Справа № 159/6094/25
Провадження № 2/159/1970/25
(заочне)
29 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивач - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, оф.204) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінпром Маркет» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 78542322 від 24.01.2023 у розмірі 7500,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.01.2023 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у електронній формі було укладено договір про надання коштів у кредит № 78542322. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора 18640 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 гривень строком на 30 днів.
26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклади договір факторингу № 26/06/25, відповідно до умов якого позивач набув права грошових вимог до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 78542322.
Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 7500,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 01.09.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначив на 23.10.2025 задовольнив клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк».
23.10.2025 сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з відсутністю у суду відомостей про вручення відповідачу матеріалів позову та судового виклику, судове засідання у справі відкладено на 27.11.2025.
27.11.2025 в судове засідання сторони не з'явились, суд ухвалою від 27.11.2025 продовжив строк розгляду справи на 30 днів, розгляд справи відклав на 19.12.2025 у зв'язку з ненадходженням до суду витребуваних доказів з АТ КБ «ПриватБанк».
17.12.2025 до суд надійшли з АТ КБ «ПриватБанк» витребувані докази.
19.12.2025 у судове засідання сторони не прибули. Позивач у позовній заяві просив суд слухати справу за його відсутності, проти прийняття заочного рішення не заперечував. Як слідує з поштового відправлення R067050054478, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
Зважаючи на зазначені обставини, на підставі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд постановив здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення не висловлював.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
24.01.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78542322.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор SRpk70LnLs, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1), що також підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Відповідно до п. 2.1 договору, сума позики - 7500,00 грн.
Строк Позики (Строк Договору) 30 днів (п.2.2 договору).
Згідно з п.2.3 договору, процентна ставка (базова) 2,5 % на день.
Заборони здійснювати відступлення прав вимоги за кредитним договором умови цього договору не містять.
У кредитному договорі зазначені ПІП відповідача, його дата народження, номер паспорта, адреса проживання, РНОКПП, номер телефону, адреса електронної пошти та номер банківської картки - НОМЕР_1 .
Відповіддю АТ «Таскомбанк» від 22.07.2025 підтверджується перерахування 7500,00 грн 24.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на платіжну картку НОМЕР_1 .
Відповіддю АТ КБ «Приват Банк» від 01.12.2025 якою повторно направлено суду відповідь від 16.09.2025 підтверджується випуск банком карти НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку за карткою НОМЕР_2 за період з 24.01.2023 по 27.01.2023, на рахунок надійшло 7500,00 грн 24.01.2023.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором здійсненим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідачу за період з 24.01.2023 по 27.06.2025 проценти не нараховувались, зазначено лише про наявність заборгованості за кредитним договором 27.06.2025.
26.06.2025 між первісним кредитором «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет».
За цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату (п.1.1).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на тих умовах, що існували на момент такого переходу (п. 2.1.3)
27.06.2025 «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» підписали Реєстр прав вимоги №27/06/25 під №27 міститься запис про кредитний договір №78542322 заборгованість по якому складає 7500,00 грн.
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових вимог за кредитним договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір про споживчий кредит № 78542322 від 24.01.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «SRpk70LnLs», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
На виконання договору факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» 27.06.2025 підписано Реєстр боржників за договором № 26/06/25 від 26.06.2025. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 78542322 від 24.01.2023.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору № 78542322 від 24.01.2023 передав відповідачу грошові кошти в розмірі 7500,00 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНКОМ».
Зазначена обставина підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНКОМ» № 29340/47.1. від 22.07.2025, за умовами якої підтверджено успішне проведення платіжної операції № 36E65535-F91C-457A94E9-58F276DC4613 про переказ коштів в розмірі 7500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а також випискою про рух коштів по рахунку за карткою НОМЕР_2 з якої видно зарахування коштів сумі 7500,00 грн 24.01.2023.
Також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується випуск банком картки НОМЕР_2 на ім'я відповідача.
Відповідно до п. 2.2 договору, кредит надається строком на 30 днів.
Докази того, що відповідач погасив суму кредиту, у матеріалах справи відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 7500,00 грн є підставною.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 належить задовольнити повністю стягнувши з відповідача на користь позивача 7500,000 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію Договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», витяг з акту № 16-ІІ прийняття-передачі надання правничої допомоги за Договором № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024, платіжну інструкцію від 11.07.2025 про сплату коштів за актом №16-П від 11.07.2025, ордер від 01.11.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. від 03.04.2018.
Витрати на професійну правничу допомогу складаються:
- вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів - 500,00 грн;
- підготовка/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі - 3000,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
На переконання суду, надані позивачу послуги були необхідними та пов'язані з розглядом спору.
Відповідач не ставив під сумнів співмірність та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а суд самостійно позбавлений можливості здійснювати зменшення розміру витрат без відповідної заяви учасника справи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 3500,00 грн, а оскільки позов суд задовольняє повністю, то понесені позивачем витрати необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 78542322 від 24.01.2023 в сумі 7500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у сумі 2422,40 грн та 3500,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, оф.204, ЄДРПОУ - 43311346)
Відповідач - ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 29.12.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ