Провадження № 2-а/712/295/25
Справа № 712/15410/25
22 грудня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.
з участю адвоката - ТРЮХАНА В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста 3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернулася з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що Постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Кузьмінського В.В. серія ЕНА № 6038688 від 29.10.2025 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що 29.10.2025 року о 09 год. 42 хв. в м. Черкаси, на перехресті вулиць Смілянська- Вернигори, керуючи ТЗ при повороті ліворуч на зелений сигнал світлофора не надала перевагу в русі ТЗ котрий повертав праворуч, порушивши правила проїзду перехресть, чим порушила п. 16.6 ПДР.
Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, зазначена постанова винесена з порушенням норм закону, а тому вважає дану постанову незаконною, протиправною, та такою що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 листопада 2025 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов.
Адвокат позивача Трюхан В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Суд, заслухавши думку адвоката, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч.2 ст.122 КпАП України є порушення водіями транспортних засобів: 1) правил проїзду перехресть; 2) правил проїду зупинок транспортних засобів загального користування; 3) проїзду на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника; 4) правил обгону; 5) правил зустрічного роз'їзду; 6) вимог щодо дотримання безпечної дистанції або інтервалу; 7) правил розташування транспортних засобів на проїзній частині; 8) правил руху автомагістралями; 9) правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів; 10) правил користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання); 11) правил навчальної їзди.
Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Кузьмінського В.В. серія ЕНА № 6038688 від 29.10.2025 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2, ст.122 КУпАП за те, що 29.10.2025 року о 09 год. 42 хв. в м. Черкаси, на перехресті вулиць Смілянська- Вернигори, керуючи ТЗ при повороті ліворуч на зелений сигнал світлофора не надала перевагу в русі ТЗ, котрий повертав праворуч порушивши правила проїзду перехресть, чим порушила п. 16.6 ПДР.
На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Так, позивач у своєму позові зазначила, що працівником поліції під час розгляду справи та винесення постанови було невірно надано оцінку обставинам та невірно трактовано правила дорожнього руху, так як, вона, рухаючись по вул. Вернигори на зелений сигнал світлофора, виконуючи поворот ліворуч в бік центра міста Черкаси, не повинна була пропускати автомобіль працівників поліції, які почали свій рух по вул. Вернигори зі сторони залізничного вокзалу та виконуючи поворот праворуч в бік центра міста Черкаси не дочекались зеленої стрілки на додатковій секції світлофора, який дозволяв їм рух в вищезазначеному напрямку.
Під час спілкування з працівниками поліції вона неодноразово наголошувала, що під час увімкнення зеленого світла на світлофорі з її сторони на протилежній стороні вул. Вернигори додаткова секція світлофора з зеленою стрілкою є вимкненою, а тому не дає право ТЗ виконувати поворот праворуч.
Згідно з п.1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Сигнали світлофора, у тому числі додаткових його секцій, регламентуються пунктом ПДР 8.7.3. (е) розділ третій: “Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків».
Отже вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному стрілкою, навіть якщо основний світлофор горить зеленим.
Вищенаведене підтверджується також фотознімками перехрестя вул. Вернигори-Смілянська в м. Черкаси, що долучені до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто після виявлення факту вчинення правопорушення інспектор зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.
В контексті обставин даної справи визначальним є наявність достатніх даних та належних доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності оскаржуваної постановою.
З наданого відеозапису з нагрудної камери 471875 та запису реєстратора ТЗ поліцейського, вбачається, що зафіксовано перебіг подій, та підтверджено поліцейським що зелена додаткова стрілка не горіла, а також встановленого порядку та процедури розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.
При цьому, надані відповідачем докази жодним чином не доводять факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП,.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, яка підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 1статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачами не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього оскаржуваної постанови і накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає до скасування, а справа про адміністративне правопорушення - до закриття, що передбачено п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, суд вважає стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 5 000 грн.
На підтвердження понесених витрат представник позивача долучає до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 03 листопада 2025 року та квитанцію від 20.11.2025 року.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних, не потребує значного часу для формування правових позицій, відтак, зважаючи на принцип розумності та справедливості, вбачається необхідність зменшення загального розміру витрат на правничу допомогу сторони позивача.
Зважаючи на принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог сторони позивача та стягнення з відповідача на його користь витрат з надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 241-246, 250-251, 262, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд -
Постанову серії ЕНА № 6038688 від 29 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Черкаській області Кузьмінського Віталія Віталійовича про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., на ОСОБА_3 за ч.2 ст. 122 КпАП України - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2025 року.