Справа №705/6498/25
2/705/3721/25
29 грудня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 29.07.2021 уклали Договір № 2842235, умовами якого позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Позика надавалася на умовах повернення, платності та строковості та у гривнях. Умовами Договору позики встановлені параметри позики: тип позики - короткострокова; тип процентної ставки - фіксований; мета отримання позики - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики - 11 600,00 грн, та те, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що зрозумів та погодився з умовами договору, проте належним чином їх не виконував, у зв'язку з чим у нього перед кредитором утоварилася заборгованість у розмірі 42 545,32 грн, з яких: 11600,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 30 945,32 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
29.12.2021 був укладений договір № 29/12-2021 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235, де боржником є ОСОБА_1
10.01.2023 був укладений договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235, де боржником є ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вище вказаним договором № 2842235.
Оскільки, відповідач належним чином не виконував свої кредитні зобов'язання, то станом на день звернення з даним позовом до суду його заборгованість становить 42 545,32 грн. Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді від 30.10.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
За вх. № 29890 від 14.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Товстенка К.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору на умовах повернення, платності, строковості, ТОВ «МАНІФОЮ», як позикодавець, надав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 11 600 грн із встановленим строком позики до 28 серпня 2021 року на 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування коштами. У визначений у договорі строк ОСОБА_1 не повернув таку ж суму отриманих коштів та не сплатив позикодавцю проценти за користування позикою. Таким чином ТОВ «МАНІФОЮ» дізналося про порушення свого права 29.08.2021. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 29.12.2021 було укладено договір № 29/12-2021 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235. Також, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2842235. ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як правонаступнику, нічого не перешкоджало у встановлений Законом строк звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Відповідач та його представник просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Також представник відповідача зазначає, що витрати на правничу допомогу повинні бути зменшені до 2000 грн, з посиланням на те, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
За вх. № 30365 від 19.11.2025 від представника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду було надано Договір про надання правової допомоги; Прайс-лист Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс», затверджений Рішенням Загальних зборів; Заявку на надання юридичної допомоги; Витяг з Акту про надання юридичної допомоги. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Враховуючи те, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, враховуючи складність справи, великий обсяг доказів, які необхідно було дослідити та описати, позивач вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного не доведено, а тому вимога позивача про стягнення розміру витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Стосовно строку позовної давності представником позивача зазначено, що перебіг строків позовної давності було зупинено у зв'язку із введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану. Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (чинний на момент звернення з позовною заявою) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 та по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Тому, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 29.07.2021 уклали Договір № 2842235, умовами якого позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Позика надавалася на умовах повернення, платності та строковості та у гривнях. Умовами Договору позики встановлені параметри позики: тип позики - короткострокова; тип процентної ставки - фіксований; мета отримання позики - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики - 11 600,00 грн, та те, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті.
Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що вивчив та повністю погодився з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на і на умовах фінансового кредиту ТОВ, «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погодився з умовами цього Договору позики. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Правилами, розміщеними на сайті товариства(https://money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а саме - 11 600 грн.
Відповідач, у свою чергу, прийнявши та підписавши умови договору, їх не виконав та не повернув отримані в кредит кошти, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед позикодавцем, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором № 2842235 від 29.07.2021 у розмірі 42 545,32 грн, з яких: 11600,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 30 945,32 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що підтверджується наданим Розрахунком заборгованості.
29.12.2021 був укладений договір № 29/12-2021 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235, де боржником є ОСОБА_1
10.01.2023 був укладений договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2842235, де боржником є ОСОБА_1 .
Вказаний перехід підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/12-2021 від 29.12.2021 Актами прийому-передачі Реєтру Боржників за Договором № 10-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 2842235 від 29.07.2021.
Заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представником позивача долучено до матеріалів справи Договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі. Також долучено Заявку на надання юридичної допомоги № 1088 від 01.09.2025 та Витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 на суму 16 000 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 16 000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно заяви представника відповідача щодо застосування строків позовної давності у вказаних правовідносинах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, востаннє термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30 червня 2023 року.
Законом України від 15.03.2022 № 2120- розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред'явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Таким чином, позовна давність для пред'явлення позовних вимог, яка станом на 12.03.2020 (на момент встановлення карантину) не сплила, продовжується з 12.03.2020 до даного часу.
Тому суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності у цій справі.
З урахуванням висновку суду щодо задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10,12,13, 76,141,247,258,259,263-265,268,273,354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором № 2842235 від 29.07.2021 у розмірі 42 545(сорок дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік