Номер провадження: 11-сс/813/2324/25
Справа № 947/29937/25 1-кс/947/17171/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025160000000641 від 09.06.2025 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2025 року задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.01.2026 в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України нічим не підтверджені. Зазначає, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу .
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя при вирішення вказаного питання має з'ясувати обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, що слідчим суддею і було здійснено з перевіркою наявності обставин, зазначених у ст. 184 КПК України.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України є обґрунтованою.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при встановленні наявності ризику переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні великої кількості епізодів кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать в тому числі до особливо тяжких та у сукупності з іншими обставинами, встановленими у ході розгляду клопотання, прийшов до правильного висновку про те, що цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати.
Апеляційний суд також погоджується з висновками слідчого судді про те, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, продовжує існувати, зокрема, з огляду на встановлену процедуру допиту свідків, а також те, що підозрюваному відомі інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про можливість вчинення ним дій з метою підбурення вказаних осіб до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника про те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, однак, зауважує, що вказані обставини жодним чином не зменшують існування вищенаведених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, з огляду на інші, встановлені судами першої та апеляційної інстанції, обставини.
Отже, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд визнає непереконливими, оскільки існують реальні сумніви відносно того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу забезпечить виконання нею процесуальних обов'язків.
Окрім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Що стосується аргументів захисника з приводу визначення розміру застави, то колегія суддів наголошує, що п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема, слідчому судді надане право взагалі не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, саме у вчиненні якого й підозрюється ОСОБА_8 .
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про можливість не визначати підозрюваному ОСОБА_8 розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного є необґрунтованими, а слідчий суддя встановив наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 .
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні слідчого ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 183, 194, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025160000000641 від 09.06.2025 відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4