Справа № 732/1887/25
Провадження № 2/732/736/25
26 грудня 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, код ЄДРПОУ 43657029) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» через свого керівника Ланового Євгена Миколайовича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 2890388 від 09.11.2019 у розмірі 58685,00 грн. Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 09 листопада 2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 2890388, згідно умов якого позичальнику надано кредит у сумі 8500,00 грн. Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов'язання виконало та надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, тоді як останній свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконував.
10 червня 2025 року ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до якого до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором №2890388 від 09.11.2019.
07 липня 2025 року ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «СОЛВЕНТІС» уклали договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 2890388 від 19.11.2019 перейшло до ТОВ «СОЛВЕНТІС». Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит позивачу, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються. Загальний розмір заборгованості відповідача за договором №2890388 від 19.11.2019 становить 58685,00 грн, з яких: 8500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50185,00 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки всупереч умов договору відповідач не виконав свого зобов'язання, позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 17 листопада 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.
21.11.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 100-101).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2012714: АДРЕСА_2 (а. с. 95). Згідно із відмітками поштового відділення поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 26.12.2025 не отримано адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 103).
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Судом установлено, що 09 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено договір про надання кредиту №2890388. Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора PS 2890388 (а. с. 31-35).
Згідно з п.1.2. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці - гривні.
Сума кредиту складає 8500,00 грн (п.1.3. договору). Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в 1.3. договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п.1.4 договору).
Згідно п.1.5. договору позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п'ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов'язань (п. 2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95 % від визначеної в п. 1.3. договору суми кредиту; у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1. 3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 09.11.2019 до 09.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,19% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 11534,50 грн, у тому числі основна сума кредиту 8500,00 грн, проценти за користування кредитом 3034,50 грн.
Згідно з п.1.7.3. договору при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 09.11.2019 до 09.12.2019 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 10.12.2019 по 06.06.2020 (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12840,40 грн.
Також між сторонами погоджено Графік платежів (Додаток №1 до договору) за лояльними та загальними умовами кредитування, який також підписаний позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора PS 2890388 (а.35).
На підтвердження виконання первісним кредитором зобов'язань з надання відповідачу кредитних коштів позивачем надано довідку від 03.11.2024, яка видана ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» ТОВ «ФК «Елаєнс» на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Елаєнс», і є підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі. Із вказаної довідки убачається, що 09.11.2019 у системі FONDY успішно проведено платіж на суму 8500,00 грн на картку № НОМЕР_2 (PRIVATBANK), номер операції :64957701691949793305951005469474 (а. с. 66).
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору шляхом надання відповідачу грошових коштів у визначеному розмірі.
Відповідач, всупереч умовам договору про надання кредиту № 2890388 від 09.11.2019, взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, допустивши порушення умов кредитного договору у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», становила 58658,00 грн, з яких: 8500,00 грн - сума кредиту; 50185,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 20-24).
10 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а. с. 36-44).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №АК-10/06/2025 від 10.06.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2890388 від 09.11.2019 в сумі 58685,00 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 50185,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 18).
07 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 договором №2890388 від 09.11.2019 (а. с. 50-58).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-07072025 ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2890388 від 09.11.2019 в сумі 58685,00 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 50185,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 19).
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті наведеного 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного
підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (статті 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).
Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні
обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору № 2890388 від 09.11.2019 (на підставі якого виникли зобов'язання у відповідача перед первісним кредитором щодо сплати кредиту) та/або договорів факторингу №АК-10/06/2025 від 10.06.2025 та №ДФ-07072025 від 07.07.2025 (на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив.
У свою чергу, відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем порушені взяті зобов'язання щодо порядку та строків оплати за договором про споживчий кредит №2890388 від 09.11.2019, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у заявленому позивачем розмірі.
Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.
Частиною 1 ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду свідоцтво про право на заняття Лівак І. М. адвокатською діяльністю серії ВЛ №841; договір про надання правової допомоги № 43657029, укладений 01.07.2025 між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною; додаткову угоду №2890388 від 30.09.2025 до договору №43657029; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М., від
30.09.2025; Акт №2890388 від 30.09.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги, згідно якого вартість наданих послуг складає 6000,00 грн (а. с. 15, 25, 26-30, 65, 76-77).
При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій виснувано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідачем не надані суду заперечення щодо розміру стягнення з нього витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення такого розміру з належним на це обґрунтуванням.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, спрощений порядок розгляду справи, задоволення позовних вимог повністю, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, суд доходить висновку, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, є розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність).
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284,353-354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором №2890388 від 09 листопада 2019 року у розмірі 58685,00 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складено і підписано 26.12.2025.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, код ЄДРПОУ 43657029).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко