якогось такого конфлікту не було. Він побачив, як ОСОБА_4 ходить в нього по дворі, між ними зав'язалась словесна перепалка відносно собак. В ході суперечки ОСОБА_4 вдарив його двічі кулаком в обличчя в щелепу. ОСОБА_10 був в стані алкогольного сп'яніння. Вони схопили один одного, він не наносив ударів ОСОБА_10 . Він пустив ОСОБА_10 , але ОСОБА_10 схопив з його шиї золотий ланцюжок із хрестиком і побіг через город. Він викликав поліцію. В результаті конфлікту, у ОСОБА_7 були виявлені легкі тілесні ушкодження. Він надав поліції документи про вартість золотого ланцюжка і хрестика. Його дружина бачила, як вони з ОСОБА_10 тягались забарки. Ланцюжок і хрестик йому не повернули. Після того, як ОСОБА_10 зірвав ланцюжок і побіг, то за ним побігла дружина потерпілого, але ОСОБА_10 забіг на свій город і потім вони за ним далі не бігли. Спочатку на місце події приїхали двоє патрульних поліцейських, вони пішли до двору ОСОБА_10 , однак вони сказали, що не мають права затримувати ОСОБА_10 і щоб потерпілий викликав опергрупу, яка приїхала значно пізніше;
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що 04.05.2020р. до поліції звернувся потерпілий ОСОБА_7 із заявою про те, що ОСОБА_4 в нього забрав золотий ланцюжок, тобто здійснив грабіж. Він разом з іншими працівниками поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали на наступний день 05.05.2020р. за місцем проживанням ОСОБА_4 , це в м.Черкаси біля будинку №19 по пров.Каравайського. У них були повістки на виклик ОСОБА_4 . Вони побачили ОСОБА_10 , підійшли до нього та представились. ОСОБА_4 вів себе агресивно, з ним стояли ОСОБА_13 та ще один чоловік. Він запропонував ОСОБА_4 проїхати у відділ поліції для надання пояснень. ОСОБА_10 не захотів з ними їхати, відштовхнув його і намагався піти за хвіртку домоволодіння. В цей час ОСОБА_11 відтягував ОСОБА_14 , який перегородив шлях. Він зайшов у хвіртку за ОСОБА_10 , схопив ОСОБА_10 за одяг лівою рукою, після цього ОСОБА_10 наніс йому хвірткою ушкодження по нозі і руці. Після цього він зробив два попереджувальні постріли зі зброї вгору, повалив ОСОБА_10 на землю і застосував кайданки. Потім вони повезли ОСОБА_10 в поліцію, де його було передано слідчому. Він отримав тілесні ушкодження від прищіплення хвірткою у виді ушкодження ноги. Перший раз як він приїхав за викликом (04.05.2020р.) він поспілкувався із потерпілим ОСОБА_15 і ходив до будинку ОСОБА_10 в с.Яснозір'ї, але ОСОБА_10 не було вдома. Тому води приїхали до ОСОБА_10 другий раз. Місце перебування ОСОБА_10 було встановлено оперативним шляхом, що він був по пров.Каравайського в м.Черкаси. ОСОБА_10 вів себе агресивно, хамив, грубив, висловлювався нецензурними словами на адресу поліції. ОСОБА_10 був у стані алкогольного сп'яніння;
- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що це було десь 05.05.2020р., він отримав доручення від слідчого. Він, ОСОБА_16 і ОСОБА_12 виїхали в с.Яснозір'я Черкаського району по факту грабежу. Вони підійшли до Будинку ОСОБА_10 , але в будинку не світилось і ОСОБА_10 не було вдома. Потім, згодом, вони встановили оперативним шляхом місцезнаходження ОСОБА_10 в м.Черкаси по провулку Каравайського. Вони втрьох поїхали за адресою. Біля хвіртки домоволодіння стояло троє осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_14 і ще один. ОСОБА_10 сказав, що він знає про ситуацію і сам з нею розбереться. ОСОБА_10 почав хамити, не захотів їхати до відділу поліції, відштовхнув ОСОБА_16 і намагався зникнути за хвірткою, вдарив його ногою в коліно. ОСОБА_16 схопив ОСОБА_10 рукою, але ОСОБА_10 защемив ОСОБА_16 хвірткою ногу і руку. ОСОБА_16 зробив два попереджувальні постріли угору, ОСОБА_10 впав на землю, йому наділи кайданки, посадили в автомобіль і відвезли в поліцію, передали слідчому;
- показаннями свідка ОСОБА_17 , даними у судовому засіданні, яка пояснила, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_15 . Коли саме відбулась подія вона не пам'ятає. Це було по АДРЕСА_2 . Чоловік порався біля сараю. Вона і дочка почули розмову на підвищених тонах, потім почули крики і вибігли з хати. Відповідно, початок конфлікту вона не бачила. Вона побачила, як її чоловік і ОСОБА_4 тримають один одного за коміри, чоловік сказав «пусти». Потім ОСОБА_4 різко опустив руку і побіг в сторону свого городу, він біг і в руках щось підкидав. Вже потім чоловік сказав, що ОСОБА_10 зірвав з його шиї цепочку і хрестика. В чоловіка на обличчі було видно удар від кулака. Також, все це бачила і дочка, яка з нею вибігла. Чоловік викликав поліцію;
- показаннями свідка ОСОБА_18 , даними у судовому засіданні, яка пояснила, що вона є дочкою потерпілого ОСОБА_15 . Подія відбулась навесні десь рік тому (2020р.). Це було по АДРЕСА_2 . Вона була з матір'ю в кімнаті, почули якісь крики, вибігли надвір і побачили, що батько і ОСОБА_10 про щось сваряться, ОСОБА_19 тримав батька забари (за комір), потім ОСОБА_10 змахнув рукою і кудись побіг, а по дорозі як біг він згубив кепку, яку вони віддали працівникам поліції. Вони викликали поліцію. Десь на слідуючий день батько поїхав знімати побої;
- показаннями свідка ОСОБА_20 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що він є працівником поліції. У травні 2020р. за дорученням слідчого він спільно з іншими працівниками поліції ОСОБА_11 і ОСОБА_16 виїхали в с.Яснозір'я Черкаського району за місцем проживання ОСОБА_10 , однак його не було вдома. Було встановлено, що ОСОБА_4 проживає в м.Черкаси. Вони поїхали в м.Черкаси, біля якогось будинку побачили трьох невідомих чоловіків. Вони представились і з'ясували, що один із тих чоловіків був ОСОБА_4 . ОСОБА_10 став вести себе агресивно та намагався піти до будинку за хвіртку. ОСОБА_16 пішов за ним. ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_16 у груди. ОСОБА_16 схопив ОСОБА_10 , але ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_16 хвірткою і намагався вирватись. ОСОБА_10 наніс кілька ударів ногою по нозі ОСОБА_11 . Один з чоловіків був ОСОБА_14 . ОСОБА_10 нецензурно висловлювався, почав кричати. Ображав працівників поліції. ОСОБА_16 вистрілив в повітря з травматичної зброї. На ОСОБА_10 одягнули кайданки, посадили в автомобіль і відвезли в райвідділ поліції до слідчого;
- показаннями свідка ОСОБА_21 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що це було десь у травні 2020р. біля його будинку в м.Черкаси, до нього прийшов ОСОБА_4 щоб поремонтувати мотоцикл. У нього в цей час був ОСОБА_22 . Вони втрьох стояли біля будинку біля хвіртки. До них підійшли троє невідомих осіб, сказали що вони з поліції, спитали хто з них ОСОБА_10 і щоб ОСОБА_10 поїхав з ними. Документів їм не показували. Він не пустив їх у двір і став у калітці, працівники поліції відтягнули його, почали стріляти, було десь два постріли, вивели ОСОБА_10 з двору, і посадили у машину. Під час події були крики, нецензурна лайка. Невідомі їм працівники поліції були в цивільному одязі. ОСОБА_23 знімав подію на мобільний телефон, який у нього забрали працівники поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_24 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що це було десь у травні 2020р. біля будинку ОСОБА_21 в м.Черкаси. Прийшов ОСОБА_4 з приводу ремонту мотоцикла. Біля калітки до них підійшли десь 4-5 осіб, сказали, що вони з поліції, спитали хто ОСОБА_10 і щоб він поїхав з ними у поліцію. Невідомі особи щось показали ОСОБА_10 , якісь документи. ОСОБА_10 забіг на подвір'я. Він почав знімати все на телефон. Поліцейські відтягнули ОСОБА_14 від калітки. Був постріл з пістолета, потім ще один. Невідомі особи намагались зайти за калітку, але чомусь не могли, чи тримав хтось калітку він не знає. Особи зайшли за калітку на подвір'я, там заломали ОСОБА_4 і посадили в машину. У нього забрали мобільний телефон. Ніяких ударів він не бачив. Потім вони поїхали у поліцію. Він потім з'ясував з адвокатом, що телефон залишився у поліції і на ньому були скинуті всі налаштування і відсутня вся інформація. Він звертався в ДБР, однак отримав відповідь, що у діях працівників поліції не виявлено неправомірних дій;
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.05.2020р., згідно якого працівниками поліції прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_25 про те, що його сусід ОСОБА_19 заволодів майном заявника (золотом) (а.с.105 Т.1);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_7 від 06.05.2020р. з фототаблицею, згідно яких потерпілий ОСОБА_7 на місці події розказав та показав, як саме відбулась подія, як ОСОБА_19 прийшов до його двору, наніс йому один удар кулаком в область лівої скроні, наніс ще один удар кулаком потерпілому та потім ОСОБА_10 зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок з підвіскою і побіг. Також вказав на місце, де ОСОБА_10 загубив кепку (а.с.112-120 Т.1);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_17 від 06.05.2020р. з фототаблицею, згідно яких свідок на місці події розказала та показала, як саме відбулась подія, що вона почула шум, вибігла з дочкою з будинку, що вона бачила, як її чоловік тримав руками за комір ОСОБА_10 в дворі, потім відпустив, ОСОБА_10 зробив різкий рух рукою, зірвав з шиї чоловіка ланцюжок з підвіскою та побіг до свого місця проживання. Також, вказала на місце, де ОСОБА_10 загубив кепку (а.с.121-130 Т.1);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_18 від 06.05.2020р. з фототаблицею, згідно яких свідок на місці події розказала та показала, як саме відбулась подія, що вона почула шум, вибігла з будинку, що вона бачила, як її батько та ОСОБА_10 тримали один одного за коміри в дворі, потім відпустили, ОСОБА_10 зробив різкий рух рукою, зірвав з шиї батька ланцюжок з підвіскою та побіг до свого місця проживання. Також, вказала на місце, де ОСОБА_10 загубив кепку (а.с.131-139 Т.1);
- даними висновку експерта від 07.05.2020р. №02-01/388, згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: забої з набряками м'яких тканин обличчя, садно лівої бокової поверхні шиї, що виникли від дії тупого (тупих) предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.149 Т.1);
- даними висновку експерта від 17.06.2020р. №8/531, згідно якого ринкова вартість золотого ланцюжка з золотим хрестиком станом на момент вчинення грабежу могла становити 57120грн. 30коп. (а.с.150-156 Т.1);
- даними висновку експерта від 23.06.2020р. №02-01/550, згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження: забої з набряками м'яких тканин обличчя, садно лівої бокової поверхні шиї, що виникли від дії тупого (тупих) предметів, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин, що вказали ОСОБА_7 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 в протоколах проведення слідчих експериментів за їх участю (а.с.157-158 Т.1);
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.05.2020р., згідно якого працівниками поліції прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_8 про те, що 05.05.2020р. під час виконання ним службових обов'язків йому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с.161 Т.1);
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.05.2020р., згідно якого працівниками поліції прийнято заяву від потерпілого ОСОБА_9 про те, що 05.05.2020р. під час виконання ним службових обов'язків йому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с.163 Т.1);
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.05.2020р., згідно якого працівниками поліції затримано ОСОБА_4 (а.с.164-169 Т.1). Також, суд констатує про те, що відеозапис до протоколу затримання не відтворюється, носій інформації пошкоджений, про що працівниками суду складено відповідний акт (а.с.32 Т.4). У слідчого і в прокурора не збереглось копії вказаного відеозапису затриання. Тому, суд констатує про відсутність відеозапису затримання ОСОБА_10 . Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про необхідність визнання протоколу затримання неналежним доказом по справі, оскільки протокол складений у відповідності до вимог КПК України, а відсутність додатків до протоколу, в т.ч. відеозапису, суд вважає процесуальним порушенням, однак вказане порушення не зумовлює в даному випадку визнання нанележним чи недопустимим доказом самого протоколу. При цьому, нормами КПК України не визначено обов'язковість проведення відеозапису при затриманні особи;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2020р. з участю потерпілого ОСОБА_8 , згідно якого потерпілий розказав та показав, як саме відбулись події 05.05.2020р., як він був при виконанні своїх службових обов'язків, як ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження, а саме притис його праву ногу та ліву руку металевою хвірткою воріт та здійснив шість ударів хвірткою в той час, як кінцівки перебували між хвірткою та конструкцією воріт (а.с.174-176 Т.1);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2020р. з участю потерпілого ОСОБА_9 , згідно якого потерпілий розказав та показав, як саме відбулись події 05.05.2020р., як він був при виконанні своїх службових обов'язків, як ОСОБА_4 наніс йому тілесні ушкодження, а саме наніс йому один удар ногою в область колінного суглобу лівої ноги (а.с.177-179 Т.1);
- даними висновку експерта №02-01/458 від 29.05.2020р., згідно якого у ОСОБА_8 мали місце ушкодження садна правого колінного суглобу та лівого ліктьового суглобу, що виникли від дії тупих предметів (предмету), по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин, що вказав ОСОБА_8 в протоколі проведення слідчого експерименту від 06.05.2020р. (а.с.180-181 Т.1);
- даними висновку експерта №02-01/460 від 29.05.2020р., згідно якого у ОСОБА_9 мали місце ушкодження гематома (крововилив) м'яких тканин лівого колінного суглобу, що виникли від дії тупих предметів (предмету), по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин, що вказав ОСОБА_9 в протоколі проведення слідчого експерименту від 06.05.2020р. (а.с.182-183 Т.1);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.05.2020р. з фототаблицею з участю свідка ОСОБА_26 , згідно якого свідок в присутності понятих розказав та показав, як саме відбулись події 05.05.2020р., як він був при виконанні своїх службових обов'язків, як ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження поліцейським ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що відповідає показанням вказаних осіб, описаних судом вище (а.с.184-189 Т.1);
- даними висновку експерта №02-01/548 від 22.06.2020р., згідно якого виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які відмічені у висновку експерта №02-01/458 від 29.05.2020р., не характерні для тих, які виникають від падіння з положення стоячи з наступним ударом об тупий твердий предмет або поверхню. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин, що вказані в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.05.2020р. за участі свідка ОСОБА_20 (а.с.190-191 Т.1);
- даними висновку експерта №02-01/549 від 22.06.2020р., згідно якого виявлене у ОСОБА_9 тілесне ушкодження, яке відмічене у висновку експерта №02-01/460 від 29.05.2020р., не характерне для тих, які виникають від падіння з положення стоячи з наступним ударом об тупий твердий предмет або поверхню. Вказане ушкодження могло виникнути за обставин, що вказані в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.05.2020р. за участі свідка ОСОБА_20 (а.с.192-193 Т.1);
- даними довідки ГУНП в Черкаській області від 24.06.2020р. про те, що ОСОБА_8 дійсно проходить службу в органах Національної поліції України (а.с.194 Т.1);
- даними довідки ГУНП в Черкаській області від 24.06.2020р. про те, що ОСОБА_9 дійсно проходить службу в органах Національної поліції України (а.с.195 Т.1).
Суд вважає вищевказані докази належними і допустимими.
Під час судового розгляду, прокурором не забезпечено доставлення в суд речового доказу: вилученої кепки чорного кольору. Прокурором вказано, що вказаний речовий доказ (кепку) неможливо доставити у суд, місце його знаходження не встановлено, а по даному факту проводиться службове розслідування. Тому, суд констатує про відсутність речового доказу: кепки чорного кольору. Надати оцінку вказаному доказу неможливо у зв'язку з його відсутністю. У зв'язку з цим, суд вважає недопусимими доказами по справі всі похідні докази, пов'язані із вилученою кепкою чорного кольору, а саме недопустимими є: 1) протокол огляду місця події від 04.05.2020р. (а.с.106-111 Т.1), 2) протокол пред'явлення речей для впізнання від 06.05.2020р., за участю свідка ОСОБА_27 (а.с.140-145 Т.1); 3) протокол огляду предмету слідчим від 07.05.2020р. (а.с.146 Т.1); 4) постанова про визнання предметів речовими доказами від 07.05.2020р. (а.с.147-148 Т.1).
Крім цього, суд констатує, що стороною обвинувачення не забезпечено явку у судове засідання свідка ОСОБА_27 , а заходи, що були вжиті судом щодо неодноразового виклику і примусового приводу вказаного свідка у судове засідання, - виявились безрезультатними.
У судовому засіданні була допитана експерт Черкаського НДЕКЦ ОСОБА_28 , яка проводила судову товарознавчу експертизу від 17.06.2020р. №8/531, яка пояснила, що вона проводила експертизу на підставі постанови слідчого, до якої були надані копії товарного чеку з гарантійним талоном. Пояснила, що по копіях документів, де вказані вихідні дані, можливо проводити експертизу і на результат експертизи це не впливає. Вона не допускала ніяких припущень. Свої висновки, що викладені у експертизі, підтвердила.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими (а.с.223-225 Т.3), суд вважає наступне.
Щодо протоколу огляду місця події від 04.05.2020р. (а.с.106-111 Т.1), згідно якого в ході ОМП було виявлено і вилучено кепку, - суд описав вище про те, що вказаний доказ є недопустимим, оскільки фактично є похідним від речового доказу «кепки», яка є відсутньою. Доводи захисника з даного приводу суд вважає обгрунтованими і доведеними. З протоколу ОМП вбачається, що під час огляду місця події не було встановлено інших важливих обставин та не було виявлено інших доказів, які мають значення для обставин справи. У зв'язку з цим, суд вважає недоцільним описувати інші доводи захисника щодо вказаного доказу. Протокол пред'явлення речей для впізнання від 06.05.2020р., за участю свідка ОСОБА_27 (а.с.140-145 Т.1) також є недопустимим доказом згідно зазначених вище судом обгрунтувань.
У суду відсутні підстави визнавати недопустимими протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 , а доводи захисту з даного приводу суд вважає необгрунтованими і недоведеними.
Суд вважає недоведеними та необгрунтованими доводи захисника щодо недопустимості доказу: висновку судово-товарознавчої експертизи №8/531 від 17.06.2020р. Суд вважає вказаний доказ належним і допустимим. Експертом проведено експертизу на підставі постанови слідчого, надано чіткі і зрозумілі відповіді на поставлені запитання, експертизу проведено в порядку КПК України. Судом не встановлено порушень діючого законодавства при проведені вказаної експертизи. У судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_28 (описано вище). Фактично, сторона захисту не погоджується із висновками вказаної експертизи, оскільки експертиза була проведена по наданих письмових документах, без надання на експертизу самих золотих виробів, яких не було знайдено.
Згідно письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , поданої в кінці судового розгляду перед судовими дебатами (вх.від 04.11.2025р.), щодо застосування до нього працівниками поліції незаконних методів розслідування під час досудового розслідування, ухвалою суду від 06.11.2025р. було доручено прокурору в порядку ст.206 КПК України належним чином провести дослідження фактів, викладених в заяві обвинуваченого,та письмово проінформувати про це суд та заявника. При цьому, судом встановлено, що у матеріалах справи (а.с.51 Т.1) наявний витяг з ЄРДР №42020250000000103 від 19.06.2020р., за ч.2 ст.365 КК України щодо можливого вчинення кримінального правопорушення працівниками Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області при затриманні ОСОБА_4
03.12.2025р. прокурором до суду надано відповідь про те, що під час досудового розслідування доводи ОСОБА_4 щодо застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування кримінального провадження №12020250270000423 не знайшли свого підтвердження. Враховуючи викладене, 05.07.2023р. слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкаси) ТУ ДБР прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42020250000000103 від 19.06.2020р. на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. Прокурор вказала, що підстав для повторного внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_4 від 03.11.2025р. з приводу застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування, на даний час не вбачається.
Разом з тим, захисником ОСОБА_5 надано до суду ряд рішень судів, в т.ч.ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.11.2023р. по справі №712/11122/23, якою скасовано постанову слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкаси) ТУ ДБР від 05.07.2023р. про закриття кримінального провадження №42020250000000103. Тому, фактично, досудове розслідування по кримінальному провадженню №42020250000000103 має тривати.
У зв'язку з цим, враховуючи обставини справи та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 необхідно приймати законне і обгрунтоване рішення на підставі наявних доказів, а щодо можливих неправомірних дій працівників поліції відносно обвинуваченого буде прийняте відповідне рішення Територіальним управлінням ДБР м.Києва у встановленому КПК України порядку. Суд не має повноважень впливати на хід та строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні №42020250000000103, що проводиться Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Черкаси) ТУ ДБР.
У зв'язку з цим, суд розцінює заяву ОСОБА_4 (вх.від 04.11.2025р.) як позицію захисту з метою впливу на оцінку судом доказів по справі.
Доводи обвинуваченого та його захисників про невинуватість ОСОБА_4 суд вважає необгрунтованими і непереконливими. Суд критично оцінює показання обвинуваченого щодо невизнання ним своєї вини, що його дії були правомірними, оскільки його показання спростовуються вищевказаними доказами по справі. Такі показання суд вважає позицією захисту та намаганням обвинуваченого уникнути справедливого та законного покарання за вчинені діяння.
Доводи ОСОБА_4 щодо мотивів конфлікту, а саме про те, що потерпілий ОСОБА_15 торгує контрафактним алкоголем, що ОСОБА_10 неодноразово звертався до поліції/дільничого інспектора поліції, що це за сприяння ОСОБА_15 сфальсифіковано справу, - суд оцінює критично, оскільки такі доводи є фактично припущеннями обвинуваченого, не підтверджені належними і допустимими доказами, та направлені на уникнення відповідальності за вчинені діяння.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує:
1) по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 - за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження;
2) по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_7 - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;
3) по епізоду заподіяння тілесних ушкоджень поліцейським ОСОБА_9 і ОСОБА_8 - за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Крім цього, у судовому засіданні судом встановлено, що по інкримінованому ОСОБА_4 кримінальному правопорушенню за ч.1 ст.125 КК України закінчились строки давності, передбачені п.1 ч.1 ст.49 КК України. Згідно обвинувального акта судом встановлено, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК України було вчинено ним 04.05.2020року, тобто від часу його вчинення минуло вже більше двох років.
Згідно ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
При цьому, суд констатує, що до суду не надходило клопотань від учасників судового провадження про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України за строками давності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи позицію ОСОБА_4 щодо невизнання своєї вини та необхідності ухвалення виправдувального вироку щодо нього по всіх епізодах, суд вважає, що за ч.1 ст.125 КК України ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції вказаної статті, та звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.1 ч.1 ст.49 КК України, відповідно до ч.5 ст.74 КК України.
Що стосується строків давності за ч.2 ст.345 КК України суд вважає, що строки давності не закінчились у зв'язку з наступним.
Кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 345 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, тобто відповідно до норм ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, що мають строк давності притягнення до кримінальної відповідальності п'ять років (п.3 ч.1 ст. 49 КК України).
Згідно ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, розпочав свій перебіг 05.05.2020р. (тобто п'ять років за загальним правилом становить період з 05.05.2020р. по 05.05.2025р.) та в подальшому вказаний строк зупинився 07.11.2022р. з моменту зупинення провадження та оголошення обвинуваченого в розшук. Із 14.01.2025р. ОСОБА_4 був затриманий та перебував під вартою на території Німеччини з метою його екстрадиції до України.
Так, загальний сукупний строк, на який зупинявся перебіг давності по справі до моменту затримання ОСОБА_4 , становить 13 місяців 26 днів (з урахуванням проміжних ухвал про відновлення і зупинення провадження). Тому, станом на момент ухвалення даного вироку строки давності за ч.2 ст.345 КК України не закінчились і ОСОБА_4 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності за вказаним злочином на загальних підставах.
Строки давності за ч.2 ст.186 КК України не закінчились.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.345, ч.2 ст.186 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, в т.ч. тяжкого, особу обвинуваченого, який є одруженим (а.с.84 Т.2), непрацюючим, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_29 , 2022р.н. (а.с.86 Т.2), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться (а.с.200-201 Т.1); в порядку ст.89 КК України є несудимим (а.с.198 Т.1).
Обставини, що пом'якшують покарання - відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Суд враховує позицію потерпілих, які просили суд призначити покарання обвинуваченому згідно закону.
Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації (а.с.93-94 Т.1), згідно висновку якої орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити середню небезпеку для суспільства та вважає, що покарання обвинуваченому може бути призначено із застосуванням ст.75 КК України.
Суд не погоджується із висновками органу пробації щодо можливості призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Суд погоджується із позицією прокурора по справі щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі, оскільки обвинувачений вчинив кілька умисних злочинів, в т.ч. тяжкий, із застосуванням насильства, свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, пом'якшуючі обставини по справі відсутні, злочини пов'язані із нанесенням тілесних ушкоджень кільком потерпілим. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_4 тривалий час (більше двох років) ухилявся від суду, перебував у розшуку, в т.ч. міжнародному розшуку, був затриманий органами Інтерполу у Федеративній Республіці Німеччина та екстрадований на територію України. Суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не ухилявся від явки до суду.
Тому, враховуючи в сукупності всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що перевиховання ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства в даний час неможливе і необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На думку суду, дане покарання відповідатиме інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами. При цьому покарання обвинуваченому має бути призначено за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.
Суд вважає необгрунтованими і недоведеними твердження захисника ОСОБА_5 про недотримання державою Україна наданих гарантій щодо ОСОБА_4 .
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд вважає залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з моменту його затримання та перебування під вартою на території Німеччини з метою його екстрадиції до України, а саме з 14.01.2025 року (а.с.118 Т.3).
Цивільний позов по справі не заявлений.
З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи по справі на загальну суму 653грн. 80коп.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн., та звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.1 ч.1 ст.49 КК України, відповідно до ч.5 ст.74 КК України.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.345 КК України позбавлення волі на строк три роки,
- за ч.2 ст.186 КК України позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, а саме з 14.01.2025 року, зарахувавши у період відбування покарання період попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 14.01.2025р. з розрахунку день за день згідно ст.72 КК України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи по справі на загальну суму 653грн. 80коп.
Речові докази:
1) грошові кошти в сумі 5762грн.; банківську карту «Приватбанку» № НОМЕР_1 ; 10 Євро, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити останньому за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1