Справа №712/15857/25
Провадження №1-кп/712/1177/25
23 грудня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100140002283 від 08.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
23.12.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник підтримав клопотання та просив скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що під час утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в слідчому ізоляторі стан його здоров'я значно погіршився. Згідно з листом Філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України», ОСОБА_4 має ряд захворювань, з приводу яких йому надається відповідна медична допомога. У ОСОБА_4 має місце дефіцит маси тіла; він обмежує себе у вживанні їжі тваринного походження та термічно обробленої їжі, відмовляється від вживання води з під крана, притримується «сироїдства», що ще більше призводить до втрати ваги. Проведені бесіди та розмови з психологом позитивних результатів не дають. За таких обставин, медична частина вважає, що виходячи з принципу пріоритету життя та здоров?я людини як найбільшої соціальної цінності, ув?язнений ОСОБА_4 перебувати в умовах слідчого ізолятора не може. Подальше утримання під вартою може привести до непоправної шкоди його здоров?ю. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв?язки, а саме має батька ОСОБА_6 , який піклується за нього та зобов'язується забезпечити належний цілодобовий нагляд за сином, гарантує його явку по викликам до суду. Вищевикладене нівелює такі ризики як можливість переховування його від суду, та забезпечить виконання завдань кримінального судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, та пояснив, що в умовах утримання в слідчому ізоляторі стан його ментального здоров'я погіршився, йому не вистачає простору в камері, значно обмежене його перебування на свіжому повітрі, йому бракує енергії сонця; він не може приймати їжу тваринного походження, та термічно оброблену їжу. Вищевикладене мало наслідком втрату ваги тіла, відчуття слабкості в тілі, погіршення стану психічного здоров'я. Нині він знаходиться в медичній частині під наглядом, де йому ставлять капельниці з вітамінами.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника про скасування запобіжного заходу, з урахуванням висновку медичної частини про неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою в умовах слідчого ізолятора.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд встановив таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання0 суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Так, органи влади повинні забезпечити, щоб особа утримувалася в умовах, сумісних із повагою до людської гідності, щоб спосіб і метод виконання покарання у виді позбавлення волі чи іншого виду запобіжного заходу не піддавали відповідну особу стражданням чи труднощам, інтенсивність яких перевищує неминучий рівень страждань, притаманних триманню під вартою, і щоб, враховуючи практичні вимоги ув'язнення, здоров'я та благополуччя цієї особи належним чином забезпечувалися («Нешков та інші проти Болгарії» (Neshkov and Others v. Bulgaria), 2015, § 227 та «Муршіч проти Хорватії» (Murљiж v. Croatia) [ВП], 2016, § 99).
В рішенні «Руман проти Бельгії» (Rooman v. Belgium) [ВП], 2019, § 145), Суд, визначаючи сумісність тримання під вартою хворої особи зі статтею 3 Конвенції, бере до уваги стан здоров'я особи та вплив на неї способу тримання під вартою. Суд постановив, що умови тримання під вартою за жодних обставин не повинні викликати в особи, позбавленої волі, почуття страху, страждання та власної неповноцінності, здатні її принизити і, можливо, зламати її фізичний і моральний опір.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.09.2025 застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 листопада 2025 року включно, з визначенням розміру застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 гривень.
Ухвалою суду від 19.11.2025 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 19 листопада 2025 року по 17 січня 2026 року включно, з визначенням розміру застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 гривень.
Судове засідання у справі, призначене на 15.12.2025, не відбулось у зв'язку з госпіталізацією обвинуваченого ОСОБА_4 до медичної частини урегентно, про що до суду було надано медичну довідку від 15.12.2025.
В подальшому, на запит суду, Філія ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» надала лист №787-ЧК-25 від 18.12.2025, з якого вбачається, що 10.12.2025 під час щоденного камерного обходу зі слів сусідів по камері стало відомо, що ув'язнений ОСОБА_4 різко обмежує себе в їжі. Консультація психіатра 10.12.2025. Діагноз: тривожно-депресивний синдром. Проведено психокорекційну бесіду. 12.12.2025 сумісний огляд завідувача медичної частини та лікаря практики-сімейного лікаря. Скарги на оточення в камері, замкнутий простір. Повністю відмовляється від їжі тваринного походження та термічно обробленої їжі, вживати воду з крана. Протягом двох років притримується «сироїдства» та «живлення енергією сонця». Настрій пригнічений, критика відсутня. Маса тіла 39,8 кг (високий дефіцит маси тіла), АТ 90/60. Встановлено діагноз: Тривожно-депресивний розлад. Синдром виснаження. Анорексія? Ув'язнений госпіталізований до камери стаціонару медичної частини. Адміністрацією установи забезпечено прогулянки на свіжому повітрі двічі на день, бутильованою водою, надано сирі овочі та фрукти. Медична допомога з метою відновлення водно-електролітного балансу надається в повному обсязі. Щодня проводяться психокорекційні бесіди, проте ув'язнений категорично відмовляється від вживання будь-яких додаткових медикаментів. Враховуючи вищевикладене, виходячи з принципу пріоритету життя та здоров'я людини, як найбільшої соціальної цінності, вважають, що ув'язнений ОСОБА_4 перебувати в умовах слідчого ізолятору не можу. Подальше утримання під вартою може призвести до непоправної шкоди його здоров'ю.
Враховуючи те, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в слідчому ізоляторі стан його здоров'я значно погіршився, з урахуванням висновків медичної частини про те, що подальше утримання під вартою може призвести до непоправної шкоди його здоров'ю, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 176, 177-178, 182, 183, 194, 203, 331, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Скасувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1