Справа № 569/14814/25
19 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021 в розмірі 32029,38 грн. на користь ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал", суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що 07.05.2021 між ОСОБА_1 та ТзОВ "Мілоан" був укладений Договір про споживчий кредит № 4571593, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.
27.10.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 32029,38 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14550 грн.; заборгованість за процентами - 16429,38 грн.; заборгованість за комісією - 1050 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно поданого клопотання від 15.12.2025 адвокат Усенко М.І. просить справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представник відповідача - адвокат Прилепа В.В. у поданій заяві від 19.12.2025 просить розгляд справи проводити без його участі та участі відповідача.
У відзиві на позовну заяву від 29.09.2025 представник відповідача - адвокат Прилепа В.В. просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що відповідач категорично не погоджується з твердженням та доволами позивача, що викладені у позовній заяві. Вказує на те, що розмір процентів згідно останнього, визначеного позивачем строку кредитування складає значно меншу суму, аніж заявлена до стягнення позивачем. Також сумнівним є набуття права вимоги позивача за Договором № 4571593 від 07.05.2021 у зв'язку з укладенням позивачем Договору відступлення прав вимоги № 78-МЛ від 27.10.2021.
Крім того, у поданій заяві від 26.09.2025 просить зменшити суму судових витрат по справі, заявлених позивачем на правничу допомогу до 2 000 грн.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 569/14814/25, призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року клопотання представника позивача - адвоката Усенка М.І. про витребування доказів задоволено; витребувано у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) затребувану інформацію.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається І виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Судом встановлено, що 07.05.2021 між ОСОБА_1 та ТзОВ "Мілоан" був укладений Договір про споживчий кредит № 4571593, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
27.10.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 32029,38 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14550 грн.; заборгованість за процентами - 16429,38 грн.; заборгованість за комісією - 1050 грн.
На підтвердження укладення кредитного договору надано: копію Анкети-заяви на кредит №4571593 від 07.05.2021 року, копію Договору про споживчий кредит №4571593 від 07.05.2021 року, копію Довідки про ідентифікацію.
Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано Платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021.
Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.
Також у п. 6.4, 6.5 кредитного договору зазначається, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно відповіді з АТ "Універсал Банк" від 04.12.2025 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 .
05.07.2021 о 09:04:39 на платіжну картку НОМЕР_2 дійсно надійшов платіж у розмірі 15 000 грн. та був зарахований на відповідний рахунок власника банківської картки НОМЕР_2 . Верифікація особи власника банківської картки НОМЕР_2 проводилась згідно з Банківськими процедурами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт отримання кредитних коштів відповідачем. Разом з тим, щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 16429,38 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позикодавець мас право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором або законом.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Таким чином, новий кредитор - Позивач відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України потенційно (виходячи з наданих до матеріалів справи документів - у випадку їхньої належності та допустимості в якості доказів, а також спростування доводів Відповідача, що викладені у даному Відзиві на позовну заяву) може стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Відтак, виходячи з наведеного у сукупності, а також з приєднаних позивачем до матеріалів справи умов Договору вбачається, що розмір процентів згідно останнього у межах визначеного Позивачем строку кредитування складає значно меншу суму, аніж заявлена до стягнення Позивачем, а саме:
1) за Договором про споживчий кредит №4571593 від 07.05.2021 року: (15000 грн. - тіло кредиту / 100% х 0.88%) х 30 днів користування кредитом (строк кредитування, визначений п. 1.3. Договору) = 3960 грн. проценти за користування тридцять днів (а не визначені позивачем 16429,38 грн.).
Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та мас бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до птмачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 Цивільного кодексу України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem" "Contra proferentem" (лат. "verha chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.
Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені1 ("по individually negotiated"), аіе також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї іі сторін". Тобто contra proferentem мас застосовуватися у разі, якщо є два різні пиумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, іцо: contra proferentem мас на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона браіа участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складача проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористаюся стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору пиумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмуапься, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціаіьних знань.
Отже, знову ж, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами договору позики умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації.
Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Більше того, жодного доказу пролонгації строку кредитування позивачем не надано.
Разом з тим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021 не підлягає до стягнення заборгованість за комісією в розмірі 1 050 грн.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 3 960 грн.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 433 грн. 96 коп. (2422,4 грн. * 18960 грн. / 32029,38 грн.)
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію Договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 0107 між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об'єднанням "Апологет" в особі керуючого партнера - адвоката Усенка М.І., Акт № 899 наданих послуг правової допомоги від 06.07.2025, детальний опис наданих послуг до Акту № 899 за Договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 0107, ордер на надання правової допомоги від 01.07.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, до стягненню підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 735 грн. 65 коп. (8000 грн. * 18960 грн. / 32029,38 грн.)
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 4571593 від 07.05.2021 в розмірі 18 960 грн. 00 коп., а саме: 15 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 960 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судові витрати у розмірі 1 433 грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 4 735 грн. 65 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 23.12.2025.
Суддя Н. Г. Кучина