Справа № 650/4807/25
провадження №1-кс/650/958/25
01 серпня 2025 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Бериславського району Херсонської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не маючого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, за наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, до нього має бути застосований вказаний запобіжний захід.
На судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
На судовому засіданні підозрюваний не заперечив проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з частиною четвертою статті 185 КК України за вчинення відповідного злочину передбачено, зокрема, відповідальність у виді позбавлення волі.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090001670 від 25 липня 2025 року, повідомленням про підозру від 31 липня 2025 року, яке було вручене останньому.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 24 липня 2025 року, близько 21:40 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи на вулиці Нова в с. Степне Бериславського району Херсонської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Galant», шляхом зняття замикаючого пристрою у вигляді петлі із металевого дроту, відкривши дерев'яні ворота, проникли на огороджену по периметру парканом територію господарчого подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де, не маючи законного права володіти та керувати вказаним транспортним засобом, прокотили його декілька метрів, після чого, привівши у дію двигун за допомогою ключа запалювання, який перебував у замку запалювання автомобіля, з метою його використання у власних цілях таємно, незаконно заволоділи автомобілем марки «Mitsubishi» моделі «Galant», 1991 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , вартістю 83797,50 грн, що перебуває у фактичному володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поїхали у с. Урожайне Бериславського району Херсонської області, після чого повернулися до с. Степне Бериславського району Херсонської області, де залишили без нагляду вказаний автомобіль на узбіччі вулиці Перемоги, неподалік будівлі магазину, розташованої за адресою: вул. Перемоги, 20, с. Степне Бериславського району Херсонської області.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням у інше сховище.
Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколами огляду місця події від 24 липня 2025 року; показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; висновком експерта № 1858 від 25 липня 2025 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30 липня 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику вбачається з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а отже усвідомлення можливості призначення такого покарання може спонукати його до переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Наявність даного ризику вбачається з того, що з метою уникнення покарання ОСОБА_4 може вдатися до незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз або примушування до зміни показань чи надання неправдивих показів.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність даного ризику вбачається з того, що ОСОБА_4 офіційно не працює та не має постійного заробітку або доходу для існування, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, у тому числі майнового характеру.
Встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх застосуванні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань. Доводів на спростування вказаних тверджень стороною захисту наведено не було.
При застосуванні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також відповідно до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у сторони захисту не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; посередню репутацію підозрюваного.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладенням на нього відповідних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 59 діб, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із с. Степне Бериславського району Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками та іншими підозрюваними по вказаному кримінальному провадженню.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваної.
Попередити підозрювану, що в разі невиконання покладених на неї даною ухвалою обов'язків, до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити підозрюваній, що працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в її житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на неї обов'язків.
Строк дії ухвали - до 28 вересня 2025 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 06 серпня 2025 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1