Справа № 158/2434/25
Провадження № 2/0158/937/25
(про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадженя у справі)
24 грудня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Костюкевича О.К.
за участю секретаря - Хмілевської І.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Крупінської Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитних договорів недійсними, -
В провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий Центр» про визнання кредитних договорів недійсними.
09.10.2025 року від представника відповідача ТОВ «Споживчий центр» Шкаленка Є.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника -адвоката Крупінської Н.Л., які щодо задоволення клопотання заперечили, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, далі - Конвенція). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20, зроблено висновок, що суд закриває провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в справі № 462/8477/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 278/330/14-ц та інші.
У цій справі обставини, з якими представник відповідача пов'язує закриття провадження, настали після подання позову та відкриття провадження у справі, що виключає закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Посилання представника відповідача ТОВ «Споживчий центр» - Шкаленка Є.В., як на підставу для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме вчинення відповідачем дії, які призвели до відсутності порушень прав позивача, не свідчить про відсутність спору.
Навпаки, представник відповідача ТОВ «Споживчий центр» - Шкаленка Є.В. у своєму клопотанні про закриття провадження у справі стверджує, що даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача, яка не вжила усіх заходів безпеки для захисту своїх даних та фінансового номера, внаслідок чого було укладено оспорюваний договір.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, слід відмовити.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по кредитному договору №22.01.2025-100000002 від 22.01.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитних договорів недійсними.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 26.12.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич