Провадження № 2-др/742/53/25
Єдиний унікальний № 742/3559/25
(ДОДАТКОВЕ)
29 грудня 2025 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря Риндя Л.А., розглянув заяву за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,
У грудні 2025 року представник позивача звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.
23.12.2025 року представником позивача ОСОБА_1 - Фесик Ігорем Анатолійовичем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.270 ЦПК України шляхом вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Заява аргументована тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 , представника позивача Фесик Ігоря Анатолійовича, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.
29 вгрудня 2025 від представника відповідача СТОВ «Дружба Нова» Литвиненко Д.Г. надійшла заява, в якій вона вважає розмір витрат на правничу допомогу завищеною та такою, що підлягає зменшенню.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до стаття 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1 ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».
У інший постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Матеріалами справи підтверджено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді першої інстанції здійснював адвокат - Фесик Ігор Анатолійович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія СВ №1134152 від 04 липня 2025, договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025, акту виконаних робіт від 19.12.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025(а.с.121-123).
Судом встановлено, що 23.12.2025 року представником позивача - адвокатом Фесик Ігорем Анатолійовичем подано клопотання про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу.
За таких обставин суд вважає, що представником позивача адвокатом Фесик Ігорем Анатолійовичем дотримано вимоги ст.141 ЦПК України щодо подачі доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та звернення з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Фесик Ігорем Анатолійовичем предметом договору є надання правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача Фесик Ігоря Анатолійовича, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку(а.с.123).
Згідно з актом виконаних робіт від 19.12.2025 за договором про надання правничої допомоги від 01 липня 2025, адвокат Фесик Ігор Анатолійович надав ОСОБА_1 наступні послуги : вивчення документів замовника стосовно можливості розірвати договір оренди земельної ділянки (40 хв)-1000 грн; надана усна консультація (20 хв) -500 грн; підготовлена позовна заява про розірвання договору оренди земельної ділянки (6 год) 9000 грн; оформлення позовної заяви в системі електронний суд та доказів до неї (40 хв)-1000 грн; підготовлені процесуальні заяви у справі ( 1год 40 хв) 2500 грн; ознайомлення з відзивом на позовну заяву з вивчення документів (1 год) 1500 грн; представлені інтереси замовника в суді першої інстанції у справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача Фесик Ігоря Анатолійовича, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку -12000 грн. Всього 27500 грн(а.с.122).
Як встановлено матеріалами справи, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 приймав участь в судових засіданнях у справі 24 вересня 2025 року 42 хвилини та 15 жовтня 2025 року - 39 хвилин, 11 грудня 2025 року-48 хвилин. Всього 1 година 39 хвилин.
Враховуючи принцип співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, заяву представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення, яким заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу у розмірі 12000 грн.
Керуючись ст.133,137,141,270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Фесика Ігоря Анатолійовича про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку-задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова», ЄДРПОУ 30875436, юридична адреса: Чернігівська область, с-ще Варва, вул.Комарова, 59, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (дванадцять тисяч) грн 00 коп за правничу допомогу.
В іншій частині заявлених вимог -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО